Постанова Рівненський апеляційний суд № 572/1362/21

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2021 року м. Рівне Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І., з участю: захисника Гуменюк І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 04 червня 2021 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 04 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. ОСОБА_1 інкримінується те, що він 26 квітня 2021 року о 22 год. 54 хв. по вул.Пирогова, 2 м.Сарни Рівненської області, тобто, на території, де встановлено «помаранчевий рівень» епідемічної небезпеки, порушив правила щодо карантину людей, а саме: в порушення вимог п.п.1 п.3 Постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», перебував на вулиці без документів, що посвідчують особу, або документів, що підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.44-3 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Вказує, що зміст правопорушення зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає підпункту постанови зазначеної у ньому. Також, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаної постанови. Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 04 червня 2021 року без його участі (а.с.10). Згідно трек коду Укрпошти копію відправленої судом постанови він отримав 17.07.2021 року. (а.с.19). Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана 26 липня 2021 року (а.с.13). Оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити. Заслухавши доводи захисника Гуменюк І.П. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Проте, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону не дотримався. Диспозиція ч.1 ст.44-3КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. В протоколі про адміністративне правопорушення не розкрита суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол. Диспозиція цієї норми закону, як зазначалося вище, є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки осіб, передбачених в умовах карантину. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом. Згідно ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Із протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 інкримінується те, що він 26 квітня 2021 року о 22 год. 54 хв. в м.Сарни по вул.Пирогова,2 Рівненської області, на території, де встановлено «помаранчевий рівень» епідемічної небезпеки, порушив правила щодо карантину людей, а саме перебував на вулиці без документів, що посвідчують особу, або документів, що підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи чим порушив п.п.1 п.3 Постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Далі Постанова КМУ) Згідно п.п.1 п.3 Постанови КМУ 09.12.2020 р. на території України встановлюється жовтий рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Таким чином, суть адміністративного правопорушення викладена в протоколі не узгоджується з порушеннями зазначеними особою уповноваженою на складання протоколу, а саме п.п.1 п.3 Постанови КМУ. Викладені в протоколі обставини суперечать положення нормативно-правового акту на який посилається особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення не розкрита суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол. Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. ЄСПЛ нагадує, що «національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві» (п. 33 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V). На національному рівні Конституційний Суд України в своєму рішенні від 29 червня 2010 року у справі № 17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 той же Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абз. 2 п.п. 5.4 п. 5). Крім того, порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 150678 від 26 квітня 2021 року, є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення (ст. 254 і 255 КУпАП), тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів). Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП та вказаній вище Інструкції, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрита суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол. Оцінюючи вказаний доказ відповідно ст. 252 КУпАП, апеляційний суд приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення Серії АА03222 від 26 квітня 2021 року складений без дотримання вимог процесуального закону, що тягне за собою визнання його, як доказу, недопустимим, скасування постанови суду та закриття провадження у справі (а.с.2). Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Також слід зазначити, що обставини викладені в протоколі не узгоджується з доданими до нього матеріалами. На відео матеріалах з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, що ОСОБА_1 перебував у під`їзді будинку та покинув його не з власної волі, а на вимогу працівників поліції, що на переконання апеляційного суду вказує на відсутність підстав для притягнення останнього до відповідальності за порушення правил щодо карантину людей, а саме: його перебування на вулиці без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи спеціальний статус, без повідомлення про взяття на облік бездомної особи (відео файл 20210427075753000169 час 01:30). З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративні правопорушення належить закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1ст.247 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись ст.6 ЄКПЛ, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 04 червня 2021 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович