Постанова Київський апеляційний суд № 759/19589/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2021 року місто Київ. Справа 759/19589/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11153/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Суддя-доповідач Желепа О.В. суддів Кравець В.А., Мазурик О.Ф. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року (ухвалене в складі судді Петренко Н.О., інформація щодо дати складання повного тексту відсутня) в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 третя особа: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про часткове звільнення від сплати аліментів,- ВСТАНОВИВ: 22.02.2021р. представник відповідача ОСОБА_2 подала заяву про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. В обгрунтування заяви посилалася на те, що для отримання професійної правничої допомоги, зокрема представника та захисту своїх прав та інтересів ОСОБА_2 було укладено договір № 25/01/2021-3 про надання правової допомоги від 25.01.2021р. за яким Адвокатське об`єднання «Ревелін Інформейшн Груп» надало вказані послуги на загальну суму в розмірі 6 000,00 грн. Рішенням суду від 16.02.2021р. було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 . А тому, оскільки суд відмовив ОСОБА_3 в задоволені його позову, тобто рішення прийняте на користь ОСОБА_2 , то в даному випадку судові витрати у відповідності до п.2ч. 2 ст.141 ЦПК України понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, покладаються на позивача. Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу. Не погодившись з таким рішенням суду 31.03.2021 року, відповідно до відмітки на поштовому конверті, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , звернулась з аналогічними за змістом апеляційними скаргами, в яких просить суд скасувати оскаржуване додаткове рішення та постановити нове, яким задовольнити вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000, 00 гривень та стягнути витрати на правничу допомогу у апеляційному провадженні. Скаргу обґрунтовує тим, що суд безпідставно відмовив у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки суду були надані належні та допустимі докази надання такої допомоги. Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що суду не була надана квитанція, на підтвердження сплати витрат на правову допомогу. Колегія суддів з таким висновком погодитись не може так як він не відповідає встановленим обставинам та вимогам закону. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. 16.02.2021 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про часткове звільнення від сплати аліментів. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву. Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Так, позивачем на підтвердження надання послуг адвоката надано наступні докази: договір № 25/01/2021-3 та акт № від 17.02.2021р. приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 25.01.2021р. З наданих доказів та матеріалів справи вбачається, що відповідачу надавались послуги у виді ознайомлення з матеріалами, вивчення документів, написання відзиву на позов. Слід зазначити, що відповідно до п.1.5 акту від 17.02.2021р. сторони погодили, що клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішення суду. Та, обставина, що станом на дату ухвалення додаткового рішення витрати на правову допомогу не були оплачені, не свідчить про те, що такі витрати є недоведеними, оскільки судом достовірно встановлено, що послуги надавались, їх розмір є співмірним з видом робіт, які виконувались адвокатом. Обов`язок сплатити адвокатський гонорар, також підтверджений договором, а тому у суду були відсутні підстави для відмови в задоволені заяви. З огляду на те, що додаткове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права , а висновки суду не відповідають встановленим обставинам та вимогам Закону, додаткове рішення в силу вимог ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового про стягнення витрат на правову допомогу. Також, з позивача на користь відповідача підлягають стягненю витрати понесені у зв`язку з розглядом справи в апеляційному суді в сумі 5 000 грн., розмір яких підтверджено додатком № 1 до договору а.с. 96 з якого вбачається, що написання апеляційної скарги, оцінено адвокатом в 5 000 грн. До суду апеляційної інстанції позивачем не подано жодних заперечень, щодо необгрунтованості такої суми. В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376381-384, 389 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити. Додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року скасувати. Заяву ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 6000 грн. витрат на правову допомогу, що надавалась в суді першої інстанції та 5 000 грн. витрат, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 11 серпня 2021 року. Судді: О.В. Желепа В.А. Кравець О.Ф. Мазурик