Постанова 4876 № 904/187/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.08.2021 року м.Дніпро Справа № 904/187/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач), суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В. Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Агро» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 (повний текст складено та підписано 18.03.2021 суддя Новікова Р.Г.) у справі №904/187/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адітон» м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Агро» Магдалинівський район, с. Вишневе про стягнення пені в розмірі 27383грн. 59коп., штрафу в розмірі 42241грн. 57коп., 7% річних в розмірі 11862грн. 44коп., суму інфляційної складової в розмірі 10634грн. 47коп. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції: Товариство з обмеженою відповідальністю «Адітон» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Агро» з позовом про стягнення пені в розмірі 27383грн.59коп., штрафу в розмірі 42241грн.57коп., 7% річних в розмірі 11862грн.44коп., суму інфляційної складової в розмірі 10634грн.47коп. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 у справі №904/187/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адітон" пеню в розмірі 27140грн.10коп., штраф в розмірі 41596грн.21коп., 7% річних в розмірі 11714грн.39коп., інфляційну складову в розмірі 3627грн.11коп., судовий збір у розмірі 2071грн.78коп. та витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 14602грн.85коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 243грн.49коп., штрафу у розмірі 645грн.36коп., 7% річних у розмірі 148грн.05коп. та інфляційної складової у розмірі 7007грн.36коп. - відмовлено. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги: Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПК-Агро» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині нарахування штрафних санкцій та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій, а саме: - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за вказані періоди 14 830,43 грн; - інфляційні збитки 3 091,29 грн; - сума відсотків за користування грошовими коштами 6 968,71 грн. Узагальнення доводів апеляційної скарги: Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним: - судом першої інстанції взято до уваги та застосовано накладання на Апелянта штрафу у розмірі 100 євро (по курсу НБУ), але не встановлено те, що застосування відповідного штрафу е необгрунтованим з огляду на те, що умовами Договору (п. 5.5. Договору) передбачено виключні умови його застосування. - застосування відповідного розміру штрафу ніяк не пов`язано з розрахунками за Договором, а є виключним механізмом компенсації, збитків перевізника за зрив завантаження, затримки розмитнення транспорту. - суд взяв аргументи неведені Позивачем, але не підтверджені допустимими доказами. З огляду на неможливість встановлення дати отримання повного переліку документів які підтверджують транспортування товару, отримання рахунку, Апелянт вважає що відповідні обставини повинні були бути встановленні в досудовому порядку. Але Позивач в претензії не заявляв відповідних вимог. Так само як і Апелянт не розраховував відповідний строк з якого застосовані штрафні санкції, обмежившись виключно звірянням суми заборгованості. - з урахуванням обставин повідомлених у відзиві на позовну заяву та з урахуванням основних вимог Договору (дата отримання рахунку, досудовий порядок врегулювання спору) Апелянт просить здійснити перерахунок штрафних санкцій взявши до уваги фактичні строки затримки розрахунку, перебіг яких починається на шостий день після отримання рахунку та інших документів які супроводжували вантаж від місця завантаження до місця розвантаження. - апелянт наводить власний розрахунок штрафних санкцій, де зазначає, що: Пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за вказані періоди складає 14 830.43 грн. Інфляційні збитки за вказані періоди складають 3 091.29 грн. Сума відсотків за користування грошовими коштами складає 6 968.71 грн. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі: У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Адітон» зазначає, що: - обставини встановлені судом першої інстанції є доведеними належними та допустим доказами по справі. Штраф у розмірі 100 євро (за курсом НБУ) встановлено угодою сторін у кожному конкретному замовленні на перевезення вантажу, яке є невід`ємною частиною договору (розділ «особливі умови» п.2 кожного з замовлень, наданих до позову). - документи, з якими пов`язано термін розрахунків, отримувались Відповідачем точно в строк, а саме в день підписання відповідних актів наданих послуг, про що свідчить дата та підпис Відповідача на кожному конкретному акті. Жодного доказу Відповідачем в підтвердження прострочення в наданні документів, або в підтвердження іншого строку отримання документів не надано. - позивачем заявлено до відшкодування витрати в розмірі 8000 грн. та 3000 грн., всього 11000 грн., які ним було понесено на оплату правничої допомоги адвоката при розгляді апеляційної скарги у Центральному апеляційному господарському суді на ухвалу від 25.02.2021р. та на рішення від 18.03.2021р. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді: Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Агро» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2021 у справі №904/187/21. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору: Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адітон" (далі експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВПК-Агро" (далі замовник) підписаний договір про транспортно експедиційне обслуговування в міжнародному автомобільному сполученні №UA04032020 від 04.03.2020 (далі договір). На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги згідно узгоджених замовлень №11/19032020_04 від 19.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №2/10032020_4 від 10.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №3/11032020_04 від 11.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №4/11032020_04 від 19.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №12/11032020_04 від 20.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №6/17032020_04 від 17.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №10/23032020_4 від 23.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №13/23032020_04 від 23.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №8/13032020_04 від 23.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №9/23032020_04 від 23.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №14/23032020_04 від 23.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №15/03042020_04 від 03.04.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №17/07042020_04 від 07.04.2020 (маршрут Trostberg (Німеччина) - Україна (с.Вишневе)), №16/06042020_04 від 06.04.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)). Як вбачається зі змісту доданих до матеріалів справи актів надання послуг №1057 від 31.03.2020, №879 від 20.03.2020, №978 від 26.03.2020, №976 від 26.03.2020, №1051 від 31.03.2020, №1042 від 31.03.2020, №1059 від 02.04.2020, №1054 від 02.04.2020, №1060 від 03.04.2020, №1078 від 04.02.2020, №1093 від 07.04.2020, №1149 від 14.04.2020, №1150 від 14.04.2020, №1185 від 16.04.2020, всі вони мають дату складення та підписання. Вказані акти є двосторонніми та підписані сторонами без зауважень та заперечень. Докази того, що вказані акти підписувались та надавались сторонам в інші дати, ніж в ті, що зазначені у самих актах в матеріалах справи відсутні. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції: Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного: З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин справи щодо укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адітон" (далі експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВПК-Агро" (далі замовник) договору про транспортно експедиційне обслуговування в міжнародному автомобільному сполученні №UA04032020 від 04.03.2020р. (далі за тектом - Договір); надання позивачем, згідно узгоджених з ОСОБА_1 , який в свою чергу, діяв на підставі довіреністі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК-Агро"№5 від 02.03.2020р. на виконання умов Договору замовлень №11/19032020_04 від 19.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №2/10032020_4 від 10.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №3/11032020_04 від 11.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №4/11032020_04 від 19.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №12/11032020_04 від 20.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №6/17032020_04 від 17.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №10/23032020_4 від 23.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №13/23032020_04 від 23.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №8/13032020_04 від 23.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №9/23032020_04 від 23.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №14/23032020_04 від 23.03.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №15/03042020_04 від 03.04.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)), №17/07042020_04 від 07.04.2020 (маршрут Trostberg (Німеччина) - Україна (с.Вишневе)), №16/06042020_04 від 06.04.2020 (маршрут Нідерланди - Україна (с. Вишневе)). Умовами розділу 5 договору №UA04032020 від 04.03.2020р. сторони погодили відповідальність Експедитора перед Замовником з приводу перевезення вантажу : За неподання транспортного засобу під завантаження, по узгодженій Сторонами Заявці, або у разі відсутності під час завантаження документації, що необхідна для здійснення перевезення, Експедитор виплачує Замовнику штраф у розмірі еквівалентному 100 Євро. якщо інше не буде встановлене в додатках до даного договору (п.5.3). Замовник відповідатиме перед Експедитором у межах прямих нанесених збитків за шкоду, нанесену представниками Замовника обладнанню та/чи транспортним засобам під час завантажувально-розвантажувальних робіт, а також, за пошкодження транспортного засобу, викликані дефектами упаковки вантажу чи неправильним або недостатнім закріпленням вантажу (п.5.4). За зрив завантаження по узгодженій Сторонами Заявці, в тому числі відсутності документів, що необхідні перевізнику для оформлення товарно-супровідних та митних документів на вантаж, Замовник сплачує Експедитору штраф у розмірі еквівалентному 100 Євро. якщо інший розмір штрафів не буде погоджено в заявці (п.5.5). За кожні початі 24-и години наднормативного простою (нормативний простій визначається відповідно до пункту 3.1. Договору, Замовник виплачує Експедитору штраф у розмірі еквівалентному 100 Євро, якщо інший розмір штрафів не буде погоджено в Заявках (п.5.6). За порушення Замовником термінів розрахунків, встановлених Договором або умовами Заявок, Експедитор вправі нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу, а також 7% річних від простроченої суми (п.5.7). Текст кожного з замовлень №11/19032020_04 від 19.03.2020р. (а.с. 33); №2/10032020_4 від 10.03.2020р. (а.с. 35); №3/11032020_04 від 11.03.2020р. (а.с. 41); №4/11032020_04 від 19.03.2020р. (а.с. 46); №12/11032020_04 від 20.03.2020р. (а.с. 51); №6/17032020_04 від 17.03.2020р. (а.с. 55); №10/23032020_4 від 23.03.2020р. (а.с. 60); №13/23032020_04 від 23.03.2020р. (а.с. 65); №8/13032020_04 від 23.03.2020р. (а.с. 69); №9/23032020_04 від 23.03.2020р. (а.с. 74); №14/23032020_04 від 23.03.2020р. (а.с. 78); №15/03042020_04 від 03.04.2020р. (а.с. 83); №17/07042020_04 від 07.04.2020р. (а.с. 88); №16/06042020_04 від 06.04.2020р. (а.с. 93) містить в собі «Особливі умови:

1. Відповідальність сторін визначається умовами Договору №UA04032020 від 04.03.2020року

2. Замовлення є невід`ємною частиною договору. Будь-яке невиконання або неналежне виконання умов замовлення тягне за собою штраф у розмірі, еквівалентній 100 EVRO (евро) в грн. по курсу НБУ…» Відповідно до змісту позовних вимог, штраф 100 евро нараховано позивачем за невиконання умов пункту 13 «Умови перерахунку платні та здійснення перевезення» Замовлень за невиконання обов`язку із здійснення №11/19032020_04 від 19.03.2020р. (а.с. 33); №2/10032020_4 від 10.03.2020р. (а.с. 35); №3/11032020_04 від 11.03.2020р. (а.с. 41); №4/11032020_04 від 19.03.2020р. (а.с. 46); №12/11032020_04 від 20.03.2020р. (а.с. 51); №6/17032020_04 від 17.03.2020р. (а.с. 55); №10/23032020_4 від 23.03.2020р. (а.с. 60); №13/23032020_04 від 23.03.2020р. (а.с. 65); №8/13032020_04 від 23.03.2020р. (а.с. 69); №9/23032020_04 від 23.03.2020р. (а.с. 74); №14/23032020_04 від 23.03.2020р. (а.с. 78); №15/03042020_04 від 03.04.2020р. (а.с. 83); №17/07042020_04 від 07.04.2020р. (а.с. 88); №16/06042020_04 від 06.04.2020р. (а.с. 93) - «Безготівкового розрахунку на протязі 5 банківських днів по оригінальним документам». Таким чином вимога про стягнення 100 евро у відподності до пунтку 2 Замовлень №11/19032020_04 від 19.03.2020р. (а.с. 33); №2/10032020_4 від 10.03.2020р. (а.с. 35); №3/11032020_04 від 11.03.2020р. (а.с. 41); №4/11032020_04 від 19.03.2020р. (а.с. 46); №12/11032020_04 від 20.03.2020р. (а.с. 51); №6/17032020_04 від 17.03.2020р. (а.с. 55); №10/23032020_4 від 23.03.2020р. (а.с. 60); №13/23032020_04 від 23.03.2020р. (а.с. 65); №8/13032020_04 від 23.03.2020р. (а.с. 69); №9/23032020_04 від 23.03.2020р. (а.с. 74); №14/23032020_04 від 23.03.2020р. (а.с. 78); №15/03042020_04 від 03.04.2020р. (а.с. 83); №17/07042020_04 від 07.04.2020р. (а.с. 88); №16/06042020_04 від 06.04.2020р. (а.с. 93) є вимогою про стягнення штрафу за несвоєчасність розрахунків, що є додатковою до визначеної пунктом 5.7 Договору. В пункті 9.12 Постанови Верховного Суду від 27.09.2019р. у справі №923/760/16 викладено наступний правовий висновок : «… колегія суддів касаційної інстанції вважає необґрунтованими твердження скаржника про неможливість одночасного стягнення штрафу та пені за несвоєчасне виконання зобов`язання покупцем, з огляду на таке. Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду у справах №917/194/18, №911/2813/17, № 910/6046/16» . З урахуванням вищевикладеного доводи апеляційної скарги в частині того, що: «… судом першої Інстанції' взято до уваги та застосовано накладання на Апелянта штрафу у розмірі 100 евро (по курсу НБУ), але не встановлено те, що застосування відповідного штрафу е необгрунтованим з огляду на те, що умовами Договору (п. 5.5. Договору) передбачено виключні умови його застосування, а саме: «За зрив… … якщо інший розмір штрафів не буде погоджено в Заявках». Тобто застосування відповідного розміру штрафу ніяк не пов`язано з розрахунками за Договором, а є виключним механізмом компенсації збитків перевізника за зрив завантаження, затримки розмитнення транспорту. Позивачем не доведено обставини того, що Апелянтом було зірвано завантаження того чи іншого замовлення, тобто транспорт який організував Позивач вимушений був простоювати з вини Апелянта (дата завантаження відрізнялась від дати яка наведена у замовленні)...» відхиляються колегією суддів як такі, що ґрунтуються на невірному тлумаченні змісту умов договору і є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянтом не оспорюється факт підписання ним без зауважень та заперечень актів надання послуг №1057 від 31.03.2020р. щодо отримання наданих позивачем послуг за договором замовлення №11/19032020_04 від 19.03.2020 на суму 91337грн (а.с. 34); №879 від 20.03.2020р., щодо замовлення №2/10032020_4 від 10.03.2020 на суму 85766грн.20коп. (а.с. 38); №978 від 26.03.2020р., щодо замовлення №3/11032020_04 від 11.03.2020 на суму 87774грн.59коп (а.с. 43); №976 від 26.03.2020р., щодо замовлення №4/11032020_04 від 19.03.2020 на суму 89288грн.00коп (а.с. 48); № 1051 від 31.03.2020р., щодо замовлення №12/11032020_04 від 20.03.2020р. на суму 91337грн.00коп (а.с. 53); №1042 від 31.03.2020р., щодо замовлення №6/17032020_04 від 17.03.2020 на суму 89804грн.58коп (а.с. 57); №1059 від 02.04.2020р., щодо замовлення №10/23032020_4 від 23.03.2020р. на суму 89455грн.21коп. (а.с. 62); №1054 від 02.04.2020., щодо замовлення №13/23032020_04 від 23.03.2020) на суму 87939грн.00коп.(а.с. 67); №1060 від 03.04.2020р., щодо замовлення №8/13032020_04 від 23.03.2020р. на суму 88739грн.55коп( а.с. 71); №1078 від 04.04.2020р., щодо замовлення №9/23032020_04 від 23.03.2020р. на суму 88739грн.54коп (а.с. 75); №1093 від 07.04.2020р., щодо замовлення №14/23032020_04 від 23.03.2020р. на суму 87235грн.00коп (а.с. 80); №1149 від 14.04.2020р., щодо замовлення №15/03042020_04 від 03.04.2020р. на суму 85659грн.00коп (а.с. 85); №1150 від 14.04.2020р., щодо замовлення №17/07042020_04 від 07.04.2020р. на суму 56122грн.00коп (а.с. 90); №1185 від 16.04.2020р., щодо замовлення №16/06042020_04 від 06.04.2020р. на суму 85927грн.00коп.( а.с. 94). Пунктом 4.4 договору передбачено, що термін проведення розрахунків за договором, тобто за кожне здійснене перевезення, складає 5 робочих днів з моменту отримання замовником рахунку, вантажу та інших документів, які свідчать про виконання певного замовлення з доставляння вантажу. З аналізу наведеного пункту договору вбачається, що перебіг строку проведення розрахунків починається із надання документів, які свідчать про виконання певного замовлення з доставляння вантажу. При цьому, умовами пункту 8.2 договору визначено, що після завершення кожного перевезення експедитор складає, підписує та передає замовнику два екземпляри актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг). Таким чином, підписання актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) свідчить про завершення виконання позивачем певного замовлення з доставляння вантажу. Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Згідно до положення пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверденного наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06. 1995 р. за N 168/704, первинні документи це документи, створені в письмовій чи електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Положення № 88). З урахуванням характеру спірних правовідносин, оплата послуг з перевезень, наданих позивачем формує зміст обов`язків відповідача. Документами, які підтверджують надання позивачем послуг, тобто виконання ним своїх обов`язків є акти надання послуг та CMR накладні. Саме ці документи, в розумінні вищенаведених положень, є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарської операції і містять інформацію про вартість та кількість наданих послуг. При цьому, з умов договору №UA04032020 від 04.03.2020 вбачається, що саме акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) складається після виконання позивачем певного замовлення з доставляння вантажу. Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки не є обумовленою сторонами обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Не виставлення рахунку-фактури не можна вважати простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України. З урахуванням вищевикладенноо, доводи апеляційної скарги в частині того, що: « з огляду на неможливість встановлення (підтвердження допустимими доказами) дати отримання повного переліку документів які підтверджують транспортування товару, отримання рахунку, Апелянт вважає що відповідні обставини повинні були бути встановленні в досудовому порядку. Але Позивач в претензії не заявляв відповідних вимог. Так само як і Апелянт не розраховував відповідний строк з якого застосовані штрафні санкції, обмежившись виключно звірянням суми заборгованості (як того вимагав Позивач)» відхиляються як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції в частині правильного встановлення фактичних обставин справи щодо порушення відповідачем строків оплати, визначених договором за замовленнями №11/19032020_04 від 19.03.2020р. складає з 08.04.2020р. по 28.05.2020р.; за №2/10032020_4 від 10.03.2020р. складає з 28.03.2020р. по 01.04.2020р.; за №3/11032020_04 від 11.03.2020р. складає з 03.04.2020р. по 15.04.2020р.; за №4/11032020_04 від 19.03.2020р. складає з 03.04.2020р. по 15.04.2020р.; за №12/11032020_04 від 20.03.2020р. складає з 08.04.2020р. по 21.04.2020р.; за №10/23032020_4 від 23.03.2020р. складає з 10.04.2020р. по 25.06.2020р.; за №8/13032020_04 від 23.03.2020р. складає з 11.04.2020р. по 25.06.2020р.; за №9/23032020_04 від 23.03.2020р. складає з 11.04.2020р. по 25.06.2020р.; за №14/23032020_04 від 23.03.2020р. складає з 15.04.2020р. по 25.06.2020р.; за №15/03042020_04 від 03.04.2020р. складає з 23.04.2020р. по 25.06.2020р.; за №17/07042020_04 від 07.04.2020р. складає з 23.04.2020р. по 25.06.2020р.; за №16/06042020_04 від 06.04.2020р. складає з 25.04.2020р. по 25.06.2020р.. Відповідно, доводи апеляційної скарги , які ґрунтуються на необхідності проведення перерахунку пені, інфляційних збитків, відсотків за користування грошовими коштами, наведені у розділі 4 апеляційної скарги «Розрахунок штрафних санкцій апелянта» відхиляються як, такі, що суперечать фактичним обставинам справи через помилковість визначення скаржником відповідних періодів обрахування. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду при перегляді рішення суду першої інстанції не встановлено допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а тому рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 у справі №904/187/21 слід залишити без змін. Розподіл судових витрат: У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 405,00 грн. (а.с.216) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Агро» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 у справі №904/187/21 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 у справі №904/187/21 - залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 405,00 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПК-Агро» (51107, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Вишневе, вул. Гагаріна, 4/1, код ЄДРПОУ 34229691). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя М.О. Дармін Суддя О.Г. Іванов Суддя О.В. Березкіна