Ухвала КЦС ВС № 753/6253/18

Ухвала 11 серпня 2021 року м. Київ справа № 753/6253/18 провадження № 61-10731ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І. розглянувши касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віра Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коткова Ольга Анатоліївна, про захист права власності на житло шляхом визнання договорів удаваними, визнання удаваних договорів недійсними, застосування наслідків недійсності договору, визнання договору нікчемним, застосування наслідків нікчемності договору, визнання права власності на квартиру, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 29 червня 2021 року засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у вказаній вище справі. Верховний Суд ухвалою від 16 липня 2021 року відмовив у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме: заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 19 029,60 грн. Роз`яснив наслідки невиконання вимог ухвали. ОСОБА_1 у серпні на виконання вимог ухвали суду надіслала заяви про відстрочення або розстрочення сплати судових витрат, зменшення або звільнення від сплати судового збору. Заяви обґрунтовувала тим, що на даний час не працює, не має джерел доходу, перебуває у складній життєвій ситуації та має розлади здоров`я. На підтвердження чого надає довідку з Дарницької районної філії Київського міського центру зайнятості від 26 липня 2021 року про те, що вона не зареєстрована в центрах зайнятості, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 27 липня 2021 року, в якій зазначено, що за період з 1 кварталу 2020 року по 1 квартал 2021 року доходи відсутні, довідку форми ОК-5 за звітний період з 1998 року по 2001 рік. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, § 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, § 111). Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Частиною третьою статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, ураховуючи відомості про майновий стан заявника за 2020 рік, Верховний Суд встановив наявність підстав для звільнення від сплати судового збору. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підставу, передбачену пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Разом з цим, до касаційної скарги ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 611226380000. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє у порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України «Касаційне провадження», яка не передбачає забезпечення позову на стадії касаційного провадження. За правилом частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову правилами зазначеної Глави ЦПК України не передбачене та до компетенції Верховного Суду не відноситься. Ураховуючи викладене, відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перевірку судових рішень першої та апеляційної інстанцій, які набрали законної сили, що виключає можливість вирішення питання про забезпечення позову на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції. За таких обставин у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову необхідно відмовити. Також заявником подано заяву про приєднання додаткових матеріалів, у зв`язку із новими обставинами, а тому просить приєднати до цієї справи істотні документи, матеріали, факти по кримінальній справі на 95 аркушах. Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України. Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення питання про долучення доказів на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України касаційний суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо встановлення обставин та оцінки доказів, які не були встановлені та досліджені судом, а отже, не може приймати нові докази. Тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про долучення доказів слід відмовити. Керуючись статтями 149, 150, 260, 389, 394, 395, 400 главою 2 розділу V ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про відстрочення або розстрочення сплати судових витрат, зменшення або звільнення від сплати судового збору - задовольнити частково. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року. Відкрити касаційне провадження у цій справі. Витребувати із Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу № 753/6253/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віра Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коткова Ольга Анатоліївна, про захист права власності на житло шляхом визнання договорів удаваними, визнання удаваних договорів недійсними, застосування наслідків недійсності договору, визнання договору нікчемним, застосування наслідків нікчемності договору, визнання права власності на квартиру. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів у справі № 753/6253/18 відмовити. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 13 вересня 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. В. Литвиненко В. С. Висоцька А. І. Грушицький