Постанова 4876 № 908/3233/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.08.2021 року м.Дніпро Справа № 908/3233/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач) суддів Мороза В.Ф., Кузнецова В.О. при секретарі судового засідання Михайловій К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Лад" на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2021 (прийняте суддею Зінченко Н.Г.) у справі № 908/3233/20 за позовом Концерну "Міські теплові мережі" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Лад" про спонукання укласти договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог. Концерн "Міські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Лад" про спонукання укласти договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а саме: про визнання укладеним договору № 340222 від 01.09.2020 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між Концерном "Міські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Лад".

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.04.2021 у справі № 908/3233/20:

1. Позов задоволено повністю.

2. Визнано Договір № 340222 від 01 вересня 2020 року "Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води" між Концерном "Міські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Лад" укладеним у редакції, визначеній рішенням.

3. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Лад" на користь Концерну "Міські теплові мережі" 2 102, 00 грн судового збору. Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що укладання договору на надання житлово-комунальних послуг є обов`язком споживача. При цьому відсутність радіаторів не означає відсутність споживання послуг з централізованого опалення, оскільки наявність стояків в приміщенні свідчить про надходження тепла в приміщення. Відповідачем не надано доказів відключення належного йому приміщення від системи теплопостачання житлового будинку у встановленому законодавством порядку. Крім того, відповідач підтверджує, що через його приміщення проходять комунікації. Дослідивши зміст проекту Договору № 340222 від 01.09.2019 Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який направлявся відповідачу супровідним листом від 22.09.2019 за вих. № 1477/09-1, судом встановлено, що він містить всі істотні умови, передбачені для даного виду договорів. Тариф на теплову енергію визначений виходячи з постанови НКРЕКП від 17.03.2020 №

641. Беручи до уваги, що законодавством передбачене обов`язкове укладання договорів про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, суд дійшов висновку щодо можливості розповсюдження його дії на правовідносини, які фактично склалися між сторонами до його укладення (з 01.01.2017). З огляду на недотримання відповідачем зобов`язання по укладенню відповідного договору з теплопостачальною організацією, вимога про спонукання укласти договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води заявлена позивачем обґрунтовано.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Лад" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2021 у справі № 908/3233/20, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що при винесенні рішення суд не звернув належної уваги на те, що позивачем у позовній заяві взагалі не наведено тексту договору № 340222 від 01.09.2019, який направлявся відповідачу супровідним листом від 22.09.2019 за вих. № 1477\09-1. Також у матеріалах справи знаходиться лист позивача щодо підписання договору від 22.09.2020 № 1477/09-1, який підписано директором позивача І.В. Плаксіним, однак позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його повноважень щодо підписання такої пропозиції. Апелянт зазначає, що вищевказаний лист не було вручено відповідачу та він повернувся позивачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Відповідно, відповідач не проігнорував, а взагалі був необізнаний про такий лист, а тому відповіді на нього не надав. Суд не надав оцінки факту неотримання відповідачем проекту договору та не з`ясував якими діями відповідач ухилявся від укладення договору. Апелянт вважає, що проект договору, який направлявся відповідачу складений без додержування умов затверджених типових договорів та порушує права позивача. Так, умова договору в частині тарифів на послуги та їх загальна вартість, оплата спожитих послуг, точки розподілу, строк дії договору, які є істотними умовами даного виду договору, не відповідають змісту типового договору, при цьому вони не є і конкретизацією таких умов, а визначені позивачем на власний розсуд. Окрім того, умова договору про застосування його до відносин, що виникли між сторонами до укладення такого договору, може встановлюватись виключно за згодою сторін, а не при вирішенні питання щодо укладення договору в судовому порядку. За положеннями законодавства договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік, проте в проекті договору взагалі не зазначено строку дії договору. Апелянт посилається, що не вчиняв ніяких дій, які б засвідчували його волю щодо отримання відповідної комунальної послуги, повідомляв, що у приміщенні відсутні взагалі зовнішні мережі водопостачання гарячої води та централізованого опалення, між сторонами не укладено жодного договору, відповідач ніяких звітів від позивача з розрахунками не отримував. При цьому, закон передбачає можливість для виконавця припинити надання послуги у випадку відмови від укладення договору про надання житлово-комунальної послуги. Судом не в повній мірі досліджено докази, надані відповідачем, а саме фото, які підтверджують, що через нежитлове приміщення підвалу транзитом проходять труби теплопостачання будинку, які мають теплоізоляцію. Судом у рішенні не встановлено будь-яких витрат теплової енергії на опалення приміщення відповідача позивачем. Апелянт зауважує, що для неопалюваних приміщень здійснюється розподіл теплової енергії від транзитних ділянок неізольованих трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення, що прокладені у цих приміщеннях. При розрахунку кількості теплової енергії на опалення місць загального користування, які використовуються для встановлення розміру плати за опалення враховуються витрати теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення будинку, прокладені в підвалі, а не його площа.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що неотримання листа з Договором та повернення його Позивачу з поміткою "за закінченням терміну зберігання є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) Відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею Відповідача. Позивачем повний текст договору, а саме копію проекту Договору № 340222 від 01 вересня 2020 року "Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води" було додано до позовної заяви, що не протирічить чинному законодавству, а тому зауваження Відповідача стосовно відсутності у позовній заяві тексту Договору, є недоречними. Концерн "Міські теплові мережі", за відсутності укладеного договору, здійснював нарахування за фактично надані Концерном та фактично спожиті Відповідачем послуги з січня 2017 року. Беручи до уваги, що законодавством передбачене обов`язкове укладання договорів про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, дія договору може розповсюджуватися на правовідносини, які фактично склалися між сторонами до його укладення. У зв`язку з тим, що приміщення відповідача приєднане до внутрішньобудинкових систем житлових будинків то відповідно до законодавства відносини, в т. ч. порядок обліку та оплати послуг, регулюються „Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. за № 630 (надалі - Правила "630"). При цьому, Концерну "Міські теплові мережі" встановлює тарифи Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. У індивідуальному Договорі зі Споживачем не зазначено відомості щодо засобів обліку, оскільки у спірному приміщенні, яке займає Відповідач, а саме: нежитлове приміщення № 101, літ. А-5 у буд. 72 по вул. Магістральна, м. Запоріжжя, площею 51,0 кв.м., відсутній розподільчий (індивідуальний) прилад обліку. В будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 72 наявний лише комерційний (тобто загальнобудинковий) прилад обліку, покази якого і використовуються при здійсненні нарахувань. Відповідачем не надано доказів відключення належного йому приміщення від системи теплопостачання житлового будинку у встановленому законодавством порядку. Більш того, відповідач підтверджує у своєму відзиві на позовну заяву, що через приміщення проходять комунікації, тоді як наявність стояків в приміщенні свідчить про надходження тепла в приміщення. Враховуючи вищезазначене, у зв`язку з тим, що об`єкт споживання теплової енергії відповідача розташований у житловому будинку, система опалення приміщення, яке належить відповідачу, спільна з жилим будинком, то факт отримання теплоносія підтверджується в тому числі рішеннями про початок та закінчення опалювального сезону 2017-2018 років, рішенням про початок опалювального сезону 2018 - 2019 років та рішенням про початок опалювального сезону 2019- 2020 років, відповідно до яких Концерном "Міські теплові мережі" було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі. Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315, на яку посилається відповідач, не поширюється на спірні правовідносини.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Лад" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2021 у справі № 908/3233/20, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Лад" на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2021 у справі № 908/3233/20 залишено без руху та надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: - сплатити судовий збір у встановленому порядку, розмірі (у сумі 3 153, 00 грн) та на належні реквізити, надати до суду докази його сплати; - подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. 02.07.2021 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків. Згідно розпорядження керівника апарату суду № 1599/21 від 06.07.2021 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кузнецова В.О., призначено проведення зміни складу колегії суддів у справі № 908/2828/19 (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження тощо). Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021 для розгляду справи № 908/2828/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 17.08.2021 о 16:00 год. Згідно розпорядження керівника апарату суду № 2291/21 від 17.08.2021 у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи, а саме вихід на роботу судді Кузнецова В.О., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 908/2828/19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021 для розгляду справи № 908/2828/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Мороза В.Ф. В судовому засіданні 17.08.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи. Концерн "Міські теплові мережі" (позивач у справі) є юридичною особою, яка відповідно до п. 2.2 Статуту здійснює виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо. На виконання своєї мети Концерн "Міські теплові мережі" здійснює постачання теплової енергії в гарячій воді до нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Магістральна, буд. 72, приміщення 101, літ. А-5, м. Запоріжжя, 69014. Зазначене нежитлове приміщення розташоване у багатоквартирному житловому будинку, відповідне обладнання якого приєднане до внутрішньобудинкових систем, опалення приміщення є невід`ємною частиною системи опалення житлового будинку, опалення подається централізовано. Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, на підставі Договору оренди нежитлового приміщення від 18.07.2006, укладеного між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Лад" (відповідачем у справі), нежитлове приміщення підвалу літ. А-5, загальною площею 51,0 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 72, приміщення № 101, яке є вбудованим в підвал п`ятиповерхового житлового будинку та є власністю територіальної громади міста Запоріжжя, надано в оренду ТОВ "Новий Лад" для розміщення офісу. Додатковою угодою від 30.06.2020 термін дії Договору оренди від 18.07.2006 нежитлового приміщення по вул. Магістральній, 72 продовжено до 30.03.2023. З матеріалів справи судом з`ясовано, що 23.09.2020 позивачем на адресу відповідача направлений лист за вих. № 1477/09-1 від 22.09.2020 з пропозицією оформити договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 340222 від 01.09.2020 та один примірник повернути на адресу теплопостачальної організації. Разом з листом відповідачу направлялося 2 примірники договору. Дане поштове відправлення направлялося відповідачу з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 6907109369907), проте повернулося позивачу із відміткою відділення поштового зв`язку: "За закінченням терміну зберігання". У зв`язку з тим, що відповідач, який фактично отримує послуги з теплопостачання, ухиляється від укладення договору, позивач з метою захисту своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з позовом у даній справі з вимогою про визнання укладеним Договору № 340222 від 01.09.2020 "Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води" між Концерном "Міські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Лад" в редакції, яка пропонувалася позивачем відповідачу для підписання супровідним листом від 22.09.2019 за вх. № 1477/09-1.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до частин 2-4, 7 статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. За положеннями статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Абзац другий частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України говорить, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина третя статті 631 ЦК України). За положеннями частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19 Закону). Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Пунктом 3 частини третьої статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. З 1 травня 2019 року в повному обсязі введено в дію Закон України від 09.11.2017 "Про житлово-комунальні послуги". З цієї дати визнано таким, що втратив чинність Закон України від 24 червня 2004 року "Про житлово-комунальні послуги". Згідно з вказаним Законом від 09.11.2017 визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникатимуть у процесі надання та споживання цих послуг, передбачено різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг тощо. Практична реалізація нововведень, передбачених Законом від 09.11.2017, можлива за умови укладення договорів про надання комунальних послуг за правилами та особливостями, визначеними Законом (тобто, нових договорів про надання комунальних послуг). Відповідно до п.

4. Прикінцевих та перехідних положень дію Закону України від 09.11.2017 "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, яка була чинна станом на дату звернення позивача з пропозицією про укладення договору та прийняття судом першої інстанції рішення у справі) не пізніш як протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин. В матеріалах справи відсутні докази прийняття співвласниками спірного багатоквартирного будинку рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг. Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень дію Закону України від 09.11.2017 "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, яка була чинна станом на дату звернення позивача з пропозицією про укладення договору та прийняття судом першої інстанції рішення у справі) договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Враховуючи відсутність обраної моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, як того вимагало чинне на момент пропозиції законодавство, позивач запропонував відповідачу укласти договір на підставі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №

630. За змістом п. 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (п. 25 Правил). Так само, за положеннями п. 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (який прийнято для реалізації Закону України від 09.11.2017 "Про житлово-комунальні послуги"), відокремлення (відключення) квартир та нежитлових приміщень, будівель від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) без дотримання встановленого Мінрегіоном порядку не допускається. Причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в редакції позивача. Виходячи з положень частини третьої статті 6, статті 627 ЦК України, статті 179 ГК України та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для споживача відповідних послуг є обов`язковим у силу закону. Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4 (далі - Порядок відключення від 22.11.2005 №4), який був чинний до 17.09.2019, визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг. Порядком відключення від 22.11.2005 № 4 установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення, він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 № 169 було внесено зміни до Порядку відключення від 22.11.2005 № 4, які унеможливили відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють відключення лише будинку в цілому. На теперішній час є чинним Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року №

169. Відповідно до п. 1 розділу ІІ вказаного Порядку рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії. Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається за спеціальною процедурою. При цьому тип приміщення (житлове/нежитлове) у цьому питанні не має значення, оскільки об`єкти теплопостачання є вбудованими у багатоквартирний будинок, тип вбудованого у багатоквартирний будинок приміщення не впливає на порядок його відключення від мережі централізованого опалення. Із встановлених обставин справи не вбачається дотримання при відключенні опалення у спірних нежитлових приміщеннях, розташованих у багатоквартирному житловому будинку, вимог вищенаведених Порядків, чинних у різні періоди. Натомість самовільне відключення споживача від внутрішньобудинкових систем опалення або здійснення такого відключення з порушенням встановленої законодавством процедури не припиняє статусу такого суб`єкта як споживача відповідних комунальних послуг, не звільняє його від необхідності укладення договору на постачання таких послуг та їх оплати. Щодо поширення умов укладеного договору на попередній період, колегія суддів зазначає, що частиною другою статті 187 ГК України передбачено можливість визначення судовим рішенням дня набрання чинності господарським договором, щодо якого судом вирішувався переддоговірний спір. Виходячи з положень частини третьої статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що законодавством передбачене обов`язкове укладання договорів про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо можливості розповсюдження його дії на правовідносини, які фактично склалися між сторонами до його укладення. Таким чином, місцевий господарський суд, встановивши обставини того, що нежитлові приміщення відповідача є вбудованими в багатоквартирний житловий будинок і мають єдину систему централізованого опалення з ним, а також те, що запропонований позивачем проект договору містить всі істотні умови, передбачені для даного виду договорів та договір є обов`язковим до укладення сторонами в силу закону, дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Колегія суддів відхиляє доводи відповідача в обґрунтування апеляційної скарги. Так, колегія суддів відхиляє доводи щодо відсутності тексту договору, який пропонує укласти позивач у позовній заяві, оскільки він є додатком до позовної заяви, у свою чергу, судом першої інстанції з дотриманням норм, наведено текст договору у резолютивній частині рішення. Питання щодо повноважень особи на підписання супровідного листа від 22.09.2019 за вх. № 1477/09-1 не підлягає дослідженню судом, оскільки посадове становище особи, яка підписала такий лист, жодним чином не впливає на обов`язок відповідача щодо укладення Договору № 340222 від 01.09.2020 "Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води". Щодо неотримання відповідачем проекту договору, направленого позивачем, оскільки його було повернуто відділення зв`язку у зв`язку закінченням терміну зберігання, колегія суддів зазначає наступне. Проект договору було направлено за належною адресою відповідача. У свою чергу, відповідач тривалий час маючи відповідний обов`язок щодо укладення спірного договору його не виконував. Заперечував відповідач і проти укладення спірного договору у даній справі. А отже вказані обставини свідчать, що відповідач не мав наміру його укладення у позасудовому порядку. Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на практику судів перших інстанції щодо відмови у аналогічних спорах. Зазначена практика не є обов`язковою для суду апеляційної інстанції за нормами процесуального законодавства. Обставини щодо попередніх договорів та споживачів, які сплачували вартість послуг не є визначальними для вирішення даної справи, оскільки за цей час змінилися як договірні відносини між підприємствами, які були визначені споживачами та законодавчі норми. Відносно невідповідності проекту договору типовому договору, колегія суддів зазначає, що сторони наділені правом конкретизувати, уточнювати його умови. Концерну "Міські теплові мережі" встановлює тарифи Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Відповідно до постанови НКРЕКП від 17.03.2020 № 641 про внесення змін до постанови НКРЕКП від 14.01.2020 № 85 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) позивачу встановлено тариф на теплову енергію - 1233,12 грн./Гкал (з ПДВ). Саме вказаний тариф було застосовано у проекті договору. У проекті Договору не зазначено відомості щодо засобів обліку, оскільки у спірному приміщенні, яке займає відповідач, відсутній розподільчий (індивідуальний) прилад обліку. В будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 72 наявний лише комерційний (тобто загальнобудинковий) прилад обліку, покази якого і використовуються при здійсненні нарахувань. У зв`язку з тим, що об`єкт споживання теплової енергії відповідача розташований у житловому будинку, система опалення приміщення, яке належить відповідачу, спільна з жилим будинком, то факт отримання теплоносія підтверджується в тому числі рішеннями про початок та закінчення опалювального сезону, відповідно до яких Концерном "Міські теплові мережі" було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі. Як встановлено вище, належних доказів відключення від споживання теплової енергії відповідач не надав. Застосування Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315, можливе лише за умови переходу на нові договірні відносини. Відносно зазначення у проекті договору строку його дії до визначення співвласниками будівель за адресами вул. Магістральна, буд.72 моделі договірних відносин, відповідно до Закону "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017, колегія суддів зазначає що відповідна мотивація наведена вище по тексту постанови та обумовлена перехідними положеннями цього Закону (в редакції, яка була чинна на момент звернення з пропозицією укласти договір). Виносячи вказану постанову колегія суддів приймає до уваги зміни, які відбилися у законодавстві на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції, а саме до Закону України від 09.11.2017 "Про житлово-комунальні послуги", зокрема, щодо порядку укладення нових договорів. Визнання укладеним даного проекту договору не позбавляє сторін права привести у відповідність свої правовідносини згідно чинного законодавства.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 278, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Лад" на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2021 у справі № 908/3233/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2021 у справі № 908/3233/20 залишити без змін. Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 20.08.2021 Головуючий суддя Л.А. Коваль Суддя В.Ф. Мороз Суддя В.О. Кузнецов