Постанова Сумський апеляційний суд № 583/1381/21

Справа №583/1381/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ільченко В. М. Номер провадження 33/816/361/21 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 09 серпня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., за участі секретаря судового засідання Баришевої А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 583/1381/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.05.2021, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Кудіна О. М., установив: У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк для подання апеляційної скарги, скасувати постанову суду та закрити провадження у справі, оскільки т/з знаходився у нерухомому стані і він ним не керував. Крім того, працівниками поліції йому не було роз`яснено про проходження тесту, не видано направлення на проходження медичного освідування, не складено та не вручено акту огляду на стан сп`яніння та копії протоколу, порушено право на захист. Час відеозапису не відповідає часу події. Також будь-яких повідомлень чи викликів до суду він не отримував, копії судового рішення не отримував. Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.05.2021 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн із позбавленням права керування т/з строком 1 рік. Стягнуто на користь держави 454 грн. судового збору. Згідно постанови, 06.04.2021 о 17:30 в м. Охтирка Сумської області по вул. Гоголя біля будинку № 149 ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ-2106, д. н. з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Вислухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Кудіна О. М., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді, закрити провадження у справі та поновити строк для подання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк. Заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки засідання проводилося на підставі письмових доводів сторін і, таким чином, без їхнього виклику; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування. Це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32). Враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутній під час прийняття суддею рішення, копію постанови отримав 14.07.2021, а апеляційну скаргу вже подав 17.07.2021, то строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей строк пропущений з поважних (об`єктивних) причин. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 236802 від 06.04.2021, суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, що повністю відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об`єктивно підтверджується доказами у справі, а саме: - відеозаписами з патрульного поліцейського автомобіля та персональних мобільних відео реєстраторів працівників поліції, якими підтверджується факт перебування ОСОБА_1 за кермом т/з із увімкнутим двигуном. В ході розмови з водієм працівником поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти відповідний огляд на місці зупинки т/з та у закладі охорони здоров`я, на що він категорично відмовився. Оцінюючи наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цьому доказу. Вказаний відеозапис дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративні правопорушення та в постанові судді обставин т/з керував саме ОСОБА_1 , так як будь-який обґрунтований сумнів спростований фактами, встановленими на підставі достовірного і допустимого доказу. Доводи апеляційної скарги про те, що у працівників поліції не було при собі технічного засобу для проведення огляду на місці, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки цей факт, у разі його доведення, не має суттєвого значення внаслідок того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці. Твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 пропонувалось проїхати для проведення огляду на стан сп`яніння виключно до закладу охорони здоров`я є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Що стосується відсутності направлення водія на огляд, то воно (направлення) надається відносно особи, яка керує т/з тільки у разі, якщо остання бажає пройти такий огляд, і виключно працівником поліції уповноваженій особі закладу охорони здоров`я, яка має право проводити медичний огляд на стан сп`яніння, а якщо особа категорично відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння, то відповідне направлення працівниками поліції і не видається через відсутність об`єктивної потреби у цьому. З аналогічних підстав апеляційний суд вважає необґрунтованими і доводи апеляційної скарги про те, що відносно ОСОБА_1 не був складений та не вручений акт огляду на стан сп`яніння. Крім того, незважаючи на те, що допитаний апеляційним судом свідок ОСОБА_5 пояснив, що т/з керував саме він, ця обставина спростовується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора із службового автомобіля, згідно яких відразу, коли до т/з підійшов працівник поліції і відкрились двері, то за кермом перебував саме ОСОБА_1 , а поруч з ним на передньому пасажирському сидінні свідок ОСОБА_5 . При цьому дійсно в ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_5 пропонував працівникам поліції скласти протокол про адміністративне правопорушення на нього. Доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 та порушення його права на захист також задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання, шляхом направлення судових повісток на адресу, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення - АДРЕСА_2 , та за місцем реєстрації - АДРЕСА_1 . Відповідно п. 91, 99, 100, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» та «Судове повідомлення», які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу. У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу. У разі відмови адресата одержати судову повістку чи повідомлення особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку або повідомлення, вважається повідомленою. Виходячи з цього порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки або повідомлення, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд вважається належним. При цьому в суді першої інстанції неодноразово відкладався розгляд справи, призначений на 26.04.2021, 07.05.2021, 27.05.2021, але жодного разу ОСОБА_1 в судові засідання не з`являвся, не цікавився справою і не подавав клопотання про відкладення розгляду справи, як це передбачено ст. 268 КУпАП. Враховуючи викладене, суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , оскільки він повідомлявся про час і місце розгляду справи, а сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав судову повістку за належною адресою і яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може свідчити про порушення права особи на доступ до суду, так як це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у офіційному документі, що також у свою чергу узгоджується з позицією ЄСПЛ, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції, «не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати §1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany). ЄСПЛ у рішенні від 07.07.1989 в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що «заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання». Є необґрунтованими і доводи апеляційної скарги про не допит свідків, оскільки будь-яких клопотань про їх виклик до суду першої інстанції від ОСОБА_1 (чи його захисника) не надходило. Твердження сторони захисту про те, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 що відбувається, процедуру проходження тесту та не вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, є необґрунтованими і такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Той факт, що вказаний на відеозапису час і час, коли відбувалась подія, різняться, істотно не впливає з огляду на ст. 280 КУпАП на встановлення обставин вчинення правопорушення або ж на визнання протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису неналежними чи недопустимими доказами, оскільки свідчить лише відсутність синхронізації текучого часу з відповідною програмою технічного засобу, на який здійснювався відеозапис. Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Таким чином, ОСОБА_1 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною та обґрунтованою і водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги п. 2.5 ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього. Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, - постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.05.2021. Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.05.2021 відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов