Постанова 4815 № 569/11162/21

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 серпня 2021 року м. Рівне Суддя Рівненського апеляційного суду Збитковська Т.І, з участю: особи, яка притягується до адмінвідповідальності - ОСОБА_1 ОСОБА_2 секретаря судового засідання - Міщук Л.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2021 року, В С Т А Н О В И ЛА: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2021 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. З матеріалів провадження слідує, що 23 травня 2021 року о 18 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 повторно, протягом року, вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що жодного домашнього насильства щодо ОСОБА_2 не вчиняв, жодного нецензурного слова по відношенню до останньої не вживав. Вказує, що між ним та ОСОБА_2 існує спір про право користування його будинком, у зв`язку з чим ОСОБА_2 провокує конфліктні ситуації. Просить постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2021 року скасувати із закриттям провадження. Заслухавши доводи апелянта на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_2 , яка заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити постанову суду без зміни, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Зазначені вимоги судом дотримані не були. Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення « поза розумним сумнівом » ( рішення ЄСзПЛ « Авшар проти Туреччини » ). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Відповідно до ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту ( рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування « поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі « Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25). Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає у разі повторного протягом року, вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї. Під час розгляду в апеляційній інстанції ОСОБА_1 пояснив, що у травні 2020 року між ним та ОСОБА_2 був розірваний шлюб, зазначив, що незважаючи на припинення шлюбних відносин, ОСОБА_2 продовжує проживати в його будинку, однак спільного господарства вони не ведуть, сімейні стосунки не підтримують, а суперечки між ними виникають виключно щодо права користування будинком, у якому проживають. ОСОБА_2 підтвердила, що шлюб між нею та ОСОБА_1 був розірваний 22.05.2020 року, вона проживає у будинку свого колишнього чоловіка, однак сімейних стосунків між ними не існує, спільних коштів у них немає, спільного господарства не ведуть. Зазначила, що на даний час між нею та ОСОБА_1 існує спір щодо користування будинком, який подано на вирішення Рівненського міського суду. Пояснила, що 23 травня 2021 року ОСОБА_1 нецензурною лайкою до неї не висловлювався, фізичної сили не застосовував. Апеляційний суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 , оскільки ні з матеріалів провадження, ані з відеозапису, наявного в матеріалах справи, не вбачається, що останній вчиняє дії, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 42). В даному випадку мають місце цивільно-правові відносини щодо права користування будинком, у якому проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . За наведених обставин, постанова судді у справі підлягає скасуванню через відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення із закриттям провадження у справі. На підставі наведеного та керуючись ст.6 ЄКПЛ, 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И ЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2021 року відносно ОСОБА_1 скасувати. Провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Т.І.Збитковська