Ухвала КАС ВС № 520/7061/19

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 19 серпня 2021 року м. Київ справа № 520/7061/19 адміністративне провадження № К/9901/29900/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Н.В. Коваленко, суддів: Я.О. Берназюка, І.В. Желєзного перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою від 05 жовтня 2020 року, у якій просив: 1) зобов`язати Головне Управління ПФУ в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року по справі № 520/7061/19; 2) визнати дії Головного Управління ПФУ в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344), що полягають в навмисному невиконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі № 520/7061/19 протиправними та незаконними; 3) визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління ПФУ в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) від 17 грудня 2019 року № 203040000689/129; 4) постановити окрему ухвалу про порушення закону під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі № 520/7061/19 Головним Управлінням ПФУ в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) та направити її відповідним органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону за правовою кваліфікацією складу злочину, передбаченою частиною другою статті 382 КК України; 5) зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі № 520/7061/19 шляхом негайного збільшення розміру пенсії громадянину ОСОБА_1 , щомісячною доплати до розміру його пенсії за кожний повний рік стажу понад 20 років на 1 відсоток заробітку, але не вище за 75 % заробітку, починаючи з 10 січня 2018 року відповідно до частини другої статті 56 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами) як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до категорії 2; 6) після збільшення розміру пенсії громадянину ОСОБА_1 щомісячною доплати до розміру його пенсії за кожний повний рік стажу понад 20 років на 1 відсоток заробітку, але не вище за 75 % заробітку, починаючи з 10 січня 2018 року відповідно до частини другої статті 56 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами) як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до категорії 2; 7) зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести перерахунок розміру пенсії громадянину ОСОБА_1 , починаючи з 10 січня 2020 року відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (із змінами), на підставі положень про аналогію Закону. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року вимогу про винесення окремої ухвали про порушення закону під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі №520/7061/19 залишено без задоволення. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, прийняту за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали про порушення закону під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі № 520/7061/19. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року про закриття апеляційного провадження та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про винесення окремої ухвали про порушення закону під час виконаня рішення від 08 серпня 2019 року у справі № 520/7061/19. Ухвалити нове рішення, яким постановити окрему ухвалу про порушення закону Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі № 520/7061/19 та направити її відповідним органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону у відповідності до правової кваліфікації, передбаченої частиною другою статті 382 КК України. Касаційну скаргу подано через підсистему «Електронний Суд» 12 серпня 2021 року. До касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на звернення до суду касаційної інстанції. У заяві скаржник зазначає, що повний текст ухвали отримано ним 12 липня 2021 року на офіційну електронну адресу в підсистемі «Електронний Суд», що підтверджується скріншотом поштової скриньки. До Верховного Суду із касаційною скаргою скаржник звернувся 12 серпня 2021 року. Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Розглянувши подану заяву, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення. Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із наступного. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції: про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга подана на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, прийняту за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали. Закриваючи апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року апеляційному оскарженню не підлягає. Натомість скаржник вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин і доказів, що містяться в матеріалах справи та мають істотне значення для правильного вирішення справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд апеляційної інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду апеляційної інстанції фактичним обставинам у справі. Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Відповідно частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Відповідно до частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Водночас, положеннями статей 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення вимоги про винесення окремої ухвали окремо від рішення суду. З приводу вимоги про скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, колегія суддів зауважує, що в силу положень частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи. Зважаючи на те, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в апеляційному порядку не переглядалася, відповідно у Верховного Суду відсутні підстави для перегляду вказаної ухвали в касаційному порядку. Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом. Враховуючи, що зміст ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року, свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

3. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя І.В. Желєзний