Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 346/2027/21

Справа № 346/2027/21 Провадження № 33/4808/496/21 Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Ломничука Ю.Ю. на постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік., а також стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.,- в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що 03.05.2021 року о 05:10 год. в с. Черемхів, по вул. Українська, Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «BMW X5», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий чітко виражений запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з вказаним рішенням суду захисника ОСОБА_1 адвокат Ломничук Ю.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає постанову суду незаконною, оскільки судом не взято до уваги грубе прорушення процесуального порядку зі сторони працівників поліції та неповно дослідив всі обставини справи. Апелянт вважає, що доводи суду суперечать принципу об`єктивності та повноти, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не можу бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Захисник ОСОБА_1 адвокат Ломничук Ю.Ю. зазначає, що відповідно до протоколу тестування приладом Драгер Алкотест чи будь яким іншим технічним засобом на місці проводилось з порушеннями законодавства. Роздруківка показників Алкотестера долучена до протоколу, з якої видно, що остання дата калібровки алкотестеру проведена 09.04.2015 року, тобто більше 5 років, що є порушенням правил проведення відповідного огляду та застосування даного приладу для проведення огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння виключно з мотивів недовіри та об`єктивності результатів, адже працівниками поліції не було надано правопорушнику ні сертифікат відповідності приладу, ні свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Апелянт звертає увагу на те, що відеозапис долучений до матеріалів справи є неповним, переривчастим, що дає підстави вважати такий доказ неналежним та недопустимим доказом у справі. На відеозаписі зафіксовано, що працівник поліції не дав змоги висловити ОСОБА_1 його згоду чи незгоду на проходження огляду в лікувальному закладі, який не дочекавшись відповіді від скаржника та здійснюючи таким чином тиск на нього, дійшов до передчасного висновку, що ОСОБА_1 відмовляється від даної пропозиції. Захисник ОСОБА_1 адвокат Ломничук Ю.Ю. вказує на те, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 наслідки його відмови від проходження огляду в лікувальному закладі, що ввело останнього в стан правової невизначеності, внаслідок чого було грубо порушено права ОСОБА_1 з одночасним недотриманням обов`язків зі сторони працівників поліції та не було надано можливості скористатися правовою допомогою. Таким чином, працівниками поліції не було дотримано їх обов`язків, а права ОСОБА_2 було грубо порушено. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ломничук Ю.Ю. не з`явились до суду апеляційної інстанції, хоча були належним чином повідомлені про розгляд провадження. Разом з тим, до апеляційного суду надійшло клопотання захисника адвоката Ломничука Ю.Ю. в якому він просить розглянути апеляційну скаргу за відсутності його та ОСОБА_1 . Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Ломничук Ю.Ю. в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Ломничука Ю.Ю. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги захисника адвоката Ломничука Ю.Ю., апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову судді залишити без змін з наступних підстав. Апеляційний суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що судова практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа "Гурепка проти України") При цьому, позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.» Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи адвоката Ломничука Ю.Ю. стосовно невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення та відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення перевірялись судом першої інстанції, внаслідок чого було встановлено, що вони є неспроможними та спростовуються сукупністю досліджених доказів. 5 Так, з мотивувальної частини постанови судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.07.2021 року вбачається, що у судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, а його захисник адвокат Ломничук Ю.Ю. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 заперечив з підстав, вказаних ним в письмовому клопотанні, згідно з яким просить провадження в даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з тим, що обставини, вказані в протоколі, не відповідають дійсності. Суд зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними матеріалами справи: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 244162 від 03.05.2021 року, в якому зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення (а.с.1); даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що від проходження огляду за допомогою приладу «Drager 6810» ОСОБА_1 відмовився (а.с.2); даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.05.2021 року до закладу охорони здоров`я КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР, яке виписане на ім`я ОСОБА_1 з посиланням на ознаки алкогольного сп`яніння, що були виявлені у останнього, а саме: різкий, чітко виражений запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода (а.с. 3); даними переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівника поліції та відеореєстратора, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем та факт відмови останнього від проходження огляду на місці зупинки та в лікувальному закладі. Крім того, на відео зафіксовано неодноразова пропозиція поліцейського ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп`яніння, роз`яснення прав ОСОБА_1 , ознайомлення його зі змістом протоколу. Судом до уваги були взяті рапорти поліцейських, відповідно до яких 03.05.2021 року приблизно о 05:10 год. в с.Черемхів, по вул. Українська, Коломийського району Івано-Франківської області, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено транспортний засіб марки " BMW X5», номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка вимова, нестійка хода. Від проходження тесту на факт вживання алкоголю за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки та від проходження медичного огляду для визначення стану сп`яніння в Коломийській ЦРЛ ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки. В постанові суду зазначено, що на відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що у даному випадку є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті. При цьому, суд вказав на те, що не заслуговують на увагу твердження захисника про те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, оскільки останнє долучено до матеріалів справи (а.с.6). Суд визнав безпідставними твердження захисника про те, що працівниками поліції була зроблена спроба проведення огляду несертифікованим технічним засобом, а також те, що відповідно до роздруківка показників алкотестера датою останньої калібровки алкотестеру - необхідно визнати 09.04.2015 року. Суд першої інстанції правильно вказав нате, що в матеріалах справи відповідна роздруківка відсутня, адже ОСОБА_1 відмовився від огляду, не проходив такий огляд, що підтверджується дослідженим відеозаписом. Крім цього, оглянутим відео спростовуються твердження захисника Ломничука Ю.Ю., про те, що водій просив надати йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Суд обґрунтовано вважав вищевказані доводи безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами. Суд вважав, що заперечення захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в той час коли докази свідчать про протилежне, є його наміром уникнути відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, які ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення, Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративних правопорушень, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 та призначив йому справедливе стягнення в розмірі, який встановлено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення. Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дані правопорушення та прийняте по справі рішення. Апеляційний суд надає оцінку сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення. Відповідно до виписаних у ст. ст.254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП. Перевіряючи доводи адвоката Ломничука Ю.Ю. у вчиненні ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП звинувачується у відмові від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушенні вимог ст.2.5 Правил дорожнього руху України. Апеляційний суд вважає, що сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом доводить, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №244162 від 03.05.2021 року, згідно якого водій ОСОБА_1 03.05.2021 року о 05:10 год. в с. Черемхів, по вул. Українська керував автомобілем марки «BMW X5», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий чітко виражений запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором СРПП Коломийського РВП ГУНП капітаном поліції Власенко А.П., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою. В протоколі зазначено, що особу правопорушника було встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 . ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Коломийському міськрайонному суді. Зазначено, що до протоколу додаються матеріали справи. В графі протоколу пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення зазначено, що особа відмовилась надати пояснення. В протоколі зазначено, що посвідчення водія у ОСОБА_1 було вилучено та видано тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 від підпису в протоколі відмовився. Відповідно до виписаних у ст. ст.254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів. В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП звинувачується у відмові від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушенні вимог ст.2.5 Правил дорожнього руху України. Апеляційний суд вважає, що обвинувачення висунуте ОСОБА_1 є конкретним, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП звинувачується у відмові від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушенні вимог ст.2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідно до вимог ст.256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до матеріалів справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з тим, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1), погоджувався з діями працівників поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та розумів зміст обвинувачення, який йому було зачитано працівником поліції, те, що протокол складено по причині його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі. Так, долучені до матеріалів справи відеозаписи містять дані того, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки у відповідності до вимог закону, повідомлено про розгляд справи у Коломийському міськрайонному суді, а протокол про адміністративне правопорушення складався працівником поліції в присутності ОСОБА_1 і останній був ознайомлений із його змістом та сутністю висунутого проти нього обвинувачення, однак останній відмовився від його підписання, а також відмовився від отримання тимчасового дозволу на керування транспортними засобами. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до практики ЄСПЛ у тому разі коли недотримання обов`язку повідомити у встановленому законом порядку про обвинувачення, трапилось з вини обвинуваченого, то він не може стверджувати про порушення прав сторони захисту (Ердоган проти Туреччини, Камбел і Фелл проти Сполученого Королівства) Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. Судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав відеозаписи належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення. Зокрема, недопустимими повинні бути визнані докази, які отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Апеляційний суд вважає, що відсутні дані, які свідчать що наявні в матеріалах справи докази отримані з порушенням встановленого законом порядку та повинні бути визнані недопустимими. Відеозаписи стосуються обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення та оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає безпідставними доводи про те, що долучені до матеріалів справи відеозаписи не можуть бути визнані належним та допустимим доказом по причині записку на диск переривчастого запису події від 03.05.2021 року щодо ОСОБА_1 . Апеляційний суд звертає увагу на те, що вищевказаний відеозапис було зроблено інспекторами патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення за допомогою наявних технічних засобів. Зафіксовані відеозаписами обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Зокрема, зі змісту відеозапису з камери відео реєстратора патрульної машини вбачається, що транспортний засіб ««BMW X5», номерний знак « НОМЕР_1 », був зупинений працівниками поліції за порушення водієм ПДР України. Дані водія було встановлено внаслідок перевірки надання документів посвідчення водія та надання водієм даних особисто. На відеозаписах з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції вбачається, що водій ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом, в транспортному засобі він перебував за наявності сторонніх осіб, дані яких працівниками поліції не було встановлено за відсутності такої необхідності. Зокрема, зі змісту відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 з`ясувавши у працівників поліції причини зупинки транспортного засобу, не заперечував, що саме він є водієм транспортного засобу, а його поведінка була спрямована на відмову від проходження огляду на визначення стану сп`яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі. Поліцейський роз`яснив водієві ОСОБА_1 ,що причиною зупинки транспортного засобу було рух транспортного засобу із включеним дальним світлом фар автомобіля, після чого попросив надати посвідчення водія та повідомив про виявлені ним ознаки алкогольного сп`яніння при спілкуванні із водієм. З відеозапису відео реєстратора з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що водію ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, роз`яснено порушення ним ПДР України при керуванні транспортним засобом. ОСОБА_1 після неодноразових пропозицій працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціально технічного приладу Драгер. Апеляційний суд звертає увагу га те, що у відповідності до відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції особи жіночої статі, які перебували в транспортному засобі під керуванням ОСОБА_3 в якості пасажирів, та особисто ОСОБА_1 неодноразово стверджували, що він вживав спиртне у виді вина та просили працівників поліції не складати протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Так, відеозаписами зафіксована процесуальна поведінка водія ОСОБА_1 , який повідомив працівникам поліції про те, що дійсно вживав спиртне, тривалий час ухилявся надавати працівникам поліції конкретну відповідь на пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а в подальшому відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі. Апеляційний суд вважає, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 свідчила про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. За таких обставин, працівник поліції, враховуючи процесуальну поведінку водія транспортного засобу та наявність підозри в тому, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння і не може бути допущений до керування транспортним засобом без проходження відповідного огляду, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, що він більше не може здійснювати керування транспортним засобом, а тому йому слід було знайти тверезого водія із наданням посвідчення водія. Суд першої інстанції обґрунтовано визнав вищевказані відеозаписи належним та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини, які мають істотне значення для розгляду справи. Апеляційний суд вважає, що суд при ухваленні оскаржуваної постанови суду обґрунтовано зазначив, що твердження захисника про те, що працівниками поліції була зроблена спроба проведення огляду не сертифікованим технічним засобом, а також те, що роздруківка показників алкотестера з датою останньої калібровки алкотестеру - 09.04.2015 року, оскільки остання в матеріалах справи відсутня, адже ОСОБА_1 відмовився від огляду, а не проходив такий огляд, що спростовується дослідженим відеозаписом. Крім цього, оглянутим відео спростовуються твердження захисника Ломничука Ю.Ю., про те, що водій просив надати йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб`єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбувались, не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи. Зі змісту вказаного відеозапису вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, повідомлено про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Куп АП, з яким його було ознайомлено та від підписання якого останній відмовився. При вирішанні питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає, що обставини справи та наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази свідчать про те, що саме він керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку. Суд виходить із сукупності доказів, які досліджені судом апеляційної інстанції та приходить до висновку, що відео записи долучені до матеріалів справи стосуються обставин вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 . Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що під час його складання ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі, відмовився від дачі пояснень по суті правопорушення, відмовився від отримання тимчасового дозволу на керування транспортними засобами та від підписання протоколу, хоча був ознайомлений працівником поліції із його змістом. Зі змісту матеріалів справи та відеозаписів з відеореєстраторів працівників поліції вбачається, що правовою підставою для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння було саме виявлення працівником поліції наявних ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 . Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2) вбачається, що у ОСОБА_1 було виявлені ознаки: різкий чітко виражений запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода. В акті зазначено, що огляд ОСОБА_1 за допомогою приладу Драгер 6810 не проводився у зв`язку із його відмовою. До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в Коломийську ЦРЛ (а.с.3), складеного о 05.22 год. 03.05.2021 року у зв`язку з виявленими поліцейським у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння: різкий чітко виражений запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, не стійка хода, відповідно до якого ОСОБА_1 направлявся до медичного закладу для проведення відповідного огляду на стан сп`яніння. В матеріалах справи наявне свідоцтво про перевірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/3982 чинне до 24.07.2021 року про відповідність вимогам закону приладу Газоаналізатора Алкотест 6820 ARНЕ-0365 (а.с.6). У відповідності до рапортів поліцейських СРПП ВП Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області А.Власенка та В.Білейчука (а.с.4-5) вбачається, що 03.05.2021 року приблизно о 05:10 год. в с.Черемхів, по вул. Українська згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено транспортний засіб марки " BMW X5», номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка вимова, нестійка хода. Від проходження тесту на факт вживання алкоголю за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки та від проходження медичного огляду для визначення стану сп`яніння в Коломийській ЦРЛ ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки. Після чого на водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а транспортний засіб припарковано без порушень ПДР. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаний рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про законність своїх дій. Разом з тим, дані вищевказаних рапортів працівників поліції повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи щодо обставин оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Так, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення. Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в закладах охорони здоров`я. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вказаного закону присутність двох свідків є обов`язковою тільки у тому разі, коли огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським без застосування технічних засобів відеозапису. Апеляційний суд вважає, що працівниками поліції було правомірно та у відповідності до вимог КУпАП зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі. Апеляційний суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку. Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу поліцейським або в медичному закладі встановлюється судом на підставі доказів, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням. Таким чином, з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. вбачається, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу Алкотест Драгер та в медичному закладі не відмовився. Суд першої інстанції обґрунтовано визнав вищевказані відеозаписи належним та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення. Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Разом з тим, зі змісту матеріалів справи вбачається , що правовою підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції було те, що він керував транспортним засобом із включеними дальними світловими покажчиками фар. Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Пункт 1.3 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тільки за наявністю обставин, які передбачені ст.17 КУпАП. Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд першої інстанції, враховуючи характер вчиненого правопорушення, призначив ОСОБА_1 стягнення, яке відповідає вимогам закону. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП не передбачає можливості призначення іншого менш суворого стягнення ніж було застосовано судом першої інстанції. З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається. Керуючись ст.294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Ломничука Ю.Ю. залишити без задоволення. Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв