Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 570/335/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 570/335/20 пров. № А/857/11587/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В., з участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - суддя (судді) в суді першої інстанції Щербаков В.В. справу розглянуто в порядку письмового провадження, місце ухвалення рішення м. Рівне, дата складання повного тексту рішення: 05.05.2020 р., ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, у якому просив визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Олексієвець Іванни Володимирівни щодо повернення виконавчого документа (виконавчого листа, виданого 05 лютого 2019 року Рівненським районним судом Рівненської області по адміністративній справі № 570/4595/17) без прийняття його до виконання; зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Олексієвець Іванну Володимирівну прийняти до виконання виконавчий лист Рівненського районного суду Рівненської області, виданий 05 лютого 2019 року за ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2018 року у справі №570/4595/17, якою накладено на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області штраф за невиконання звіту про виконання судового рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року у справі № 570/4595/17 в частині зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо повернення ОСОБА_1 виконавчого листа, виданого 05 лютого 2019 року Рівненським районним судом Рівненської області по адміністративній справі № 570/4595/17, без прийняття його до виконання. Зобов`язано Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) прийняти до виконання виконавчий лист Рівненського районного суду Рівненської області, виданий 05 лютого 2019 року Рівненським районним судом Рівненської області по адміністративній справі № 570/4595/17, щодо накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу за невиконання звіту про виконання судового рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року у справі № 570/4595/17. Рішення мотивоване тим, що відсутність у виконавчому листі зазначення прізвища, імені, по батькові посадової особи боржника, його адреси, місця проживання чи перебування, дати народження та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, за умови зазначення таких відомостей у заяві про прийняття до примусового виконання такого виконавчого листа та пропорційної реалізації державним виконавцем власних службових повноважень, не може бути підставою для повернення виконавчого документу без прийняття його до виконання. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення досліджувалась заява від 24.12.2019 року, яка містить конфіденційну інформацію про начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Натомість вказує, що в матеріалах справи відсутня згода на розголошення конфіденційної інформації. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 17.10.2018 у справі №570/4595/17 (Номер провадження 2-аі/570/3/2018) накладено на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штраф за невиконання звіту про виконання судового рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року у справі №570/4595/17 в частині зобов`язання провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до наданої ліквідаційною комісією УМВС України в Рівненській області довідки № 5/96 від 18 травня 2017 року до органів пенсійного фонду про складові грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження будь-яким строком, встановивши штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 36 820 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень, з яких 18 410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень стягнути на користь ОСОБА_1 та 18 410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень до Державного бюджету України. Встановлено новий строк подання звіту терміном 1 (один) місяць щодо виконання судового рішення по справі №2а/570/4595/2017 - постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. 05.02.2019 за вказаним судовим рішенням Рівненським районним судом Рівненської області виданий відповідний виконавчий лист. 24.12.2019 позивач звернулася до відповідача із заявою про примусове виконання рішення виконавчого документа у справі №570/4595/17, виданого Рівненським районним судом Рівненської області 05.02.2019. 18.01.2020 позивачем отримано повідомлення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 26.12.2019, у зв`язку з тим, що у виконавчому документі не зазначено прізвища, імені, по батькові посадової особи боржника, його адреси, місця проживання чи перебування, дати народження та реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до статті 1 Закону України № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Відповідно до статті 6 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Так, відповідно до частини першої статті 13 наведеного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Наведені норми кореспондують також з ч.2 статті 21 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію», якою встановлено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Відповідно до статей 32, 34 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Згідно з офіційним тлумаченням положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, - інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов`язані з особою та членами її сім`ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Як видно з апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, всі доводи скаржника зводяться до того, що судом першої інстанції при винесенні рішення досліджувалась заява від 24.12.2019 року, яка містить конфіденційну інформацію про начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Проте колегія суддів, керуючись вищенаведеними законодавчими нормами, не вбачає у зазначених діях ознак протиправної поведінки, що могла б зашкодити начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області як посадовій особі органу державної влади, оскільки дані, висвітлені в рішенні суду першої інстанції, не містять ознак конфіденційної інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», натомість дослідження заяви від 24.12.2019 року та виконавчого листа від 05.02.2019 року, виданого на підставі рішення Рівненським районним судом Рівненської області, мало ключове значення для вирішення даного спору по суті. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі № 570/335/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 13.08.2021 року