Ухвала КАС ВС № 826/10087/17

УХВАЛА 18 серпня 2021 року м. Київ справа №826/10087/17 адміністративне провадження №К/9901/30212/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І. В., суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у справі №826/10087/17 за позовом Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, - у с т а н о в и в : Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 14 серпня 2020 року, повний текст постанови складено 14 серпня 2020 року, а касаційну скаргу направлено 12 серпня 2021 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження. Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що вже зверталося з касаційними скаргами у справі №826/10087/17, проте скарги було повернуто ухвалами Верховного Суду від 29 вересня 2020 року та 17 червня 2021 року. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі відповідачем подано в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2020 року подану касаційну скаргу було повернуто, як таку, що не містить підстав касаційного оскарження. Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/23785/20) ухвалу Верховного Суду від 29 вересня 2020 року про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 26 жовтня 2020 року. Вдруге з касаційною скаргою скаржник звернувся лише 04 червня 2021 року, тобто більше ніж через шість місяців після повернення попередньої. Верховний Суд ухвалою від 17 червня 2021 року касаційну скаргу повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ці обставини свідчать про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з касаційною скаргою. Разом з тим, подаючи касаційну скаргу втретє, скаржник не надає доказів перешкод зазначення про наявність жодної із підстав для касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, під час звернення з попередньою касаційною скаргою. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн. Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2017 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі 803713,79 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 24111,42 грн (803713,79 грн х 1,5% х 200%). До касаційної скарги додано платіжне доручення від 17 вересня 2020 року №1486 про сплату судового збору на суму 6431,52 грн. Отже, скаржнику необхідно доплатити 17679,90 грн. Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документу про сплату судового збору. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 330-332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у х в а л и в : Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у справі №826/10087/17 - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. В. Дашутін Судді О. О. Шишов М. М. Яковенко