Постанова 4820 № 686/22525/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/22525/20 Провадження № 22-ц/4820/1050/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Купельського А.В. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал банк» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року (суддя Стефанишин С.Л.) по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : В вересні 2020 року Акціонерне товариство «Універсал банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. АТ «Універсал Банк» зазначило, що в порядку реалізації проекту monobank 21 листопада 2018 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а той, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. ОСОБА_1 не виконав своїх обов`язків за договором, у зв`язку з чим, станом на 30 серпня 2019 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) склав 11495,24 грн. За таких обставин АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 11495,24 грн. заборгованості за договором про надання банківських послуг «Мonobank». Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг, тобто відповідач приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартній формі. Сторони визначили, що ця анкета-заява, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку та Паспорт споживчого кредиту становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг. Названі документи містять усі істотні умови кредитного договору, при цьому відповідач своїм електронним підписом підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими позивачем умовами кредитування. АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору та уклали цей договір. На виконання зобов`язання за договором банк надав відповідачу кредит, однак, останній не виконав обов`язку з повернення кредитних коштів. Зазначає, що суд не з`ясував усі обставини справи, не застосував норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Відзиву на апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду від учасників справи не надходило. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 21.11.2018 року відповідач звернувся до Акціонерного товариства «Універсал банк» з анкетою - заявою та отримано кредит у розмірі 5000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом 38,4% зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом. Сума заборгованості станом на 23.03.2020 року становить 11495,24 грн. в тому числі: заборгованість за наданим кредитом 6568,88 грн., заборгованість за пенею та комісією 4926,36 грн. Вказані обставини підтверджуються: розрахунком заборгованості. Згідно даних представленого розрахунку позивачем станом на 23.03.2020 року відповідачем сплачено 7575 грн., що повністю погашає отриманий кредит. Позивачем було надано суду в якості доказів витяг з тарифів обслуговування кредитних карт, витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що витяг з тарифів обслуговування кредитних карт, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). В силу ч. 1 ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК Українислідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Частиною 1 статті 1054 ЦК Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування»(далі Закон №1734-VIII). За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. АТ «Універсал Банк» обґрунтувало свої вимоги письмовими доказами: анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг від 21 листопада 2018 року (а.с.8); Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Мonobank) (а.с. 9-20); витяг з тарифів обслуговування кредитних карт, паспорт споживчого кредиту (а.с. 21-23); розрахунком заборгованості за договором від 21 листопада 2018 року (а.с. 7). Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 21 листопада 2018 року (а.с.8) не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів. Надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Мonobank) (а.с.9-20) і витяг з тарифів обслуговування кредитних карт, паспорт споживчого кредиту (а.с.21-23) визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, розмір кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін. Натомість, указані документи не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. За відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, підстави та порядок нарахування процентів, надані банком Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Мonobank) витяг з тарифів обслуговування кредитних карт не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки названі документи достовірно не підтверджують вказаних обставин. У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК Українимає враховуватися судами при застосуванні норм права. Таким чином, АТ «Універсал Банк» не довело укладення з ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг на умовах, які зазначені у позові. Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ «Універсал Банк» розрахунок заборгованості (а.с.7) достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов`язання. Суд першої інстанції дослідив усі докази у справі та дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 виконав обов`язки за договором про надання банківських послуг і повернув АТ «Універсал Банк» кредитні кошти. Посилання АТ «Універсал Банк» на неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому суд апеляційної інстанції не приймає до розгляду додану АТ «Універсал Банк» до апеляційної скарги довідку про рух коштів по картці (а.с. 57-58), оскільки зазначені письмові докази подані позивачем без дотримання вимог ст.ст. 83, 367 ЦПК України. Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є необґрунтованими. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал банк» залишити без задоволення. Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Повне судове рішення складено 12 серпня 2021 року. Судді А.В. Купельський Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк