LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4876912/3648/20

від 12.08.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі № 912/3648/20 - залишити без задоволення.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.08.2021 року м.Дніпро Справа № 912/3648/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В. Секретар судового засідання Григоренко А.А. Представники сторін не з`явились. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 (повне рішення складено 19.04.2019, суддя Ніколенко М.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп", м. Мала Виска, Кіровоградська область до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро про скасування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/40-р/к від 24.09.2020 ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду. Товариство з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд скасувати рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/40-р/к від 24.09.2020. Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/40-р/к від 24.09.2020 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" штрафу у розмірі 41 300,00 грн., оскільки позивачем не було одержано вимогу Голови Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.01.2020 року № 61-02/50 стосовно надання у 10-денний строк інформації. Обставини викладені у рішенні № 54/40-р/к від 24.09.2020, на основі яких колегія зробила висновки щодо вчинення правопорушення, є спірними та упередженими. Також позивач звертає увагу, що в розділі рішення відповідача процесуальні дії відсутня інформація про присутність представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" на засіданні колегії. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 року у справі № 912/3648/20 у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що про наслідки неподання інформації, подання недостовірної інформації або інформації в неповному обсязі позивач був повідомлений. Разом з тим, позивачем вимогу Голови Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 61-02/50 від 15.01.2020 про надання документів виконано не було. Щодо посилання позивача про не зазначення в оскаржуваному рішенні відомостей про присутність представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" на засіданні колегії Антимонопольного комітету України місцевий господарський суд вказав, що нормами чинного законодавства не встановлено обов`язку зазначати в рішенні Антимонопольного комітету України склад осіб, присутніх на засіданні колегії від імені суб`єкту господарювання. Відсутність в оскаржуваному рішенні інформації про присутність представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" на засіданні колегії жодним чином не може бути підставою для скасування рішення № 54/40-р/к від 24.09.2020. Доводи та вимоги апеляційної скарги. Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 року у справі № 912/3648/20 та ухвалити нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" задовольнити повністю. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наполягає на не отриманні уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" вимоги відповідача про надання інформації від 15.01.2020 року№ 61-02/50, та як наслідок не міг порушити пункти 13, 14, 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України до суду надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення від 07.04.2021 року у справі № 912/3648/20 без змін. На обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що Кіровоградським відділенням було надіслано вимогу до ТОВ «Макреалгрупп» за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Залізнична, буд.10. Вимогу отримано уповноваженим представником ТОВ «Макреалгрупп» за довіреністю Гонитель О. Відповідно до листа Кіровоградської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» від 30.07.2020 № 1247, надано довіреність б/н від 31.12.2019 на Гонитель О. та Солонько В. в особі керівника Курепіної О.Ю. отримувати: реєстровані поштові відправлення (внутрішні і міжнародні рекомендовані картки, листи/бандеролі), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Ця довіреність видана строком на 1 рік і діє до 31.12.2020 року. Підпис засвідчений керівником ТОВ «Макреалгрупп» з відбитком печатки товариства. Відповідач вважає, що твердження позивача що довіреність для отримання листів від AT «Укрпошта» Товариством ніколи не виписувалась на Гонитель О. є хибним, та таким що не підтверджується жодними доказами. Отже, дії ТОВ «Макреалгрупп» щодо неподання інформації на вимогу голови Кіровоградського відділення у встановлений ним строк, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». У відзиві відповідач звертає увагу, що позивач не надав жодного доказу, на підтвердження своїх вимог та заперечень, а лише вдався до переоцінки доказів покладених Відділенням в основу рішення, не врахувавши при цьому межі виключної компетенції Відділення, щодо кваліфікації порушення. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чус О.В. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М. Чус О.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі №912/3648/20. Призначено справу до розгляду на 08.07.2021 на 12 годин 00 хвилин. 26.05.2021 року засобами поштового зв`язку від Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп". Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021 відкладено апеляційний розгляд справи на 03.08.2021. У судове засідання, яке відбулося 03.08.2021, представники сторін не з`явилися. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2021 відкладено апеляційний розгляд справи на 12.08.2021. У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_1 , відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, 10.08.2021 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №912/3648/20. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2021, справу №912/3648/20 передано колегії суддів у складі: головуючого судді: Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В. У судовому засіданні 12.08.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Головою Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 15.01.2020 було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" вимогу № 61-02/50 від 15.01.2020. Відповідно до цієї вимоги, ТОВ "Макреалгрупп" мало у десятиденний строк з дня отримання вимоги надати Кіровоградському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України інформацію стосовно оптово-відпускних цін на вугілля кам`яне та належним чином засвідчені копії документів (договорів, накладних, звернень, листів-відповідей, довіреностей тощо) щодо реалізації продукції, постачальником якої є ТОВ "Макреалгрупп". Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №2500668649882, вимога № 61-02/50 від 15.01.2020 була отримана представником ТОВ "Макреалгрупп" - Гонитель 21.01.2020. Така сама інформація зазначена і в листі АТ «Укрпошта» № 1247 від 30.07.2020, наданому на звернення Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Також в матеріалах справи наявні реєстр поштових відправлень з підписом гр. Гонитель та довіреність на таку особу. Відповідно до наданої довіреності, Гонитель О. уповноважена отримувати реєстровані поштові відправлення (внутрішні і міжнародні рекомендовані картки, листи/бандеролі), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, міжнародні посилки, дрібні пакети, електронні повідомлення. Довіреність видана строком на 1 рік і діяла до 31.12.2020. Відповідно до підпункту 5.3. пункту 5 Розпорядження Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 року № 32-рп «Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України» (зі змінами) з 01.06.2020 року Кіровоградське обласне територіальне відділення припинено шляхом приєднання до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Згідно з підпунктом 5.7. пункту 5 вказаного вище Розпорядження Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з 02.06.2020 року почало виконувати функції, покладені Положенням про територіальне відділення, що були віднесені до компетенції Кіровоградського ОТВ. Відповідно до пункту 7.5. пункту 5 Розпорядження Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України змінено найменування на Південно-Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 15.06.2020 року. 24.09.2020 адміністративною колегією Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 54/40-р/к, яким: - визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Кіровоградському обласному територіальному віддаленню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.01.2020 року № 61-02/50 у встановлений ним строк; - за порушення зазначене у пункті 1 резолютивної частини рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" штраф у розмірі 41 300,00 грн. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Предметом спору у даній справі є вимога позивача про скасування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 54/40-р/к від 24.09.2020. Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд послався на недоведеність наявності правових підстав для визнання недійсним та скасування оскаржуваного рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України. Колегія суддів погоджується з вищенаведеним висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне. Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом та іншими актами законодавства (стаття 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України"). Статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України уповноважений, зокрема, перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом. Згідно зі статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. В силу частин першої, другої статті 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання. Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації. Основні завдання, компетенція, повноваження та організаційні засади діяльності територіального відділення Антимонопольного комітету України визначені у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі Положення), затвердженому розпорядженням Антимонопольного комітету України №32-р від 23.02.2001 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за №291/5482. Пунктом 1 Положення передбачено, що територіальне відділення Антимонопольного комітету України є органом у системі органів Антимонопольного комітету України, утвореним для реалізації завдань, покладених на Комітет Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства про захист економічної конкуренції. У пункті 2 Положення визначено, що свої завдання відділення здійснює у відповідному регіоні (регіонах), а у випадках, передбачених законодавством, та за дорученням Голови Комітету за межами регіону (регіонів). За умовами пункту 3 Положення територіальне відділення Антимонопольного комітету України при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом. Голова територіального відділення під час реалізації завдань, покладених на відділення, уповноважений, зокрема, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом (підпункт 5 частини першої пункту 8 Положення). Отже, Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення для реалізації основного завдання, визначеного статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, та положень Закону України "Про захист економічної конкуренції" можуть витребувати інформацію, пов`язану з дослідженням наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції суб`єктами господарювання. Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких органи антимонопольного комітету України мають право вимагати відповідну інформацію у суб`єктів господарювання та інших осіб. Направлення вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації є способом одержання необхідної інформації для виконання покладених Законом України "Про Антимонопольний комітет України" на органи Антимонопольного комітету України завдань та обов`язків. Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 27.02.2020 у справі №922/2695/19. Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції. В силу частини третьої статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту. У разі неотримання документів Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням відповідна особа надає належні докази на підтвердження факту направлення таких документів поштою. Саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов`язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи Комітету повинен виконуватися суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Комітету справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом. Неподання суб`єктом господарювання інформації на вимогу органу Комітету є актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу, що й тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність. Стала правова позиція щодо обов`язковості виконання суб`єктами господарювання вимог Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень та надання на виконання цих вимог відповідних інформації та документів, відображена постановах Верховного Суду, зокрема, від 07.08.2019 у справі №910/13472/18, від 27.03.2018 у справі №922/2274/17, від 19.06.2018 у справі №917/1410/17 та від 23.04.2019 у справі №915/827/18. При цьому закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв`язку з чим витребування може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, та з урахуванням того, що в разі заперечення суб`єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації, орган Антимонопольного комітету України має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб`єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і про отримання його від підприємства зв`язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку. Аналогічна правова

позиція Верховного Суду викладена в постанові від 23.01.2020 у справі №922/1124/18. Головою Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України засобами поштового зв`язку надіслало позивачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, а саме: 26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Залізнична, буд.10, вимогу про надання інформації № 61-02/50 від 15.01.2020. Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі Правила надання послуг поштового зв`язку). Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю (пункт 11 Правил надання послуг поштового зв`язку). Системний аналіз Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить про те, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення. З наявних у матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2500668649882 вбачається, що вказане поштове відправлення, яким Голова Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за належною адресою надіслало позивачу відповідну вимогу про витребування інформації, було вручено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" Гонитель, уповноваженому на отримання поштової кореспонденції позивача на підставі довіреності дійсної до 31.12.2020. Факт отримання зазначеним представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" даних поштових відправлень підтверджується також адресованим відповідачу листі Кіровоградської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" №54-02/1971 від 10.07.2020 року, до якого було додано копію вказаної довіреності на Гонитель О. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє лист, та адресатом перебувають поза контролем відправника, тобто відправник не знає і не може знати хто саме та за яких обставин отримає поштове відправлення і чи отримає взагалі, у зв`язку з чим відправник не може відповідати за доставку кореспонденції. Водночас у разі доставки рекомендованого відправлення, на адресу відправника повертається повідомлення про вручення. У разі повернення повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про доставку (вручення) відповідному адресату за належною адресою, презюмується, що воно отримано уповноваженою особою. Даний висновок Центрального апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.06.2018 у справі №820/6755/16. З огляду на викладене, беручи до уваги надіслання Товариству з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" поштового відправлення № 2500668649882 з вимогою про витребування інформації № 61-02/50 від 15.01.2020 за належною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, повернення відповідних повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень відправнику з відміткою про доставку (вручення) адресату та відсутність у матеріалах справи жодного доказу на підтвердження порушення оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів дійшла висновку про отримання даної поштової кореспонденції уповноваженою позивачем особою, у зв`язку з чим доводи апелянта про невиконання вищенаведеної вимоги Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України внаслідок необізнаності про її існування апеляційним господарським судом оцінюються критично. Посилання скаржника на те, що Гонитель Олена Володимирівна не могла отримувати поштову кореспонденцію в період надходження вимоги Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 61-02/50 від 15.01.2020 є необґрунтованими, оскільки, по-перше, дані твердження не підтверджені жодними доказами; по-друге, апелянт взагалі не зазначає будь-яких причин, які унеможливили б отримання адресованої Товариству з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" поштової кореспонденції вказаною особою, яка діяла на підставі довіреностей, докази визнання якої нечинною/сфальсифікованою або докази скасування яких у матеріалах справи відсутні. Судом апеляційної інстанції також враховується правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 23.01.2020 у справі №922/1124/18, відповідно до якої добросовісна поведінка суб`єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, при цьому невиконання чи неналежне виконання господарських зобов`язань Публічним акціонерним товариством "Укрпошта", навіть якщо б останнє і мало місце (чого у цій справі позивачем не доведено), не може бути підставою для звільнення суб`єкта господарювання від обов`язкових для виконання розпоряджень, рішень, вимог органу Антимонопольного комітету України та відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що у матеріалах справи відсутні та позивачем до місцевого господарського суду не подано жодного доказу на підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" вимоги Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 61-02/50 від 15.01.2020 у встановлені головою зазначеного територіального відділення строки, відтак неподання витребуваної відповідачем інформації правомірно кваліфіковане останнім як передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому є факт отримання позивачем копії подання з попередніми висновками від 14.08.2020 № 54/28-20, що підтверджується листом від 15.09.2020 року № 479, в якому позивач повідомив, що не погоджується з поданням від 14.08.2020 № 54/28-20 з підстав неотримання ним вимоги № 61-02/50 від 15.01.2020. За таких обставин, апеляційний господарський суд враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" було обізнане щодо здійснення стосовно нього Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, змісту вчиненого порушення, доказів якими територіальне відділення обґрунтовує свої доводи, проте позивач не вчинив жодних дій щодо своєчасного припинення порушення та надання запитуваної вимогою № 61-02/50 від 15.01.2020 інформації, у зв`язку з чим Центральним апеляційним господарським судом відхиляються доводи скаржника про відсутність порушення ним пунктів 13, 14, 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції"). Згідно з частиною першою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи, зокрема, на юридичних осіб. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України обґрунтовано було накладено штраф на відповідача. Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Суд апеляційної інстанції враховує, що господарські суди у процесі розгляду справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України правових норм у розгляді антимонопольної справи, повноту з`ясування обставин, які мають значення для справи; доведення Антимонопольним комітетом України обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; відповідність висновків, викладених у рішенні Антимонопольного комітету України, обставинам справи. Водночас суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції та самостійно встановлювати, зокрема, обставини інкримінованого порушення, та збирати докази, що відноситься до дискреційних повноважень органів Антимонопольного комітету України під час розгляду антимонопольної справи. Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.09.2019 у справі №910/13306/18. З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд зазначає, що адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у межах визначених законом повноважень та відповідно до норм законодавства про захист економічної конкуренції у рішенні № 54/40-р/к від 24.09.2020, правильно кваліфіковано бездіяльність позивача як передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції та застосовано передбачені Законом України "Про захист економічної конкуренції" заходи відповідальності у вигляді накладення штрафу за таке порушення. За таких обставин, визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для скасування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 54/40-р/к від 24.09.2020 колегія суддів не вбачає, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову. В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову. Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Дніпропетровської області норм права при ухваленні рішення від 07.04.2021 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту апеляційний господарський суд не вбачає. З урахуванням вимог ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача. Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі № 912/3648/20 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі № 912/3648/20 без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Макреалгрупп" Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.08.2021. Головуючий суддя О.В. Чус Суддя І.М. Кощеєв Суддя Е.В. Орєшкіна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»