Постанова 4854 № 400/6123/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/6123/20 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Коваля М.П., суддів - Кравця О.О., - Зуєвої Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката М`якенького Сергія Віталійовича в інтересах Вільнозапорізької сільської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року, прийняте у складі суду судді Мельника О.М. в місті Миколаїв по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новополтавської сільської ради (правонаступник - Вільнозапорізька сільська рада) про визнання протиправним рішення; зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новополтавської сільської ради, в якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила суд: - визнати протиправним рішення 38 сесії 8 скликання Новополтавської сільської ради від 26.06.2020 №477 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства»; - зобов`язати Новополтавську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), за клопотанням від 17.12.2019. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення 38 сесії 8 скликання Новополтавської сільської ради від 26.06.2020 №477 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства». Зобов`язано Новополтавську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), за клопотанням від 17.12.2019. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат М`якенький Сергій Віталійович звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах Вільнозапорізької сільської ради, в якій вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції, всупереч приписам ч. 5 ст. 116 ЗК України, достовірно встановивши, що бажана для позивача земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб, взагалі не надав правової оцінки даному факту. Апелянт вказує, що навіть якщо у суду першої інстанції були сумніви щодо дотримання порядку оформлення відносин оренди землі між сільською радою та громадським об`єднанням по випасу худоби, суд не міг проігнорувати цільове призначення земельної ділянки, адже воно зазнало змін, що прямо впливає на можливість передачі громадянам цих земель у власність. На думку апелянта, обраний позивачкою спосіб захисту не може вважатися ефективним, адже земельна ділянка, на яку вона претендує має таке цільове призначення, яке не дозволяє передавати її у власність. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17.12.2019 р. позивач звернулася до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове). До клопотання додавалися графічні матеріали розміщення земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213. Будь-якої відповіді чи рішення щодо розгляду клопотання позивача від 17.12.2019 р. відповідач не направив. Не погодившись з бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою. За рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 по справі №400/1288/20 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано протиправною бездіяльність Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивованої відмови в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за клопотанням ОСОБА_1 від 17.12.2019; зобов`язано Новополтавську сільську раду Новобузького району Миколаївської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивовану відмову в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за клопотанням ОСОБА_1 від 17.12.2019. На виконання рішення суду від 17.06.2020 по справі №400/1288/20 відповідачем було розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання її дозволу на розробку проекту землеустрою. Однак, Наказом від 26.06.2020 №477 було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у відповідності до частини 7 статі 118 Земельного кодексу України, у зв`язку з державною реєстрацією договору оренди землі від 02.01.2020, укладеного між Новополтавською сільською радою та Громадським об`єднанням по випасу худоби с Шевченкове-2 «Степове» строком на 15 років. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, внаслідок чого звернулася до суду за захистом своїх порушених прав. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що така підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, яка зазначена в наказі від 26.06.2020 №477, не передбачена частиною 7 ст. 118 ЗК України. Враховуючи те, що підстави ненадання на розроблення проекту землеустрою є такими, що не відповідають нормам ЗК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов`язання Новополтавської сільської ради, надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Відповідно до ст. 33 ЗК України, земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 ЗК України. Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Тобто, відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Судом встановлено, що 02.01.2020 року між Новополтавською сільською радою та Громадським об`єднанням по випасу худоби с. Шевченково-2 «Степове» строком на 15 років укладено договір оренди земельної ділянки загальної площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213. 04.03.2020 року договір оренди земельної ділянки загальної площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, між Новополтавською сільською радою та Громадським об`єднанням по випасу худоби с. Шевченково-2 «Степове» зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідача від 26.06.2020 №477, земельна ділянка, на яку претендує позивач, вже була передана в користування (оренду) Громадському об`єднанню по випасу худоби с. Шевченково-2 «Степове». Водночас, правомірність передачі земельної ділянки, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213 в оренду не є предметом розгляду даної справи та не стосується предмету доказуванння. Враховуючи викладене, у відповідача були відсутні правові підстави для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою без попереднього припинення права користування зазначеним громадським об`єднанням земельною ділянкою з кадастровим номером 4824586000:01:000:1213. Щодо висновків суду першої інстанції стосовно відсутності у частині сьомій статті 118 ЗК України такої підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, колегія суддів зазначає наступне. За змістом частини сьомої статті 118 ЗК України підставою відмови у наданні такого дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Отже, заборона, встановлена частиною п`ятою статті 116 ЗК України, на передачу у власність або користування земельних ділянок, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом, розцінюється судом саме як невідповідність місця розташування об`єкта вимогам закону, тому відповідачем обґрунтовано відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за рахунок земель, які вже перебувають у користуванні третьої особи, право користування якими не припинено За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення 38 сесії 8 скликання Новополтавської сільської ради від 26.06.2020 №477 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» було прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а отже вказане рішення є правомірним та скасуванню не підлягає. З огляду на викладене, враховуючи правомірність рішення Новополтавської сільської ради від 26.06.2020 №477, позовні вимоги щодо зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, як похідні, задоволенню не підлягають. Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства України, обставини встановлені судом, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню. Таким чином, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на невірному тлумаченні норм матеріального права та не відповідають встановленим обставинам справи. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 317, 321, 322, 325 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката М`якенького Сергія Віталійовича в інтересах Вільнозапорізької сільської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року - задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новополтавської сільської ради (правонаступник - Вільнозапорізька сільська рада) про визнання протиправним рішення; зобов`язання вчинити певні дії - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: О. О. Кравець Суддя: Л. Є. Зуєва