Постанова Кропивницький апеляційний суд № 392/149/20

ПОСТАНОВА Іменем України 20 липня 2021 року м. Кропивницький справа № 392/149/20 провадження № 22-ц/4809/789/21 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді - Письменного О.А., суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М., при секретарі Федоренко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області у складі судді Кавун Т.В. від 04 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну форми сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - встановив: У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що вона перебувала з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказала, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.12.2018 з відповідача на її користь на утримання дочки стягнуто аліменти в розмірі 813 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Зазначила, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, не є достатнім для матеріального утримання дитини, оскільки мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Посилаючись на ці обставини, позивач просила змінити форму сплати аліментів з твердої грошової суми на 1/4 частку заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення донькою повноліття. Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 лютого 2021 року позов задоволено. Змінено спосіб стягнення аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 за рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.12.2018 року на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 813 (вісімсот тринадцять) гривень на 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 (десяти) прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на обставини викладені у запереченні на позовну заяві, які зводяться до того, що відповідач і так надає посильну матеріальну допомогу дочці, та надає матеріальну допомогу батькам пенсіонерам, а також на неправильне застосування судом норм матеріального права та на порушення судом норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_4 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.12.2018 року змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягнуті за рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2015 року, з 500 гривень до 813 (вісімсот тринадцять) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини. При цьому суд визначив аліменти в твердій грошовій сумі з врахуванням того, що відповідач не працював і не мав постійного доходу. Встановлено, що на час подання позову, відповідач має постійне місце роботи, що ним в судовому засіданні не заперечувалось. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття. Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України). За положеннями частини другої статті 182 СК Українирозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини. За положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, суд першої інстанції врахувавши інтереси дитини та те, що з часу останнього рішення про присудження аліментів в Україні змінився розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, відповідач має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, оскільки на даний час він працює і має постійний дохід, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову і визначення розміру аліментів у частці від доходу. Відповідач не надав доказів на підтвердження факту, що у нього на утриманні перебувають інші особи, а також інших доказів на спростування позову. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30.07.2021 Судді: О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М.Дьомич