Постанова 4854 № 420/4561/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4561/21 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Коваля М.П., суддів - Кравця О.О., - Зуєвої Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Відповідач, ГУ НП в Одеській області), в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Одеській області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції у період з листопада 2016 року по 31.12.2016 року включно; - зобов`язати ГУ НП в Одеській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення під час служби в поліції у період з листопада 2016 року по 31.12.2016 року включно. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у період з листопада 2016 року по 31.12.2016 рок проходив службу в ГУ НП в Одеській області на посаді заступника начальника відділу озброєння управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУ НП в Одеській області, проте як під час проходження служби, так і станом на момент звільнення, йому не нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення за цей період. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року по справі № 420/4561/21 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ГУ НП в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржуване рішення таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції повністю та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги сторона зазначає, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 року по справі № 620/1892/19, який суд першої інстанції не врахував. За доводами апелянта, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з листопада 2016 року по 31 грудня 2016 року, що свідчить про допущену Відповідачем протиправну бездіяльність щодо невиплати Позивачу індексації грошового забезпечення та порушення Відповідачем вимог Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року (далі - Порядок № 1078). Апелянт вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою зазначені обставини та за результати розгляду справи дійшов невірних висновків. ГУ НП в Одеській області надало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з листопада місяця по грудень 2016 року проходив службу в ГУ НП в Одеській області на посаді заступника начальника відділу озброєння управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУ НП в Одеській області. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 30.12.2016 року №1772 о/с ОСОБА_1 звільнено із займаної посади відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу). Вислуга років на день звільнення з поліції в календарному обчисленні склала 27 років 03 місяці, у пільговому обчисленні без урахування календарної вислуги - 04 місяців 25 днів. 05.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП в Одеській області із заявою, в якій просив повідомити чи нараховувалась йому індексація грошового забезпечення під час служби в поліції в період з листопада 2016 по 31.12.2016 року включно. У разі не нарахування йому індексації грошового забезпечення, нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення під час служби в поліції за період з листопада 2016 по 31.12.2016 рік. Листом за вих. №14/Б-158 від 10.03.2021 року ГУ НП в Одеській області повідомила ОСОБА_1 , що індексація за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки в постанові КМУ № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» до 18.10.2017 року була відсутня така категорія осіб як «поліцейські» та нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських розпочато з листопада 2017 року з базовим місяцем листопад 2015 року, тобто після набрання чинності вищевказаної постанови. Вважаючи таку бездіяльність протиправною щодо нездійснення виплат індексації грошового забезпечення з листопада 2016 по 31.12.2016 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів. Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки у спірний період індекс інфляції не перевищував поріг індексації в розмірі 103 відсотка. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію». За приписами п. 4 ч. 10 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України. Поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання (ч. 1 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію»). Як зазначено у ч. 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року за № 260, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 29.04.2016 року за № 669/28799 (далі - Порядок № 260). Пунктом 3 Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Між тим, ч. 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. В свою чергу правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення». Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зазначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Положеннями ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»). Як визначено ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Постановою від 17.07.2003 року № 1078 Кабінету Міністрів України затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078). Пунктом 11 Порядку № 1078 передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Пунктом 2 Порядку № 1078 зазначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Пунктом 6 Порядку № 1078 обумовлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. На підставі аналізу вищенаведених положень законодавства, можливо дійти висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з твердженням Позивача про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Разом з цим, щодо наявності підстав для нарахування і виплати Позивачу індексації грошового забезпечення під час служби в поліції у період з листопада 2016 року по 31.12.2016 року, колегія суддів виходить з таких підстав. Колегія суддів зазначає, що індексація грошового забезпечення підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Між тим, як вже зазначалось вище, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та п. 11 Порядку № 1078. У даному випадку, згідно інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті ДержстатуУкраїни (за посиленням http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/cit.htm), величина індексу споживчих цін у листопаді 2016 року склала 101,8 відсоток, а у грудні 2016 року - 100,09 відсотка, тобто величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації у розмірі 103 відсотка. Отже, оскільки величина індексу споживчих цін у листопаді та грудні 2016 року не перевищив поріг індексації у розмірі 103 відсотка, тому були відсутні підстави для проведення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за цей період. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, так як підстави для проведення Позивачу індексації грошового забезпечення у листопаді та грудні 2016 року були відсутні. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з яким повністю погоджується колегія суддів з наведених вище підстав. Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника з приводу наявності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки незгода апелянта із висновком рішенням суду першої інстанції ґрунтується на невірному тлумаченні законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони ґрунтуються на невірному тлумаченні законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: О.О. Кравець Суддя: Л.Є. Зуєва