Постанова 4807 № 336/5398/20

Дата документу 27.07.2021 Справа № 336/5398/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 336/5398/20 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В. № 22-ц/807/2716/21 Суддя-доповідач: Крилова О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Крилової О.В. суддів: Кухаря С.В. Полякова О.З. секретар: Бабенко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Єрмоленко Лілії Володимирівни на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської Ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ВСТАНОВИВ В вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Запорізької міської Ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він мешкає в смт Комиш-Зоря Більмацького району Запорізької області. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_2 , який на день смерті був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі і на вище вказану квартиру. Спадкоємці першої черги відсутні. Позивач є спадкоємцем другої черги. Інших спадкоємців, які б мали право на прийняття спадщини за законом, згідно ст.ст.1261, 1262, ч.3,4 ст.1268 ЦК України, в тому числі таких, що мають право на обов`язкову частку, в порядку ст.1241 ЦК України, немає. Постановою державного нотаріуса П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори від 09.07.2020 р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті рідного брата ОСОБА_2 , оскільки позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. У встановлений законом строк позивач не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті рідного брата з поважних причин, оскільки були відсутні документи, які б підтверджували родинні відносини між позивачем та рідним братом, а саме свідоцтво про народження спадкодавця. Постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням Постанови КМУ № 392 від 20.05.2020 р. з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 р. по 31.07.2020 р. на всій териіторії України встановлено карантин. Постановою КМУ від 04.05.2020 р. № 343 «Про внесення змін до деяких актів КМУ» внесено зміни до постанови КМУ від 11.03.2020 р. № 211 « Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та відповідно до п.п.8 п.2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів. Постановою КМУ від 20.05.2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених п.3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено з 22.05.2020 р. регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні. Тому, як тільки було дозволено діяльність нотаріусів, а в подальшому, послаблено карантинні заходи, позивач зміг виїхати до м.Запоріжжя та звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 16.05.2020 р. державним нотаріусом заведено спадкову справу та 09.07.2020 р. позивачу було повідомлено про те, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини. Посилаючись на вищезазначене просив суд, визначити йому додатковий строк тривалістю у три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.6). Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, свідоцтво про право власності на яку має намір отримати, як спадкоємець другої черги позивач ОСОБА_1 . Позивач 16.05.2020 р. звернувся до П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори з відповідною заявою, де була заведена спадкова справа за № 155-2020 (а.с.58-68). Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для надання додаткового строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції врахував наступне. За правилами ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України). Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Свої висновки суд першої інстанції обґрунтував посиланням на судову практику. так, Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови (Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"). У апеляційній скарзі заявник посилався на те, що він не міг звернуться з відповідною заявою про прийняття спадщини внаслідок запровадження крантину, натомість не надав жодних переконливих доводів на підтвердження того, що заважало йому звернуться до нотаріальної контори за місцем всого проживання або відправити відповідну заяву поштою, дія цих організацій не була обмежена карантинними заходами. До того ж заявник звернувся до нотаріальної контори з пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини також в період карантинних обмежень, наявність яких не перешкоджала йому подати таку заяву. З огляду на вкладене, суд першої інстанції зробив висновок про недоведеність позивачем обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини відповідно до ст. 1272 ЦК України, з Яким погоджується судова колегія та підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачає. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишить без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2020 року по цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанов складено 12 серпня 2021 р. Головуючий О.В. Крилова Судді: С.В. Кухар О.З. Поляков