Ухвала КАС ВС № 440/2301/20

УХВАЛА 16 серпня 2021 року м. Київ справа № 440/2301/20 адміністративне провадження № К/9901/29955/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 440/2301/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Плюс» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 11 серпня 2021 року вдруге до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 440/2301/20. Попередня касаційна скарга поверталася скаржникові ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2021 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як така, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а зміст касаційної скарги є фактично ідентичним до касаційної скарги, яка подавалася. Усуваючи недоліки попередньо поданої касаційної скарги на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник аналогічно попередній касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права: пункт 14.1 статті 14, пункт 44.1 статті 44, пункт 134.1 статті 134, пункти 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, статті 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та норма процесуального права - статті 7, 72-76, частини четвертої, статті 78, частини шостої статті 242, 245 КАС України, з посиланням на ті ж самі постанови Верховного Суду, які вищевказаною ухвалою було визнано такими, що суперечить пунктам 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, без зазначення застосування яких саме норм права у цих постановах не враховані судами попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі у розрізі кожного податкового повідомлення-рішення та у чому полягає подібність правовідносин (наявність ознак відмінних від інших) в зазначених справах. Суд звертає увагу на тому, що касаційна скарга повністю відповідає змісту вперше поданої касаційної скарги, скаржник лише поміняв розташування абзаців, які на його думку обґрунтовують наявність підстав визначених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, змістовно обґрунтування касаційної скарги абсолютно не змінилося. Так, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов. Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України); - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не наводить обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі. Щодо зазначеної скаржником підстави - пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, варто зазначити, що скаржник зовсім не зазначає підстави для скасування судових рішень - пункт 1 і 2 частини другої статті 353 КАС України, а також не зазначено конкретні докази, які він вважає недопустими, та у чому він їх вважає недопустимими та не наводить аргументи в обґрунтування своєї позиції. Натомість обґрунтування цих підстав аналогічно попередньо поданою касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги. Верховний Суд вже надавав вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником, у зв`язку з чим подана вдруге касаційна скарга підлягає поверненню. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 440/2301/20 - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко