Постанова 4857 № 460/5529/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/5529/20 пров. № А/857/10908/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Гуляка В.В., Ніколіна В.В., за участю секретаря судового засідання Квітовської Ю.С., позивача ОСОБА_1 , представника Павлюк І.А., розглянувши у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Рівненський міський суд Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення,- суддя (судді) в суді першої інстанції - Борискін С.А., час ухвалення рішення - 11:13:18, місце ухвалення рішення - м. Рівне, дата складання повного тексту рішення - 29 березня 2021 року, В С Т А Н О В И В: 28 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Рівненської міської ради, в якому просив визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення № 6804 від 21 листопада 2019 року «Про затвердження списку присяжних Рівненського міського суду Рівненської області» в частині другій щодо затвердження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як присяжних Рівненського міського суду Рівненської області у кримінальній справі № 569/3885/13-к до закінчення його розгляду. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 01 січня 2013 року присяжні ( ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ) у Рівненському міському суді Рівненської області розглядають справу № 569/3885/13-к, в якій позивач бере участь як обвинувачений. Вказує, що Рівненською міською радою при прийнятті рішення «Про затвердження списку присяжних Рівненського міського суду Рівненської області» від 21 листопада 2019 року № 6704 порушено вимоги ч. 1, 4 ст. 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Наголошує на тому, що лише суд присяжних при Рівненському міському суді уповноважений на дії, пов`язані з відбором певних присяжних, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_3., для участі у кримінальній справі № 569/3885/13-к на певний строк судового розгляду. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем допущено формальне порушення вимог Закону, що не вплинуло на правильність оскаржуваного рішення, оскільки затвердження ОСОБА_6 та ОСОБА_3 присяжними здійснено відповідачем, враховуючи закінчення трирічного строку повноважень присяжних, визначених попереднім рішенням міської ради, та з метою забезпечення здійснення правосуддя в межах кримінальної справи, в якій ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вже брали участь як присяжні. При цьому, на час прийняття рішення у справі це порушення виправлене відповідачем шляхом прийняття рішення від 11 березня 2021 року № 283 «Про внесення змін до рішення від 21 листопада 2019 року № 6804 «Про затвердження списку присяжних Рівненського міського суду Рівненської області». Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до списку громадян, які постійно проживають на території м. Рівне і дали згоду бути присяжними, не були включені та, відповідно, у список присяжних Рівненського міського суду Рівненської області не були затверджені. Однак, всупереч ч. 1 та ч. 4 ст. 64 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Рівненською міською радою було прийнято рішення про затвердження громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , присяжними Рівненського міського суду Рівненської області, для участі у кримінальному провадженні № 569/3885/13-к аж до закінчення його розгляду. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що на час прийняття рішення у справі Рівненською міською радою виправлено формальне порушення вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» шляхом прийняття рішення від 11 березня 2021 року № 283 «Про внесення змін до рішення від 21 листопада 2019 року № 6804 «Про затвердження списку присяжних Рівненського міського суду Рівненської області». В судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали, в своїх поясненнях покликалися на доводи в ній викладені. Відповідач та третя особа явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, листом від 03 вересня 2019 року № 794-02/19 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області надіслало відповідачу подання про формування та затвердження списку присяжних, яким просило сформувати та подати на затвердження чергової сесії Рівненської міської ради список громадян в кількості 25 осіб, які постійно проживають на території міста Рівне, відповідають вимогам ст. 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і дали згоду бути присяжними (а.с.45-46). 04 вересня 2019 року Територіальним управлінням ДСА України в Рівненській області надіслано до місцевих загальних судів Рівненської області лист щодо формування списку присяжних, зокрема, надання методичної та практичної допомоги. 12 вересня 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області, на виконання звернення ТУ ДСА України в Рівненській області, надіслав до відповідача лист № 1/431/19, яким при затвердженні списку присяжних просив не включати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до наступного списку присяжних. Крім того, зазначав, що в провадженні Рівненського міського суду перебуває кримінальне провадження № 569/3885/13-к, розгляд якого триває вже понад чотири роки і на даний час не закінчено. До складу суду у вказаній справі як присяжні входять ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 . Рішенням Рівненської міської ради № 2258 від 29 грудня 2016 року ОСОБА_2 затверджено присяжною Рівненського міського суду до закінчення розгляду кримінальної справи № 569/3885/13-к. Просив надалі залишити вказане рішення в силі. Також, у листі Рівненський міський суд Рівненської області повідомив, що присяжний ОСОБА_3 виявив бажання виконувати обов`язки присяжного лише по кримінальному провадженню № 569/3885/13-к до закінчення його розгляду, тобто просив виключити його з списку присяжних, які можуть бути залучені по інших цивільних чи кримінальних справ. Тому, просив, зокрема, включити до списку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як присяжних по одному кримінальному провадженню № 569/3885/13-к до закінчення його розгляду (а.с.48-49). 03 жовтня 2019 року та 11 жовтня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали відповідачу письмові згоди бути присяжними по кримінальному провадженню № 569/3885/13-к до закінчення його розгляду (а.с.128-129). Рішенням Рівненської міської ради «Про затвердження списку присяжних Рівненського міського суду Рівненської області» від 21 листопада 2019 року № 6804, прийнятим відповідно до ст. 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі подання Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області від 03 вересня 2019 року № 794-02/9 та листа Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2019 року № 1/431/19, затверджено список присяжних Рівненського міського суду Рівненської області для участі в розгляді кримінальних та цивільних справ на строк, що становить три роки, згідно з додатком. Пунктом 2 вказаного рішення затверджено ОСОБА_2 , яка тимчасово не працює, та ОСОБА_3 , начальника відділу обслуговування вузлів обліку газу Акціонерного товариства «Рівнегаз», як присяжних Рівненського міського суду Рівненської області по кримінальному провадженню № 569/3885/13-к до закінчення його розгляду (а.с.11). Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог. Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону. Згідно із ч. 1 ст. 64 Закону № 1402-VIII для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними. Частинами 3-5 ст. 64 Закону № 1402-VIII передбачено, що у разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради. Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов`язані із добором присяжних. Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону № 1402-VIII присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом. Згідно із ч. 2 ст. 65 Закону № 1402-VIII не включаються до списків присяжних громадяни: 1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; 2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов`язків присяжного; 3) які мають незняту чи непогашену судимість; 4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя; 5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; 6) громадяни, які досягли шістдесяти п`яти років; 7) особи, які не володіють державною мовою. Частиною 1 ст. 66 Закону № 1402-VIII передбачено, що за наявності обставин, зазначених у частині другій статті 65 цього Закону, голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов`язків присяжного. Відповідно до ч. 2 ст. 66 Закону № 1402-VIII голова суду також увільняє від виконання обов`язків присяжного: 1) особу, яка перебуває у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім`ї похилого віку; 2) керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування; 3) особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; 4) іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається. Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 66 Закону № 1402-VIII особу, зазначену в частині другій цієї статті, увільняють від виконання обов`язків присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов`язків. Увільнення від виконання обов`язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді. Частинами 1, 2 ст. 67 Закону № 1402-VIII передбачено, що суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю. Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою автоматизованої системи. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 68 Закону № 1402-VIII присяжним за час виконання ними обов`язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України. За присяжними на час виконання ними обов`язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов`язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов`язків у суді не допускається. На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов`язків. Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. З огляду на викладені норми права слідує, що затвердження списку присяжних та заміна осіб, які вибули зі списку, є компетенцією відповідної місцевої ради, яка реалізується за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України. Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Рівненської міської ради від 21 листопада 2019 року № 6804 затверджено список присяжних Рівненського міського суду Рівненської області в кількості 25 осіб за поданням Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області для участі в розгляді кримінальних та цивільних справ на строк, що становить три роки, тобто з 21 листопада 2019 року. Згідно п. 2 зазначеного рішення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також були затверджені присяжними до закінчення розгляду кримінальної справи № 569/3885/13-к. Аналізуючи вищенаведене, Рівненська міська рада, діючи у межах своїх повноважень, затверджуючи список присяжних у загальній кількості, визначеній у поданні територіального управління Державної судової адміністрації (25 осіб), додатково включила до списку таких присяжних ще 2-ох осіб на підставі листа Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2019 року. При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що суб`єкту владних повноважень необхідно дотримуватись встановленої законом процедури прийняття відповідного акту, проте саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. Також, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Тому, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). При цьому, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Крім цього, щодо процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Отже, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. З матеріалів справи слідує, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідають вимогам до присяжних, передбаченим ст. 65 Закону № 1402-VIII. При цьому, затверджуючи вищевказаних громадян присяжними до закінчення розгляду кримінальної справи № 569/3885/13-к Рівненська міська рада не порушила трьох річний строк повноважень присяжних передбачений ч. 4 ст. 64 Закону № 1402-VIII. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на дату прийняття спірного рішення Рівненської міської ради вже брали участь в розгляді кримінальної справи № 569/3885/13-к і Рівненський міський суд Рівненської області листом від 12 вересня 2019 року просив включити до списку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до закінчення її розгляду, оскільки неможливість виконання ними обов`язків зумовить розгляд вказаного кримінального провадження спочатку (а.с.47-48). Крім цього, 11 березня 2021 року Рівненською міською радою прийнято рішення № 283 «Про внесення змін до рішення від 21 листопада 2019 року № 6804 «Про затвердження списку присяжних Рівненського міського суду Рівненської області». Вказаним рішенням внесено зміни до списку присяжних Рівненського міського суду Рівненської області для участі в розгляді кримінальних та цивільних справ, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 21 листопада 2019 року № 6804 (зі змінами, внесеними згідно з рішенням Рівненської міської ради від 11 лютого 2021 року № 38): 1) виключено зі списку присяжних: ОСОБА_11., яку згідно з наказом Рівненського міського суду Рівненської області від 13 січня 2020 року № 3 увільнено від виконання обов`язків присяжного; ОСОБА_9 , яку згідно з наказом Рівненського міського суду Рівненської області від 02 грудня 2020 року № 50 увільнено від виконання обов`язків присяжного; ОСОБА_10 , яку згідно з наказом Рівненського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2020 року № 51 увільнено від виконання обов`язків присяжного; 2) включено до списку присяжних: ОСОБА_2 (яка тимчасово не працює); ОСОБА_3 (місце роботи - Акціонерне товариство «Рівнегаз»). Також, зазначеним рішенням відповідач визнав таким, що втратив чинність, пункт 2 рішення Рівненської міської ради від 21 листопада 2019 року № 6804, який є предметом спору у даній справі (а.с.148-149, 153). За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем допущено формальне порушення процедури затвердження списку присяжних, проте судом першої інстанції вірно зроблено висновок про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення з підстав вказаних позивачем із врахуванням того, що на час постановлення рішення у судовій справі воно втратило чинність. Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі № 460/5529/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. В. Гуляк В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 13 серпня 2021 року.