Ухвала КЦС ВС № 465/7621/19

Ухвала 23 липня 2021 року м. Київ справа № 465/7621/19 провадження № 61-11401ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 3 липня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 8 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Четвертої державної пожежно-рятувальної частини Франківського районного відділу Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Львівській області, Сокільницької сільської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 7 липня 2021 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 3 липня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 8 червня 2021 року, повний текст якої складено 9 червня 2021 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Франківського районного суду м. Львова від 3 липня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 8 червня 2021 року суд не вирішує, оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не у повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону. Підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 визначає пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, вказуючи при цьому на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Також підставою касаційного оскарження рішення Франківського районного суду м. Львова від 3 липня 2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 8 червня 2021 року заявник визначає відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. За таких обставин ОСОБА_1 необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 3 липня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 8 червня 2021 року залишити без руху. Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків. У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали, касаційний суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України як підставу касаційного оскарження не зазначить. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко