Постанова Рівненський апеляційний суд № 568/452/21

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2021 року м. Рівне Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Сацика Ігоря Терентійовича на постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік. Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Сацик І.Т. оскаржив її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі заперечує щодо належності, як доказу, відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, оскільки відеозапис не є безперервним і не повністю відображає події, які мали місце. Стверджує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі та був згідний на відповідне лабораторне дослідження крові. Також вважає, що свідки, які залучені поліцейськими, є заінтересованими особами, що викликає сумніви у об`єктивності їх показів. За таких обставин, заперечуючи свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень, просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного. _______________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 568/452/21 Суддя в суді І інстанції Сільман А.О. Провадження № 33/4815/527/21 Суддя в апеляційній інстанції Шимків С.С. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Судом встановлено, що 29 березня 2021 року о 00:50 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного інтервалу, у зв`язку з чим допустив ДТП з автомобілем Kia Ceed, реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.4, 13.1 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП. Виходячи з аналізу та оцінки складеної працівниками патрульної поліції схеми дорожньо-транспортної пригоди, фотоматеріалів, місця зіткнення та характеру пошкоджень автомобілів і механіки їх виникнення, розміщення автомобілів після зіткнення, письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , апеляційний суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна подія сталася з вини ОСОБА_1 , дії якого перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з її виникненням. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 090587 від 29.03.2021 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення від 29.03.2021 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , схемою місця ДТП, відеофіксацією події. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Крім того, 29 березня 2021 року о 00 год. 50 хв. по вул. Почаївська, м. Радивилів, Рівненська область, ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, що підтверджується відповідними письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , актом відмови від проведення огляду, що був складений за участі останніх, направленням водія на огляд до медичного закладу. Підстав ставити під сумнів об`єктивність та неупередженість залучених свідків апеляційний суд не вбачає. Пояснення свідків отримані у встановленому законом порядку, передбаченими способами та засвічені власноручними підписами цих осіб. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та від проведення такого огляду у медичному закладі беззаперечно підтверджується відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. У силу положень ст. 266 КУпАП, у разі відеофіксації поліцейським огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, присутність свідків під час огляду є необов`язковою. За таких обставин, покликання захисника Рудишина Д.М. на заінтересованість осіб, які залучені у якості свідків, не заслуговують на увагу. Об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння судом не встановлено. Матеріали провадження не містять відомостей щодо визнання неправомірними дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №090580 від 29.03.2021 року, актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції на CD-диску. Факт скоєння вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Враховуючи вчинення ОСОБА_1 двох адміністративних правопорушень, останній підлягає притягненню до відповідальності в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме ч. 1 ст. 130 КУпАП. Статтею 23 КУпАПпередбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень. Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись ст. 36, ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАПапеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сацика Ігоря Терентійовича відхилити. Постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 травня 2021 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Шимків С.С.