Постанова Херсонський апеляційний суд № 137/910/16-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 137/910/16-ц Головуючий в І інстанції Майдан С.І. Номер провадження: №22-ц/819/1582/21 Доповідач Кутурланова О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 серпня 2021 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кутурланової О.В., суддів: Кузнєцової О.А., Орловської Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Майдан С.І. від 16 березня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У квітні 2016 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 18.12.2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості. Своїм підписом у заяві анкеті відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, які викладені на сайті банку http://privatbank.ua\\70 складає договір про надання банківських послуг. Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе обов`язків за кредитним договором станом на 31 січня 2016 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість в загальному розмірі 87486,84 грн., яка складається з: -13599,23 грн. заборгованість за кредитом; -66598,56 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; -2646,82 грн. заборгованість за пенею та комісією; -500 гривень штраф (фіксована частина); -4142,23 гривень штраф (процентна складова). Посилаючись на відмову відповідача у добровільному порядку сплатити заборгованість, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість станом на 31.01.2016 року в розмірі 87486,84 грн., а також судові витрати. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 16 березня 2021 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 18.12.2010 року в сумі 13599,23 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1378,00 гривень. В решті позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на незаконність рішення суду, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні суми та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.1, 2 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи, що виникають з трудових правовідносин. Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Аналізуючи наведені норми цивільного процесуального права, враховуючи зміст та характер спірних правовідносин, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для стягнення із відповідача процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів) із заявлених позивачем підстав позову відсутні, так як банк не надав належних доказів на підтвердження розміру встановленої умовами договору процентної ставки, а витяг із Тарифів обслуговування кредитних карт, як і Умови та Правила надання банківських послуг відповідачем не підписані, тому не свідчать про прийняття позичальником запропонованих йому умов щодо ціни договору, а також встановленої відповідальності. При цьому суд першої інстанції прийшов до висновку, що з ОСОБА_1 підлягають стягненню отримані та не повернуті Банку кредитні кошти в сумі 13599,23 грн. Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду з огляду на наступне. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18.12.2010 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «ПриватБанк» за змістом якої відповідач погодився, що вказана заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг (а.с.14). Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку. Крім того, в Анкеті - заяві визначено, що відповідач виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку кредитка «Універсальна » з кредитним лімітом 5000 грн (а.с.14 зворот). До кредитного договору АТ КБ «ПриватБанк» додав Довідку про Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.15,16-39). З довідки про Умови кредитування вбачається, що сторонами досягнуто згоди про розмір процентної ставки, пені та штрафу, а саме: - базова відсоткова ставка на місяць становить 3 %, - розмір щомісячних платежів 7 % від заборгованості, але не менше 50,00 грн. та не більше залишку заборгованості, - строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня = пеня (1) + пеня (2), де: пеня (1) = (базова процентна ставка за договором)/30 нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1 проценту від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентах 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше). - розмір штрафів при порушенні термінів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів: 500 грн. + 5 процентів від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісії) (а.с. 15). Вказана довідка про Умови кредитування підписана ОСОБА_1 18.12.2010 року. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, за кредитним договором № б/н від 18.12.2010 року станом на 31 січня 2016 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 87486,84 грн., яка складається з: -13599,23 грн. заборгованість за кредитом; -66598,56 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; -2646,82 грн. заборгованість за пенею та комісією; -500 гривень штраф (фіксована частина); -4142,23 гривень штраф (процентна складова) (а.с.8-12). Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 березня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 13599,23 грн. не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається. Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користуванням кредитом, пені та штрафу. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою ( штраф , пеня) є грошова сума чи майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою ст.551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом законодавства. У разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він згідно ч.1 ст.1050 цього Кодексу, зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Отже, у разі укладання кредитного договору проценти за користування позиченими коштами визначаються законом щодо розміру та підстав, які визначаються актами законодавства, а також договірні, розмір і підстави стягнення яких визначають сторони у договорі. Матеріали справи свідчать про те, що у Анкеті-заяві позичальника від 18.12.2010 року процентна ставка не зазначена, разом з тим, до позову позивачем додана довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна,30 днів пільгового періоду", яка підписана відповідачем та містить відомості щодо всіх істотних умов договору, зокрема і процентної ставки. З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що підписуючи довідку про умови кредитування ОСОБА_1 підтвердив свою обізнаність щодо всіх істотних умов кредитування колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про недоведеність розміру встановленої умовами договору процентної ставки не ґрунтуються на наявних у справі доказах. Щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені та штрафів судова колегія зазначає наступне. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2статті 549 ЦК України). Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення штрафів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18.10.2010 року, посилався на довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка була підписана відповідачем. Указаною довідкою, з умовами якої погодився відповідач, передбачено штраф при порушенні строків платежів за будь-яким з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів: 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахувань та прострочених процентів і комісій. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату штрафів за порушенні строків платежів у зв`язку з чим з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума штрафів у розмірі 4642,23грн (500, 00 грн фіксована частина та 4142,23 процентна складова). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України). Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Приймаючи до уваги, що АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою 05.04.2016 року, враховуючи, що ОСОБА_1 подано заяву про застосування строку позовної давності у спірних правовідносинах, при цьому в Умовах кредитування сторонами не погоджено збільшення строку позовної давності, у зв`язку із чим суд керується положеннями п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення пені з ОСОБА_1 за несвоєчасне виконання зобов`язання в межах річного строку позовної давності за період з 05.04.2015 року по 05.04.2016 року в сумі 1000 грн. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по процентам за користування кредитом, пені та штрафу, з ухваленням у цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по процентам за користуванням кредитом у розмірі 66598,56 грн., штрафу у розмірі 4642,23 грн. та пені у розмірі 1000 грн. Крім того, відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки позовні вимоги банку задоволено частково, то з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог (98%) з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на сплату судового збору за подачу позову та апеляційної скарги у розмірі 3376,10 грн. Керуючись ст.ст. 367,374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 березня 2021 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користуванням кредитом, штрафу та пені і ухвалити в цій частині нове судове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість по процентам за користуванням кредитом у розмірі 66598,56 грн., штраф у розмірі 4642,23 грн. та пеню у розмірі 1000 грн., а всього 72240,79 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3376,10 грн. В іншій частині рішення суду не переглядалося, як таке, що не оскаржувалося. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий О.В. Кутурланова Судді: О.А. Кузнєцова Н.В. Орловська