Постанова Черкаський апеляційний суд № 711/2655/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/340/21 Справа № 711/2655/21 Категорія: ч.1 ст.164 КУпАПГоловуючий у І інстанції Гоменюк О. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 серпня 2021 року м.Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 22 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої директором приватного підприємства «Регіон Черкаси», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без конфіскації пального, яке вилучено на підставі протоколу огляду і вилучення речей, документів від 01.04.2021 р., і передане на відповідальне зберігання ПП «Регіон Черкаси» за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 47, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.,- в с т а н о в и в : Згідно постанови суду першої інстанції,01.04.2021 р. ГУ ДФС у Черкаській області за результатами перевірки автозаправної станції за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 47, де здійснює свою діяльність приватне підприємство «Регіон Черкаси» (код ЄДРПОУ 42923571), встановлено, що ОСОБА_1 , директор приватного підприємства «Регіон Черкаси», здійснювала зберігання та реалізацію паливно-мастильних матеріалів на автозаправній станції ПП «Регіон Черкаси» за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 47, без відповідної ліцензії на право здійснення зберігання паливно-мастильних матеріалів, чим порушено вимоги п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VIII та ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95ВР. Відповідальність за вказане порушення передбачена ч.1 ст.164 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 22.06.2021 р. у справі №711/2655/21 та закрити провадження. Разом з тим, ОСОБА_1 просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови вказуючи, що про наявність постанови вона дізналася 13.07.2021 р. з ЄДРСР, поштою вона не отримувала відповідну постанову, в день її оголошення вона не була присутня в судовому засіданні. Апеляційні вимоги мотивувала тим, що відповідно до акту Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.11.2020 р. № 1717/23-00-09-0122/42923571 "Про результати фактичної перевірки" встановлено наявність в діяльності ПП «Регіон Черкаси» порушення пункту 1, пункту 8 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме: відсутність дозвільної ліцензії на право зберігання пального за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків,

47. На підставі вказаного акту ГУ ДПС у Черкаській області прийняло податкове повідомлення - рішення від 24.12.2020 № 296223003201, згідно з яким на підставі пункту п.1, п.8 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України нарахований штраф в розмірі 500 000 грн. Також на підставі вказаного акту Головне управління ДПС у Черкаській області передало матеріали на притягнення її до адміністративної відповідальності як керівника вказаного підприємства. Однак, вона з діями податкового органу не погодилася, вважає, що її вини у ситуації яка склалася немає. Вважає, що податковий орган не врахував те, що у ПП «Регіон Черкаси» була наявна дозвільна ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі. А тому, апелянт вважає, що безпідставним є висновок зазначений в акті щодо наявності підстав для притягнення ПП «Регіон Черкаси» до відповідальності, передбаченої ч.2 ст.17 ЗУ «Про державне реголювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Крім того, без будь-якої оцінки (в акті тільки констатовано факт) працівників податкового органу залишився той факт, що в ході перевірки всі необхідні документи для отримання ліцензії ПП «Регіон Черкаси» були подані. ПП " ОСОБА_2 " оплатило за ліцензію грошові кошти, на підтвердження чого надано платіжне доручення. На сьогоднішній день ПП " ОСОБА_2 " оскаржується податкове повідомлення-рішення від 24.12.2020 р. №296223003201, виписане на підставі вказаного акту. Враховуючи те, що ПП «Регіон Черкаси» працювало ще до зміни чинного законодавства, яке встановлювало обов`язкове одержання ліцензії, а ліцензію воно не могло отримати з незалежних від нього причин (відсутність кадастрового номеру на земельну ділянку, яка знаходиться під будівлями АЗС, відповідне клопотання власник АЗС подав до Черкаської міської ради та його розгляд відбудеться на найближчій сесії), апелянт вважає, що її вина відсутня, оскільки нею вживалися всі можливі заходи для того, щоб таку ліцензію отримати. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об`єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка, оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення №29/21 від 19.04.2021 р.; протоколом огляду і вилучення речей і документів від 01.04.2021 р., згідно з яким з незаконного обігу вилучено товарно-матеріальні цінності: 6382 літри бензину марки А-92, та 34102 літри дизельного палива; рапортом старшого оперуповноваженого з ОВС відділу протидії злочинам у сфері обігу товарів акцизної групи управління протидії економічним правопорушенням ГУ ДФС у Черкаській області підполковника податкової міліції М. Володька від 01.04.2021 р.; витягом з інформаційної бази даних АІС «Податковий блок»; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.04.2021 р. Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, з огляду на що суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про доведення вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, що полягало у провадженні господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, у поза розумний сумнів. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, повністю спростовуються матеріалами справи, а саме дослідженими судом в ході апеляційного перегляду даної справи доказами. При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , остання не спростувала факт реалізації паливно-мастильних матеріалів. Так, в своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 не заперечувала, що немає ліцензії на здійснення зберігання та реалізацію паливно-мастильних матеріалів, оскільки в її отриманні їй було відмовлено. За змістом ч.1 ст.164 КУпАП адміністративна відповідальність за даною нормою закону настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом ( крім випадків застосування принципу мовчазної згоди ). Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності. Об`єктивна сторона правопорушення виражається в таких формах: провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди); надання суб`єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства. Однак стаття містить також кваліфікований склад, який передбачає провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), ускладнене отриманням доходу у великих розмірах. Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру - це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Згідно положень цієї ж статті вказаного Закону, принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено. Суб`єкт адміністративного проступку - загальний. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо. Відповідно до положень п. 5, 6 ст. 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб`єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрямований на забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері ліцензування, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. Пунктом 7 ч.1 ст.7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" передбачено, що ліцензуванню підлягає, зокрема, іх виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистелятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Між тим, адміністративним правопорушенням відповідно до вимог ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. З огляду на викладене і досліджені та перевірені районним судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року). При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував ступінь тяжкості вчинених правопорушень, особу порушника та наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 22 червня 2021 року якою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, притягнуто ОСОБА_1 із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без конфіскації пального, яке вилучено на підставі протоколу огляду і вилучення речей, документів від 01.04.2021 р., і передане на відповідальне зберігання ПП «Регіон Черкаси» за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 47, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя М. О. Ятченко