Постанова 4852 № 280/8895/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 280/8895/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., за участю секретаря судового засідання Солодкова К.А. за участю позивача ОСОБА_1 за участю представників: позивача - Мінасов В.В., відповідача - Афанасенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.05.2021( суддя першої інстанції Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі №280/8895/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про визнання дій протиправними,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправними дії прокуратури Дніпропетровської області щодо порядку (процедури) проведення службового розслідування за інформацією керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області про отримання тілесних ушкоджень прокурором вказаної прокуратури ОСОБА_2 , оформлення результатів службового розслідування, ініціювання питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 , скасувати висновок службового розслідування від 24 червня 2020 року за інформацією керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області про отримання тілесних ушкоджень прокурором вказаної прокуратури ОСОБА_2 ; визнати протиправними дії керівника прокуратури Дніпропетровської області по підписанню та затвердженню 24 червня 2020 року висновку службового розслідування за інформацією керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області про отримання тілесних ушкоджень прокурором вказаної прокуратури ОСОБА_2 , зверненню 24 червня 2020 року до Комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів з дисциплінарною скаргою про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року у задоволені позову відмовлено. З апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій вказує на порушення судом норм матеріального права. Скаржник зазначає, що порушення норм матеріального права полягає у неправильному застосуванні до вказаних правовідносин положень Інструкції № 343, За результатами апеляційного перегляду справи просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов. На обґрунтування власної правової позиції скаржник посилається на постанову Верховного Суду від у справі № 60/19574/18 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року у справі №807/8840/15. В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. В судовому засіданні позивач та його представник проти апеляційної скарги заперечили, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Під час апеляційного перегляду справи встановлено, наказом прокурора Дніпропетровської області Панченко О. №86 від 25.05.2020 призначено службове розслідування на підставі інформації керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 про отримання тілесних ушкоджень прокурором вказаної прокуратури ОСОБА_2 та визначено членів комісії з проведення службового розслідування під головуванням заступника прокурора області ОСОБА_3 (т.1 а.с. 26). За наслідками проведеного на підставі вищенаведеного наказу службового розслідування складено висновок від 24.06.2020, затверджений виконуючим обов`язки прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 1-16). Як вбачається зі змісту висновку службового розслідування, комісією вирішено визнати, що спричинення тілесних ушкоджень прокурору Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_2 , яке сталося 21.05.2020 близько 23 години 20 хвилин біля готельно-ресторанного комплексу Україночка, не пов`язане з виконанням службових обов`язків та займаною ним посадою та ініціювати питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 за вчинення дій, що порочать прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики, втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством у службову діяльність службових правоохоронних органів. Супровідним листом вих. №11-767вих2- від 24.06.2020 за підписом в.о. прокурора Дніпропетровської області Біжка С. висновок службового розслідування направлено відповідно до п.2 розділу ІХ Інструкції до офісу Генерального прокурора (т. 2 а.с. 17). 24.06.2020 за вих. №11-765вих 20 начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 було направлено до офісу Генерального прокурора дисциплінарну скаргу стосовно керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 з додатками ( т. 1 а.с. 95). Наказом Генерального прокурора №222к від 27.08.2020 керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктвності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, а також вчинення втручання та будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавство, у службову діяльність службових, посадових осіб, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення (пункти 5, 6, 8 частини першої статті 43 Закону України Про прокуратуру) у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності. Підстава: рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 20.08.2020 №194дп-20 (т. 1 а.с. 102). Не погоджуючись з вказаним висновком службового розслідування та діями прокуратури Дніпропетровської області під час проведення такого службового розслідування та затвердження висновку, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції зазначив про те, що доводи позовної заяви щодо порушення порядку проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими. При цьому безпосередньо вказана дисциплінарна скарга та висновок службового розслідування не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов`язків у позивача, і не можуть бути та не є предметом позову у цій справі. Лише за результатами розгляду дисциплінарної скарги компетентним органом для позивача можуть виникнути певні юридичні наслідки, та у разі незгоди з відповідним рішенням останній не позбавлений права оскаржити його в судовому порядку. При цьому суд послався на висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року у справі №804/8840/15. Крім того, з урахуванням того, що у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебуває справа №640/23123/20 за позовом ОСОБА_1 до кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, Офісу Генерального прокурора, за участю третьої особи - Криворізької місцевої прокуратури №3, про визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії №194дп-20 від 20.08.2020, наказу про звільнення №222к від 27.08.2020, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. А тому, оцінку повноти проведеного службового розслідування та доведеність обставин, що свідчать про допущення чи недопущення позивачем дисциплінарного проступку має надати суд під час розгляду справи про визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії та наказу про звільнення. Вирішуючи спір по суті в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Спірним у даній справі є питання правомірності дій відповідача щодо порядку (процедури) проведення службового розслідування, оформлення його результатів, підписання та затвердження висновку керівником прокуратури Дніпропетровської області, ініціювання питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звернення до Комісії з розгляду дисциплінарної скарги. Відповідно до вимог статей 9, 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 1, 65 Закону України «Про запобігання корупції» та з метою удосконалення заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення дисципліни в органах прокуратури, регламентування питань призначення, проведення службових розслідувань та прийняття законних рішень за їх результатами Генеральним прокурором 06 грудня 2017 року видано наказ № 343 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 січня 2018 року за № 8/31460. У розділі І «Загальні положення» Інструкції № 343 закріплено, що вона визначає підстави та порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури стосовно прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих, військових прокуратур, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчих (далі - прокурори), оформлення результатів та прийняття рішень, а також компетенцію структурних підрозділів, службових та посадових осіб органів прокуратури при його проведенні. Службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цієї Інструкції з метою з`ясування обставин, що стали підставами для його призначення. Службове розслідування проводиться незалежно від здійснення за тим самим фактом розслідування у кримінальному провадженні чи провадження у справі про адміністративне правопорушення. Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 343, приводами для призначення службового розслідування є, зокрема, звернення (скарги, заяви) і повідомлення громадян, народних депутатів України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян та засобів масової інформації, які містять фактичні дані, що можуть бути перевірені. Підставами для проведення службового розслідування є наявність даних про допущення дисциплінарного проступку. Пунктами 1- 2, 4 розділу ІІІ Інструкції № 343 визначено, що посадовими особами органів прокуратури, уповноваженими призначати службове розслідування, є Генеральний прокурор, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівник регіональної прокуратури, військовий прокурор регіону або особи, які виконують їх обов`язки. Про призначення службового розслідування видається наказ, яким утворюється комісія з проведення службового розслідування (комісія), визначаються голова та члени комісії, підстава, мета і строки його проведення, прізвище, ім`я, по батькові, посада прокурора, стосовно якого проводиться розслідування, факт, за яким воно проводиться. Оформлення результатів службового розслідування врегульовано розділом VII Інструкції №

343. Зокрема, результати службового розслідування оформлюються висновком, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. У вступній частині висновку зазначаються посада, прізвище, ініціали голови та членів комісії, підстави для проведення службового розслідування. В описовій частині висновку викладаються фактичні обставини, які встановлені за результатами проведення службового розслідування. У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються, серед іншого: дані щодо підтвердження (спростування) відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування; пропозиції щодо направлення копії висновку та/або матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством. Висновок службового розслідування підписує голова та члени комісії, затверджує посадова особа, яка призначила службове розслідування, або особа, яка виконує її обов`язки. При цьому, як закріплено у пункті 1 розділу V Інструкції № 343, рішення посадової особи, яка призначила службове розслідування, може відрізнятися від запропонованого комісією. Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції до повноважень посадової особи, яка призначила службове розслідування належить затвердження висновку службового розслідування та з урахуванням зібраних за результатами його проведення матеріалів прийняття рішення, яке може відрізнятися від запропонованого комісією. Пунктом 4 розділу V Інструкції передбачено, що голова та члени комісії мають право, зокрема, отримувати у встановленому законодавством порядку доступ до матеріалів кримінальних проваджень, розгляду звернень, інших документів і матеріалів, у тому числі з обмеженим доступом, або таких, що містять охоронювану законом таємницю, що пов`язані зі службовим розслідуванням, за потреби знімати з них копії, які долучаються до матеріалів службового розслідування. Відповідно до пункту 5 розділу V Інструкції голова та члени комісії зобов`язані, зокрема: - вживати всіх законних заходів щодо швидкого, всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин та з`ясування питань, зазначених у розділі VI цієї Інструкції; - вживати в межах компетенції необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів осіб, зокрема тих, стосовно яких проводиться службове розслідування; - не допускати упередженості, приниження честі та гідності осіб, зокрема тих, стосовно яких проводиться службове розслідування; - не розголошувати, а також уживати усіх можливих заходів щодо недопущення розголошення іншими особами таємної інформації та інформації з обмеженим доступом, яка стала їм відома під час проведення службового розслідування, оприлюднення іншої інформації відповідно до вимог законодавства. Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури. Відповідно до пунктів 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики. Згідно із частиною другою цієї статті притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом. Статтею 44 Закону № 1697-VII ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дисциплінарне провадження щодо прокурорів здійснюється КДКП. Відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду КДКП дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до КДКП з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Частинами четвертою та десятою статті 46 Закону № 1697-VII визначено, що після відкриття дисциплінарного провадження член КДКП проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена КДКП за результатами перевірки. Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні КДКП. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання КДКП має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання. Згідно із частиною третьою цієї статті висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) не з`явився на засідання повторно. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає КДКП. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні КДКП заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб (частина п`ята статті 47 Закону № 1697-VII). Частиною першою статті 48 Закону № 1697-VII встановлено, що КДКП приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення КДКП за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора. Відповідно до частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. Згідно із частиною першою статті 50 Закону № 1697-VII прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення. Згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов`язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов`язані завжди підтримувати честь та гідність професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів, а також правил і етичних норм своєї професії, постійно дотримуватись найвищих стандартів чесності та старанності. Висновок відповідача про факт вчинення дисциплінарного проступку скаржником за наведених обставин ґрунтується на матеріалах службового розслідування, у тому числі поясненнях, копії письмового повідомлення про підозру. Отже, рішення про притягнення скаржника до відповідальності хоча і прийняте з урахуванням відомостей, що містяться у матеріалах кримінального провадження, однак базується на самостійних правових підставах. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок, як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та/або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, КДКП має установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила його репутації та авторитету прокуратури, викликала негативний суспільний резонанс. При цьому обов`язкова наявність судового рішення, яким би прокурора було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачає відповідні діяння, не є умовою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. КДКП є органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів. Відповідно до компетенції, визначеної Законом № 1697-VII, КДКП не є органом, повноважним встановлювати подію кримінального правопорушення чи винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Однак інформація, що містить ознаки дисциплінарного проступку та стала відома КДКП, не може залишитись без правової оцінки останньої. В межах наданих повноважень КДКП є самостійною, а тому відсутність рішень про притягнення особи до відповідальності у кримінальних чи адміністративних провадженнях, не перешкоджає встановленню відповідного дисциплінарного проступку та накладення дисциплінарного стягнення на прокурора. Колегія суддів вважає правильним висновок відповідача, підтриманий судом першої інстанції, про вчинення ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та одноразового грубого порушення правил прокурорської етики. Щодо порушення порядку та процедури проведення службового розслідування, апеляційна скарга доводів не містить. Службовим розслідуванням здійснена оцінка діям позивача, які кваліфіковані в межах однієї процедури - дисциплінарного провадження. Аргументи скаржника щодо нерелевантної судової практики Великої Палати Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, наведеної судом першої інстанції, не спростовують правильності висновків суду. Рішення суду ґрунтується на повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи. Посилання на судову практику є додатковою мотивацією, допущення неточностей в якій не може вважатися єдиною підставою для скасування рішення відповідно до статті 317 КАС України. Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Питання, перелік яких викладено в апеляційній скарзі та на які представник апелянта бажав отримати відповіді, суд не розглядає, оскільки вони виходять за межі предмету розгляду справи. З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.05.2021 в адміністративній справі №280/8895/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 серпня 2021 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва