Ухвала КЦС ВС № 520/5199/19

Ухвала 30 липня 2021 року м. Київ справа № 520/5199/19 провадження № 61-11876ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк», в інтересах якого діє адвокат Ногай Денис Сергійович, на постанову Одеського апеляційного суду від 20 травня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк» про визнання зобов`язання припиненим, ВСТАНОВИВ: 13 липня 2021 року подана касаційна скарга Акціонерного товариства (далі - АТ) «Державний ощадний банк», в інтересах якого діє адвокат Ногай Д. С., на постанову Житомирського апеляційного суду від 20 травня 2021 року, повний текст якої складено 1 червня 2021 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і АТ «Державний ощадний банк», заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, обґрунтоване отриманням копії постанови Одеського апеляційного суду 14 червня 2021 року. Проте заявник не надає доказів, які свідчать про поважність причин пропуску строку касаційного оскарження, в тому числі доказів, що підтверджують дату отримання копії постанови суду апеляційної інстанції, що оскаржується. За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали відповідні докази. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України. Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи із розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов. Відповідні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову, за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (672 350 грн). Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз тексту оскаржуваних судових рішень, оприлюднених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить, що позивач, звертаючись з позовом, визначив, що до грошових вимог, які підлягають задоволенню за рахунок звернення стягнення на іпотечне майно, належить сума боргу у розмірі 59 942,06 долари США, що станом на 1 січня 2021 року еквівалентно 1 694 562,04 грн (за офіційним курсом Національного банку України - 28,27 грн за 1 долар США);. Отже, сума, яка підлягала сплаті при поданні цієї позовної заяви до суду першої інстанції, становить 25 418,43 грн (1,5 відсотка ціни позову). Судовий збір за подання до суду касаційної скарги у цій справі становить 50 836,86 грн (200% від суми, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви). До касаційної скарги додано меморіальний ордер від 30 червня 2021 року про сплату заявником судового збору у розмірі 3 842 грн, що не відповідає встановленому законом. За таких обставин заявник має доплатити судовий збір у розмірі 46 994,86 грн (50 836,86-3 842), про що надати відповідний документ. Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк», в інтересах якого діє адвокат Ногай Денис Сергійович, на постанову Одеського апеляційного суду від 20 травня 2021 року залишити без руху. Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко