Постанова Волинський апеляційний суд № 2-6747/10

Справа № 2-6747/10 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/769/21 Категорія: 84 Доповідач: Осіпук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 серпня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Осіпука В. В., суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю., з участю секретаря судового засідання Губарик К. А., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2020 року, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось до суду із вказаною заявою. Заява мотивована тим, що 07 жовтня 2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було ухвалено рішення, яким стягнуто у солідарному порядку з позичальника та поручителів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь кредитодавця ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11231796000 (11231795001) від 10 жовтня 2007 року. 08 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та його правонаступником ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, згідно якого було передано право вимоги заборгованості по кредитних договорах, у тому числі і по зазначеному договору. 23 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2306/К, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за договорами кредиту, в тому числі і за договором укладеним з відповідачем ОСОБА_1 , поручителями за яким є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . З врахуванням викладеного та посилаючись на вимоги ст. 512 ЦК України ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» суб`єкт звернення просив задовольнити подану заяву та замінити вибулого стягувача у даній справі ПАТ «Укрсиббанк» на правонаступника ТзОВ «Вердикт Капітал». Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2020 року заяву ТзОВ «Вердикт Капітал» задоволено, замінено стягувача у справі № 2-6747/10 з ПАТ «Укрсиббанк» на ТзОВ «Вердикт Капітал». Боржник ОСОБА_1 , не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просив її скасувати, як незаконну. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд постановив оскаржувану ухвалу без належної оцінки доказів та не врахував той факт, що у вказаній справі мала місце заміна сторони у виконавчих провадженнях з ПАТ «Укрсиббанк» на ПАТ «Дельта Банк», після чого останній відступив своє право вимоги за кредитним договором заявнику ТзОВ «Вердикт Капітал». Крім того, вказував, що не отримував судових повісток про виклик в суд, а тому був позбавлений можливості висловити свої заперечення та надати пояснення суду. У відзиві заявник ТзОВ «Вердикт Капітал» просить апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заслухавши пояснення боржника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі укладеного 23 вересня 2020 року між АТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Вердикт Капітал» договору про відступлення права вимоги, право грошової вимоги за кредитним договором № 09/020/08-Склн та договорами поруки, укладеними ПАТ «Укрсиббанк» з боржниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 21 лютого 2008 року, перейшло до ТзОВ «Вердикт Капітал», у зв`язку із чим заява про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТзОВ «Вердикт Капітал» є підставною. Проте із таким висновком суду погодитись не можна. Встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2010 року ухвалено в солідарному порядку стягнути з позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором 11231796000 (11231795001) від 10 жовтня 2007 року в сумі 610459 грн 66 коп. звернуто стягнення на іпотечне майно та вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення суду набрало законної сили, у зв`язку із чим було видано виконавчі листи про стягнення з кожного із боржників на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором. 08 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами за умовами якого ПАТ «Укрсиббанк» відступив на користь ПАТ «Дельта Банк», своє право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором від 23 лютого 2009 року укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 . У подальшому цим же судом були постановлені ухвали про замінену сторони виконавчих провадженнь - стягувача ПАТ «Укрсиббанк» на ПАТ «Дельта Банк». Так, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 квітня 2013 року було замінено сторону виконавчого провадження - стягувача з ПАТ «Укрсиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні ВП № 28802191 від 08 листопада 2011 року, відкритому на підставі виконавчого листа № 6747/10, виданого Луцьким міськрайонним судом 23 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 квітня 2013 року було замінено сторону виконавчого провадження - стягувача з ПАТ «Укрсиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні ВП № 28802714 від 08 листопада 2011 року, відкритому на підставі виконавчого листа № 6747/10, виданого Луцьким міськрайонним судом 23 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_4 в користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2013 року було замінено сторону виконавчого провадження - стягувача з ПАТ «Укрсиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні ВП № 28802895 від 08 листопада 2011 року, відкритому на підставі виконавчого листа № 6747/10, виданого Луцьким міськрайонним судом 23 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_5 в користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 березня 2013 року було замінено сторону виконавчого провадження - стягувача з ПАТ «Укрсиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні ВП № 28801965 від 08 листопада 2011 року, відкритому на підставі виконавчого листа № 6747/10, виданого Луцьким міськрайонним судом 23 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_6 в користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором. Також встановлено, що 23 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги № 2306/К. Відповідно до умов цього договору ПАТ «Дельта Банк» відступило, а ТзОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги до позичальників, заставодавців та поручителів, в тому числі до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування від відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачуваний договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. За загальним правилом, суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до частин першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від право попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України). Отже, за змістом статей 512, 1077 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Доказами правонаступництва, може бути правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні (статті 512, 513, 1077 ЦК України). Виходячи з наведених норм, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії як виконання судового рішення так і до його виконання відбувається вибуття кредитора. Зокрема, така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи зі справи спору або виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 55, 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Тобто у разі передавання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) відбувається вибуття кредитора. Отже, підставою для заміни сторони у справі, тобто процесуального правонаступництва є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони у цих правовідносинах. Звертаючись до суду з заявою про заміну сторони у справі ТзОВ «Вердикт Капітал» просило замінити вибулого стягувача ПАТ «Укрсиббанк» на правонаступника ТзОВ «Вердикт Капітал» у справі № 2-6747/10 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором 11231796000. Проте в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази стосовно того, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір щодо відступлення банком, права вимоги до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за кредитним договором, укладеним 23 лютого 2009 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . Таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи питання про заміну сторони у справі правонаступником у зв`язку з відступленням права вимоги, на вказані норми законодавства та обставини справи уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, що у вказаних правовідносинах можливо здійснити заміну сторони у справі, оскільки в цьому конкретному випадку не відбулося правонаступництва в матеріальному сенсі, тому у задоволенні заяви ТзОВ «Вердикт Капітал» необхідно відмовити. З огляду на викладене, та ураховуючи те, що судом першої інстанції було допущено невідповідність викладених у рішенні висновків обставинам справи і неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви. Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді