Постанова Херсонський апеляційний суд № 658/2422/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер справи 658/2422/20 Головуючий в суді І інстанції Под`ячева І.Д. Номер провадження 22ц/819/1212/21 Доповідач Орловська Н.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Орловської Н.В., суддів Кутурланової О.В., Майданіка В.В., секретар Давиденко І.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, В С Т А Н О В И В : 04.08.2020р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «ОРАНТА», у якому з урахуванням його уточненої редакції (а.с.26-28) просила: - стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «ОРАНТА» на її користь матеріальну шкоду в сумі 56 445,58 грн; - стягнути з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду за Позовна заява мотивована тим, що 09.04.2018 р. з вини відповідача ОСОБА_2 сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої позивач зазнала тілесних ушкоджень легкої та середньої тяжкості. Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 12.03.2020р. по справі №658/4708/18 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Через винні дії відповідача ОСОБА_2 позивачці завдано матеріальної шкоди на загальну суму 56 445,58 грн, яка полягає у витратах на купівлю ліків, медикаментів та медичних засобів. Фінансові документи, що підтверджують суму вказаних витрат, зберігаються у матеріалах кримінальної справи №658/4708/18. Оскільки цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована компанією ПАТ НАСК «Оранта», тому в частині відшкодування матеріальної шкоди таке відшкодування має відбутися за рахунок страховика. Крім того, внаслідок винних дій ОСОБА_2 позивачці завдано моральної шкоди, яку вона оцінює у 50 000 грн та пов`язує з завданням шкоди її здоров`ю, тривалим перебуванням у важкому психоемоційному стані, а також необхідністю докладання додаткових зусиль для нормалізації свого життя. З огляду на викладене позивач просила задовольнити її вимоги у повному обсязі. Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 березня 2021р. позовні вимоги задоволені частково. Суд вирішив стягнути з публічного акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 37285 грн. 04 коп. та моральну шкоду у розмірі 4400 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 19 квітня 2018 року отримала тілесні ушкодження внаслідок ДТП, винуватцем якого є ОСОБА_2 , що встановлено вироком суду та ніким не оспорюється. Позивачем підтверджено перебування на лікуванні та придбання медикаментів у зв`язку з переломом кісток, що сталося внаслідок ДТП, у періоди з 19 квітня 2018 року по 11 травня 2018 року та з 06 липня 2018 року по 17 липня 2018 року на загальну суму 37285 грн. 04 коп. Суд не взяв до уваги посилання відповідачів на відсутність в деяких випадках рецептів, невідповідності чеків вимогам, неможливості встановити зміст чеку, роздрукований чек вицвів, оскільки майже в кожному чеку є наявність ліків пов`язаних із переломом кісток та більша частина суми з лікування складається з квитанцій пов`язаних із придбанням імплантів, а саме 20850 грн. Крім того, суд вважав, що погана якість деяких чеків або їх неналежне оформлення сталося не з вини позивача та не може бути підставою для відмови особі у відшкодуванні витрат пов`язаних із лікуванням після ДТП, крім того ліки зазначенні в таких чеках та квитанціях пов`язанні саме з лікуванням переломів. Також суд не взяв до уваги посилання представника ПАТ НАСК «ОРАНТА» на фактичне відшкодування ОСОБА_2 шкоди, завданої здоров`ю позивача, оскільки покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Разом з тим, до зазначеної вище суми судом не враховано ліки, які купувались позивачем в період перебування у лікарні з 25 серпня по 14 вересня 2018 року та після цього, оскільки таке лікування позивач отримував не у зв`язку із безпосередньо отриманою травмою 19 квітня, а у зв`язку із переломом ортопедичного імпланту, який придбавався позивачем самостійно. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд врахував тяжкість наслідків для позивача, пов`язаних не лише з тілесними ушкодженнями у вигляді перелому кісток рук, а із зміною життя особи, неможливістю в подальшому працювати, необхідністю налагодження життя після аварії та тривалого перебування в лікарнях та реабілітаційний період після цього, а також похилий вік особи та загальний стан здоров`я. З урахуванням вищевикладеного суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 35000 грн., однак оскільки ОСОБА_2 сплачено 30600 грн. у рахунок відшкодування шкоди позивачу під час перебування у лікарні, тому суд дійшов висновку, що стягненню на цей час підлягає сума у розмірі 4400 грн. В апеляційній скарзі ПАТ НАСК «ОРАНТА» просить рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31.03.2021р. скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що погана якість чеків на придбання медикаментів не дає можливості пов`язати ці витрати з лікуванням позивача внаслідок ДТП. Крім того, закладом охорони здоров`я також не підтверджується обґрунтованість і необхідність їх здійснення. Загальна сума витрат на лікування, яка відповідно до вимог закону знайшла своє документальне підтвердження закладом охорони здоров`я, складає 4346,18 грн. Разом з тим, в матеріалах справи наявні копії розписок, згідно яких ОСОБА_2 сплатив на лікування потерпілої кошти на загальну суму 27 600 грн. Таким чином, ОСОБА_2 добровільно, з надлишком відшкодував ОСОБА_1 її витрати на лікування. Висновок суду першої інстанції щодо зарахування всіх сплачених ОСОБА_2 грошових коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди не відповідає обставинами справи, оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що кошти надавалися саме на лікування. Апелянт вважає, що стягнення зі страхової компанії шкоди, заподіяної здоров`ю позивача, призведе до подвійного відшкодування, що суперечитиме цивільному законодавству. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив, що в силу ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду судового рішення. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційним судом встановлено наступне. Відповідно до статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно ст. 1187 та 1172 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. В пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 12 березня 2020 року у справі №658/4708/18, який набрав законної сили 28.07.2020 р., встановлено, що 19.04.2018 року приблизно о 17.01 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2115», державний номер НОМЕР_1 , який знаходився у технічно-справному стані, здійснюючи рух по вул. Котовського в смт Любимівка Каховського району Херсонської області, що за пріоритетом відноситься до другорядних доріг, не врахував дорожньої обстановки, яка склалася, та не надав переваги у русі мопеду марки «Дельта», яким керував ОСОБА_3 , і який рухався по вул. Мелітопольській в смт Любимівка Каховського району в напрямку м. Каховка, з лівого боку відносно руху даного автомобіля, що за пріоритетом відноситься до головної дороги, в результаті чого, виїхавши на проїзну частину вулиці Мелітопольської, допустив зіткнення між вищевказаними транспортними засобами. Внаслідок даної ДТП пасажиру мопеда - потерпілій ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: - закритого перелому зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки, закритого уламкового перелому правої великогомілкової та малогомілкової кісток, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 214к від 06.11.2018 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я, - забитої рани на правій нижній кінцівці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Всі тілесні ушкодження ОСОБА_3 могли бути спричинені 19.04.2018 року тупими предметами, можливо від удару виступаючими частинами рухомого автомобіля під час зіткнення з рухомим мопедом, та подальшого співударяння з тупими предметами під час падіння з рухомого мопеду на дорожнє покриття. Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 12 березня 2020 року у справі №658/4708/18 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. (а.с.12-14) За наведених обставин слід дійти висновку, що шкода, завдана ОСОБА_3 внаслідок ДТП 19.04.2018 року, була спричинена винним діянням відповідача ОСОБА_2 , що жодною із сторін не заперечується. Разом з тим, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ НАСК «Оранта», що підтверджується копією полісу №АК/4275398, згідно якого страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 200 000 грн, розмір франшизи - 510 грн. Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. № 1961-IV. (далі - Закон № 1961-IV) Згідно ст. 3 цього Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. У статті 5 Закону № 1961-IV визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно статті 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів. Якщо страховику не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Враховуючи, що цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 , який є винуватцем у вчиненні ДТП, була застрахована у ПАТ НАСК «ОРАНТА», заявлений позивачем розмір майнової шкоди не перевищує ліміту відповідальності страховика (200 000 грн) за страховим полісом №АК/4275398, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для покладання обов`язку з відшкодування такої шкоди за рахунок відповідача ПАТ НАСК «ОРАНТА». Визначаючи розмір майнової шкоди, яка складається з витрат позивача на лікування, суд першої інстанції виходив з наявних у матеріалах кримінальної справи №658/4708/18 виписок з медичної карти стаціонарного хворого № 5228-307, 2507-135, згідно яких ОСОБА_3 перебувала на лікуванні та на лікарняному в періоди з 19 квітня 2018 року по 11 травня 2018 року з відміткою продовжує хворіти, а також з 06 липня 2018 року по 17 липня 2018 року з відміткою продовжує хворіти. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у вказані періоди позивач перебувала на лікарняних у зв`язку з переломом кісток, що сталося внаслідок ДТП з вини ОСОБА_2 . На підтвердження фактично понесених витрат на лікування у період з 19.04.2018р. по 17.07.2018р. позивачем надано чеки та квитанції на загальну суму 37285,04 грн., оригінали яких зберігаються в матеріалах кримінальної справи №658/4708/18 на аркушах 85-118. Враховуючи, що витрати на лікування в сумі 37285,04 грн., що понесені позивачем внаслідок страхового випадку, а саме ДТП від 19.04.2018., що сталося з вини страхувальника ОСОБА_2 , підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я, тому суд дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для їх стягнення з ПАТ НАСК «ОРАНТА». Доводи апелянта щодо відсутності підстав вважати вказані витрати позивача документально підтвердженими з огляду на неналежну якість платіжних документів та відсутність рецептів на них, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, неналежна якість деяких чеків, а також відсутність рецептурного призначення медикаментів спричинена обставинами, що не залежать від позивача, а тому не може бути підставою для відмови особі у відшкодуванні витрат, пов`язаних із лікуванням. Крім того апеляційний суд враховує, що однією з основних засад цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, який передбачає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають однакову можливість повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду відповідні докази, що підтверджують або спростовують певні факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на досягнення позитивного для себе рішення. На виконання вимог вказаного принципу позивачем надано до суду документи (чеки та квитанції), які вона вважає належними та достатніми доказами, що підтверджують здійснені нею витрати на лікування, пов`язаного з наслідками ДТП від 19.04.2018р. При цьому відповідачем ПАТ НАСК «ОРАНТА», який заперечує належність вказаних платіжних документів та стверджує про відсутність необхідності у придбанні ряду медикаментів, не надано будь-яких доказів на підтвердження такого твердження. Щодо посилання апелянта на відсутність підстав для стягнення шкоди, завданої здоров`ю позивача, зі страховика з огляду на її фактичне відшкодування ОСОБА_2 , то колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з відзиву на позовну заяву та доводів апеляційної скарги, в обґрунтування вказаної позиції ПАТ НАСК «ОРАНТА» посилається на копії розписок від 20.04.2018р., 23.04.2018р., 25.04.2018р. та 03.06.2018р., згідно яких ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в якості часткової компенсації на лікування батьків внаслідок ДТП, в загальній сумі 27 600 грн. (а.с.17-19а) Відповідно до пункту 36.4. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземний транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Статтею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Отже, статтею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено такої підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, як добровільна сплата винною особою суми на користь потерпілого, а тому позиція відповідача ПАТ НАСК «ОРАНТА» про необґрунтованість позовних вимог з вказаних підстав є помилковою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 754/7936/18. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що сплачена ОСОБА_2 на підставі вказаних вище розписок сума у загальному розмірі 27 600,00 грн була відшкодуванням саме тих витрат на лікування позивача ОСОБА_3 , які знайшли своє документальне підтвердження у межах розгляду даної справи. Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводом апелянта щодо необґрунтованості висновку суду першої інстанції про зарахування сплачених ОСОБА_2 у добровільному порядку коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди позивача ОСОБА_1 , оскільки такий висновок суду суперечить змісту розписок від 20.04.2018р., 23.04.2018р., 25.04.2018р. та 03.06.2018р. Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. (ч.3 ст. 376 ЦПК України) З огляду на викладене, керуючись ст. 376 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне змінити рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 березня 2021 року, виключивши з його мотивувальної частини висновок суду щодо зарахування сплачених ОСОБА_2 згідно розписок від 20.04.2018р., 23.04.2018р., 25.04.2018р. та 03.06.2018р. коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди позивача ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст.367, 374, 376 ЦПК України, суд ПОС Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» задовольнити частково. Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 березня 2021 року змінити,виключивши з його мотивувальної частини висновок суду щодо зарахування сплачених ОСОБА_2 згідно розписок від 20.04.2018р., 23.04.2018р., 25.04.2018р. та 03.06.2018р. коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди позивача ОСОБА_1 . В решті це ж рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови лише у випадках, встановлених п.2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 18 серпня 2021 року. Головуючий ________________ Н.В.Орловська Судді: ________________ О.В.Кутурланова ________________ В.В.Майданік