Постанова Рівненський апеляційний суд № 559/136/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 серпня 2021 року м. Рівне Справа № 559/136/19 Провадження № 22-ц/4815/888/21 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Шимківа С. С., суддів: Ковальчук Н. М., Хилевича С.В. секретар судового засідання Шептицька С.С., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01 квітня 2021 року (постановлену у складі судді Ральця Р.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданою смертю потерпілого,- в с т а н о в и в : Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданою смертю потерпілого задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральні збитки в розмірі 10000 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18 лютого 2021 року в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди скасовано. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150 000 грн. У решті рішення суду залишено без змін. Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником ОСОБА_1 та її представником - адвокатом Турянською Л.М. під час судового розгляду справи, до закінчення судових дебатів та у поданому клопотанні про відшкодування витрат на правничу допомогу не зазначено поважності причин неподання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат. Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що 18.01.2021 року в судовому засіданні, перед судовими дебатами, її представником ОСОБА_4 було оголошено на звукозапис заяву та подано письмово, про те, що докази та обрахунки витрат на правничу допомогу будуть подані суду, протягом 5-ти днів після ухвалення рішення. Дана заява була долучена до матеріалів справи, однак при винесенні рішення по суті, суд не взяв її до уваги та безпідставно відмовив у мотивувальній частині рішення у задоволенні даних вимог. Крім того, у позовній заяві вона повідомляла, що станом на момент подачі позову до суду, нею, у зв`язку з розглядом справи, вже понесені витрати у сумі 1500 гривень, дані витрати можуть бути збільшені, про що вона додатково надасть суду відповідні докази. Вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 грн. є обґрунтованим, доведеним належними та допустимими доказами. З наведених міркувань просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухваливши нове рішення, яким задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 4500 грн. витрат на правничу допомогу. У поданому на апеляційну скаргу відзиві відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання судових витрат. Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4, ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною третьою ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Частиною 8 вищевказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначала, що нею понесені витрати пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 1500 грн., які можуть бути збільшені, про що вона надасть суду відповідні докази. Згідно заяви ОСОБА_1 від 18 лютого 2021 року, яка міститься у матеріалах справи, остання повідомила суд, що всі розрахунки та докази понесення нею судових витрат будуть подані протягом 5-ти днів після ухвалення судового рішення. 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву у якій вказала, що станом на 18 лютого 2021 року нею понесені витрати у сумі 4500 грн.. На підтвердження наданих правничих послуг та понесених ОСОБА_1 витрат на загальну суму 4500 грн. надає: договір про надання адвокатських послуг №011/1 від 01.10.2018 року, акт виконаних робіт, який є додатком до нього, за яким позивач сплатила адвокату 1500 грн., а також: договір про надання адвокатських послуг №011 від 07.06.2019 року, акт виконаних робіт, який є додатком до нього, за яким позивач сплатила адвокату 3000 грн.. Крім цього, на підтвердження оплати надає копії товарних чеків на суму 1500 грн. та 3000 грн. відповідно. Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 подала клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, які вона понесла у зв`язку із оскарженням в апеляційному порядку рішення Дубенського міськрайонного суду від 18 лютого 2021 року та ухвали цього ж суду від 01 квітня 2021 року. На підтвердження чого нею надано: договір про надання адвокатських послуг №011/2 від 26.04.2021 року, договір про надання адвокатських послуг №011/3 від 10.08.2021 року, акт наданих послуг на суму 4283 грн., а також товарні чеки від 07 травня 2021 року та 18 серпня 2021 року на суму 1500 грн. та 2783 грн. відповідно. Виходячи з встановлених обставин та норм процесуального законодавства, апеляційний суд приходить до переконання, що надані ОСОБА_1 докази про понесення нею судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи місцевим судом у розмірі 4500 грн. та 4283 грн., які вона понесла у ході апеляційного провадження справи, є достатніми, допустимими і достовірними, а розмір витрат на оплату послуг адвоката - обґрунтованим, доведеним і співмірним із складністю справи, тривалістю її розгляду, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг). Керуючись ст.ст. 270, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01 квітня 2021 року скасувати. Заяву ОСОБА_3 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8783 грн.. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 20 серпня 2021 року. Головуючий-суддя Шимків С.С. Судді: Ковальчук Н.М. Хилевич С.В.