Постанова 4824 № 756/11958/19

від 17.08.2021 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №756/11958/19 головуючий у суді І інстанції: Майбоженко А.М. провадження №22-ц/824/9772/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА Іменем України 17 серпня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Головуючого судді: Сушко Л.П., суддів: Гаращенка Д.Р., Сліпченка О.І., секретар судового засідання: Спеней О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1", Комунальний концерн "Центр комунального сервісу" про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , а саме в листопаді 2019 ОСОБА_5 звернулись до суду з позовами до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1», Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою суду від 18.12.2019 вищевказані справи об`єднано в одне провадження. З урахуванням уточнення позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивачі є власниками квартир у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 та споживачами послуг КП «Київтеплоенерго» щодо централізованого опалення приміщень. Оскільки в 2019 року їм почали надходити квитанції про сплату послуг з централізованого опалення з непомірно високою сумою до сплати, в зв`язку з тим, що нарахування за послуги центрального опалення в опалювальні періоди з 2017-2018 року та 2018-2019 року здійснювалося у невідповідному об`єму отриманих Ггкал, які не були спожити їх квартирами, а також місцями загального користування, що ставило їх, як споживачів послуг в квартирах яких не встановлені прилади обліку, у нерівне становище порівняно з споживачами цих послуг у квартирах яких установлені вузли обліку теплової енергії, а також оскільки встановлені у будинку засоби обліку не відповідають вимогам закону, тобто нарахування за надані послуги проводились з порушенням нормативних вимог закону. З цих підстав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просять суд: -визнати незаконними дії КП «Київтеплоенерго» в частині не надання коректної інформації, їм як споживачам в контексті прав передбачених ст. 15 Законом України «Про захист прав споживачів», а саме надання некоректної інформації стосовно опалювальної площі місць загального користування та не надання доступної інформації, як споживачу який не має спеціалізованими знаннями в області надання послуг з центрального опалення та зрозумілого розрахунку, не надання необхідних даних на підставі яких споживач міг би зрозуміти та порахувати за що був зроблений перерахунок вказаний в рахунку повідомленні (за послугу центральне опалення) станом на 01.07.2019р.та 01.10.2019р., не надання інформації стосовно реальної кількості теплової енергії спожитої квартирою споживача; -визнати дії КП «Київтеплоенерго» такими, що порушують та не відповідають вимогам ч.2 ст. 4, ч. 1, ч. 4 ст. 17, п. 4 ч. 5 ст. 19, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», п.7 ч.1 ст.1, п.6 ч.1 ст.3, п.1 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 5 ст. 4, ч. 6 ст. 17 Закону України «Про стандартизацію», ст. 1 Закону України «Про теплову енергію», п.2 ч.1 ст.4, ст.16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» яке використовує вузол комерційного обліку ТРЄМ-2 встановлений в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та вузли розподільного обліку встановлених у квартирах будинку для зняття показників комунальної послуги з центрального опалення, дані вузли обліку не відповідають суттєвим вимогам, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюванням, які передбачені «Технічним регламентом законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки» затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 року № 94, враховує показання встановлених по квартирних лічильників вузлів обліку теплової енергії та будинкового лічильника, які не затверджені належними сертифікатами перевірки типу засобу вимірювальної техніки, не пройшли процедуру оцінки відповідності (модуль В) та не обліковуються у реєстрі затверджених засобів вимірювальної техніки данні якого знаходяться на офіційному сайті ДП "Укрметртестстандарт", що в свою чергу веде до некоректного відображення об`єму отриманої комунальної послуги за центральне опалення та некоректному перерозподілу спожитого об`єму теплової енергії в усьому будинку між квартирами, що мають вузли розподільного обліку (вони у меншості обладнано 74 квартири) та квартирами , що не мають вузлів розподільного обліку (вони у більшості 156 квартири) та власниками нежитлових приміщень в будинку, що в свою чергу в водить в оману стосовно об`єму спожитої теплової енергії та розміру сплати за спожиту послугу споживачем, порушує та дискримінує права позивача як споживача комунальної послуги з центрального опалення та порушення «охоронюваного законом інтересу» споживача передбаченого ст.42 Конституції України, в частині використання КП «Київтеплоенерго» для обліку спожитої продукції теплові енергії вузлів обліку які не відповідають нормативним документам та вимогам яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки в контексті Закону України «Про стандартизацію», що в свою чергу порушує права споживачів при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»; -визнати дії КП «Київтеплоенерго» такими, що порушують та не відповідають вимогам розподільного обліку комунальних послуг, а саме ч. 7 ст. 4 та ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», п.1 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також не виконання вимог п.п. 4, 6 та

8. Постанови Кабінету Міністрів України № 829 від 10.10.2018 року «Про затвердження Порядку визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії» в частині визначення об`єму спожитої теплової енергії та виставленні рахунків для споживачів порушує вимоги розподільного обліку теплової енергії, а саме при наявності поквартирних вузлів обліку, які використовуються для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання у будинку відсутні прилад - розподілювач теплової енергії та автоматичні регулятори температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм, що встановлюються на опалювальних приладах та використовуються для визначення частки споживання теплової енергії окремим опалювальним приладом споживача у загальному споживанні відповідно до показань вузла комерційного обліку , що в свою чергу веде до неправильних нарахувань спожитого об`єму комунальних послуг квартири споживачів та ставлення позивачів у нерівне становище порівняно з іншими споживачами у яких встановлені по квартирні вузли обліку теплової енергії, порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживачі, та дискримінує права позивачів та порушує «охоронюваний законом інтерес» споживачів відповідно до ст. 42 Конституції України; -визнати дії КП «Київтеплоенерго» такими, що порушують та не відповідають вимогам ч.2 ст. 4, ч. 1, ч. 4 ст. 17, п. 4 ч. 5 ст. 19, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», як виконавця послуги - монополіста на постачання послуг теплової енергії, а саме виставлення рахунків повідомлень та вимога оплати за спожиту теплову енергію в такому об`ємі, який фактично не спожили квартири споживачів, що в свою чергу їх дискримінує права, як споживачів послуги з центрального опалення, та ставить у нерівне становище перед споживачами у яких встановлені квартирні лічильники тепла; -визнати незаконними дії КП «Київтеплоенерго» в частині неправильного розрахунку за опалювальну площу місць загального користування в опалювальний період 2017-2018 років та 2018-2019 років в частині врахування невідповідних даних, а саме зменшеної опалювальної площі місць загального користування за центральне опалення по квартирі позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; -зобов`язати здійснити КП «Київтеплоенерго» перерахунок оплати за центральне опалення в частині опалення площі місць загального користування по квартирі позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за опалювальні сезони 2017- 2018 та 2018-2019 роки; - визнати незаконними дії КП «Київтеплоенерго» в частині загального перерозподілу об`єму теплової енергії спожитої квартирою позивачів від загального об`єму спожитої теплової енергії будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . за опалювальні сезони 2017-2018 та 2018-2019 роки до ч. 1 п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»; -зобов`язати здійснити КП «Київтеплоенерго» перерахунок оплати за центральне опалення в частині загального перерозподілу об`єму теплової енергії спожитої квартирою позивача від загального об`єму спожитої теплової енергії будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за опалювальні сезони 2017-2018 та 2018 -2019 роки відповідно до ч. 1 п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та ст. 7 п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»; -стягнути з КП «Київтеплоенерго» на користь позивача завдану моральну шкоду у розмірі 25 000 грн.. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 24 листопада 2020 року задоволено частковопозовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1», Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії. Зобов`язано Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок оплати за централізоване опалення квартири АДРЕСА_1 у опалювальному сезоні 2017-2018 та 2018-2019 років з урахуванням опалювальної площі квартири. Зобов`язано Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок оплати за централізоване опалення квартири АДРЕСА_3 у опалювальному сезоні 2017-2018 та 2018-2019 років з урахуванням опалювальної площі квартири. У іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 відмовлено. Залишено без задоволення позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1», Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії. Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в дохід держави судовий збір у розмірі 1681 грн. 60 коп.. Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у задоволенні позовний вимог щодо перерахунку за послуги централізованого опалення в опалювальному сезоні 2017-2018. В іншій частині судове рішення залишити без змін. Вказує, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» стало виконавцем послуг з централізованого опалення (ЦО) та централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ) лише з 01.05.2018 року, і не є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (нині АТ «КИЇВЕНЕРГО»), яке раніше було виконавцем послуг у зазначеному будинку. Посилається на постанову Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №910/1972/17 де вказано, що за загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого (міститься у матеріалах справи). Зазначає, що відповідач у опалювальний період 2017-2018 рр. не був виконавцем послуг з ЦО та, відповідно, не здійснював нарахувань позивачам, і що заборгованість позивачів за послуги з ЦО та ЦПГВ відповідачу не передавалась, що унеможливлює здійснення підприємством коригувань нарахувань зазначеним споживачам за послуги з ЦО, що спожиті до 01.05.2018 року. Позивачі подали відзив на апеляційну скаргу, у якому просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Вважають, що суд першої інстанції задовольняв позовну вимогу про перерахунок за 2017-2018 роки з метою реального захисту прав та інтересів позивачів. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 визнання дій відповідача щодо застосування його показів при визначенні оплати за надані послуги неправомірними, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що будинковий засіб обліку теплової енергії встановлений на загальному вводі до житлового будинок по АДРЕСА_1 пройшов відповідну повірку та був перевірений на готовність до роботи у встановленому законом порядку. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що в квитанціях про оплату житлово-комунальних послуг за 2017-2019 року опалювальна площа квартир позивачів завищена порівняно з даними технічної документації. Підстав для визнання незаконними дій відповідача в цій частині суд не вбачає, оскільки за опалювальний сезон 2017-2018 нарахування здійснювала інша юридична особа, а за опалювальний сезон 2018-2019 хоч нарахування і проводилось відповідачем, обов`язок по здійсненню контролю за правильністю визначення опалювальної площі квартири з урахуванням вимог технічної документації мали нести споживачі і при зміні виконавця послуг не були позбавлені можливості повідомити про невідповідність проведених розрахунків. Таким чином, після звернення позивачів з цим позовом КП «Київтеплоенерго» усунуто невідповідність вимогам закону нарахувань мешканцям житлового будинку по АДРЕСА_1 за централізоване опалення місць загального користування з урахуванням фактичної площі цих приміщень. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивачами в ст.ст. 13, 81 ЦПК України, не надано доказів на підтвердження її заподіяння та не обґрунтовано розмір. В цій частині судове рішення сторонами не оскаржується. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що незважаючи на те, що відповідач у опалювальному сезоні 2017-2018 років постачання теплової енергії позивачам не надавало в даний час саме на нього покладено обов`язок по постачанню теплової енергії споживачам, отримання коштів за їх оплату. З цих підстав, з метою реального захисту прав та інтересів позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги вказаних осіб та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за опалювальні періоди 2017-2018 та 2018-2019 років з урахуванням опалювальної площі квартир обох цих позивачів. Однак, такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг визначається Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону Україну «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону Україну «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 6 Закону Україну «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочним інтервалом, зазначеним у технічному паспорті на цей засіб, але не менш як один раз на шість років для засобів механічного типу та не менш як один раз на дев`ять років для засобів інших типів (абз. 3 ч. 2 ст. 6 Закону Україну «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»). Відповідно до ч.ч. 1 та 2 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачено, що оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» у разі якщо суб`єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб`єкт стає правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним). Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону Україну «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 Закону Україну «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті. При цьому для цілей розподільного обліку відповідно до цієї статті права та обов`язки споживачів поширюються також на власників майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано. Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку: 1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; 2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; 3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів. Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті; 4) показання приладів - розподілювачів теплової енергії використовуються при розподілі виключно за умови, що такими приладами оснащено не менш як 50 відсотків опалювальних приладів (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) у будівлі; 5) для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; 6) обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі - за іншим принципом, визначеним цією методикою; 7) співвласниками багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть установлюватися поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами (у наріжних квартирах (приміщеннях), квартирах (приміщеннях), розташованих на перших і останніх поверхах будівель тощо) відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; 8) у разі якщо у багатоквартирному будинку, оснащеному вузлом (вузлами) комерційного обліку, фактична температура повітря в окремих квартирах (приміщеннях), не оснащених вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії, нижча за нормативну, виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, здійснює перерозподіл спожитих обсягів за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, таким чином: якщо встановлено факт несанкціонованого втручання окремих споживачів у внутрішньобудинкову систему опалення та/або гарячого водопостачання, яка використовується для цілей опалення, що призвело до її розбалансування, обсяг теплової енергії або гарячої води, необхідний для досягнення нормативної температури в приміщенні (приміщеннях), перерозподіляється на таких споживачів; в іншому випадку такий обсяг теплової енергії або гарячої води перерозподіляється пропорційно до площі (об`єму) квартир (інших приміщень) на споживачів, житлові приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії. Розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні є правонаступництво. Цивільному праву відомі дві форми правонаступництва - універсальне та сингулярне. Встановлено, що позивачі є власниками квартир у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 . Так, ОСОБА_1 є власником квартири № 190 , ОСОБА_2 є власником квартири № 165 , ОСОБА_3 є власником квартири № 2 , ОСОБА_4 є власником квартири № 202 , ОСОБА_5 є власником квартири № 31 . Опалювана площа (об`єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об`єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас (п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за № 630). Тобто оплата споживачами за теплопостачання повинна проводитись КП «Київтеплоенерго» відповідно до опалювальної площі їх квартир, визначеної у технічної документації становить: -98,02 кв. м - квартира АДРЕСА_9 , власником якої є ОСОБА_7 ; -54,7 кв. м - квартири АДРЕСА_10 , власником якої є ОСОБА_8 . Як вбачається зі змісту наказу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.05.2018 року за № 224, закріплено за КП «Київтеплоенерго» на праві господарського віддання з дня, наступного за днем підписання акту прийняття-передання, основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва, які передаються виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з володіння ПАТ «Київенерго», у зв`язку з припиненням угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською держаною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго». Тобто, КП «Київтеплоенерго» отримавши в користування на праві господарського віддання основні засоби виробництва та постачання теплової енергії м. Києва набуло статусу виконавця указаних комунальних послуг у опалювальному сезоні 2018-2019 років у м. Києві, в тому числі до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . У опалювальному сезоні 2017-2018 років послугу з теплопостачання у м. Києві надавалися ПАТ «Київенерго». Як вбачається із витягу з ЄДРПОУ станом на 02.01.2020 року ПАТ «Київенерго» не ліквідовано, здійснює господарську діяльність та не має правонаступників, а також відсутні відомості про юридичних осіб - правонаступником після яких є КП «Київтеплоенерго». Житловий будинок АДРЕСА_1 обладнаний будинковим засобом обліку теплової енергії встановленому на загальному вводі будинку, який обліковує сумарну витрату теплової енергії на потреби централізованого опалення та постачання гарячої води. Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 24-1-1/123 теплолічильник ТЕРМ-02, заводський № 981548, пройшов повірку 14.03.2018 року за результатами якої встановлено, що він відповідає вимогам ДСТУ 3339-96 «Теплолічільники. Загальні технічні вимоги», свідоцтво чинне до березня 2022 року, а також був перевірений на готовність до роботи, що підтверджується актом готовності вузла комерційного обліку споживача до роботи № 3/2442, складеного КП «Київтеплоенерго» та ТОВ «Житлобуд-1». Після передачі від ПАТ «Київенерго» основних засобів виробництва та постачання теплової енергії м. Києва до КП «Київтеплоенерго», відповідачем нарахування позивачам плати за опалення місць загального користування продовжувалось відповідно до наявних у нього площ нежитлових приміщень загального користування, що сторонами не заперечується. Листом ТОВ «Житлобуд-1» від 22.05.2019 року за № 305, як компанією, що здійснює обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 , повідомлено КП «Київтеплоенерго» про наявну помилку в загальній площах цього будинку, що беруться до обліку при розрахунку за опалення та порушено клопотання про внесення зміни до програмного забезпечення. У грудні 2019 року КП «Київтеплоенерго» здійснено відповідний перерахунок/корегування нарахувань за опалювальний період 2018/2019 років з урахуванням зміненої площі місць загального користування та суму розрахунку/корегування за послуги з централізованого опалення відображені у рахунках-повідомленнях станом на 01.01.2020 року, що у судовому засіданні представником позивачів не заперечувалось. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстнції в частині задоволених позовних вимог за період 2017-2018 років, оскільки виконавцем послуг з теплопостачання Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" стало лише з 01.05.2018 року, атому не може відповідати за проведені нарахування оплати за теплову енергію у період 2017-2018 років. Крім того, позивачі не позбавлені права звернутись із позовом до ПАТ «Київенерго», яке не ліквідовано та здійснює господарську діяльність та надавало послуги споживачам у вище зазначений опалювальний сезон. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивачів не було порушено відповідачем. Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити із того, що відповідно до положень ст. 512 ЦК України, відповідач не є правонаступником ПАТ«Київенерго», та не може відповідати за порушення прав за дану юридичну особу. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зобов`язання Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок сплати зацентралізоване опалення квартири АДРЕСА_3 у опалювальному сезоні 2017-2018 років не підлягають до задоволення. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду в частині зобов`язання Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок сплати за централізоване опалення квартири АДРЕСА_3 у опалювальному сезоні 2017-2018 років не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції цій частині ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 листопада 2020 року в частині зобов`язання Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок сплати зацентралізоване опалення квартири АДРЕСА_3 у опалювальному сезоні 2017-2018 років скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено «19» серпня 2021 року. Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіД.Р. Гаращенко О.І. Сліпченко

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»