Постанова КАС ВС № 580/1672/19

ПОСТАНОВА Іменем України 12 серпня 2021 року Київ справа №580/1672/19 адміністративне провадження №К/9901/23679/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач), суддів: Гусака М.Б., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №580/1672/19 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «СИРЕНА» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги (головуючий суддя - Черпіцька Л.Т., судді: Пилипенко О.Є., Собків Я.М.), ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «СИРЕНА» (далі - відповідач, ГБК «СИРЕНА»), в якому просило, з урахуванням заяви про зменшення позову, стягнути податковий борг у сумі 8861926,38 грн. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 2 грудня 2020 року адміністративний позов задовольнив повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , який є членом ГБК «СИРЕНА» (далі - апелянт, скаржник), 11 січня 2021 року направив засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу (том 2 а.с.125-146). Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме сплатити судовий збір у розмірі 28815 грн (8861926 грн х 1,5% = 132928,90 грн, але не більше 19210 грн х 150%) (том 2 а.с.173-174). На виконання вимог ухвали від 5 лютого 2021 року, отриманої 16 лютого 2021 року, ОСОБА_1 22 лютого 2021 року направив до апеляційного суду заяву, згідно з якою просив долучити докази усунення недоліків апеляційної скарги, а саме квитанцію №22-415683/1 від 22 лютого 2021 року про сплату судового збору в сумі 1362 грн (том 2 а.с.221) та довідку форми ОК-5 від 20 лютого 2021 року, в якій відображені відомості про дохід апелянта за 1998-2000, 2015-2017 роки (том 2 а.с.222). Крім того, зазначену заяву апелянт також мотивував тим, що згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк. Виходячи з мінімальної ставки судового збору, що сплачується фізичною особою за подання позову майнового характеру (не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2021 рік), ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1362 грн. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 березня 2021 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та продовжив термін для усунення недоліків на п`ять днів з моменту отримання цієї ухвали. Ухвала суду вмотивована тим, що положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону №3674-VI вимагають надання доказів розміру річного доходу саме за попередній рік, в даному випадку - у період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, тоді як ОСОБА_1 надано відомості за 1998, 1999, 2000, 2015, 2016, 2017 роки. Суд зазначив, що скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 27453 грн (том 2 а.с.230-231). 27 квітня 2021 року ОСОБА_1 направив до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому на підставі приписів статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) просив зменшити розмір судового збору до ставки, визначеної частиною другою статті 4 Закону №3674-VI за зверненнями до суду фізичних осіб, та відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення. Повідомив, що відомості про відсутність доходу при формуванні довідки за формою ОК-5 не зазначаються. Натомість, долучив до клопотання відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно з якими у період з І кварталу 2020 року по ІV квартал 2020 року ОСОБА_1 отримав дохід у вигляді додаткового блага на загальну суму 740,75 грн (том 3 а.с.13-15). Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 2 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернув скаржнику, оскільки недоліки апеляційної скарги усунуто не було. При цьому суд зазначив, що питанню звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору вже була надана оцінка в ухвалі від 17 березня 2021 року (том 3 а.с.30-31). Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про повернення його апеляційної скарги та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що клопотання від 27 квітня 2021 року про відстрочення сплати судового збору по суті розглянуто не було. При цьому оскаржувана ухвала містить відомості про звернення апелянта з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, що не відповідає дійсності. Крім того, апеляційний суд не надав належної правової оцінки наданим ОСОБА_1 доказам щодо наявних підстав для відстрочення судового збору. Інші учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Ухвалою Верховного Суду від 6 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з метою перевірки доводів про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування статті 133 КАС України та статті 8 Закону №3674-VI. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору. Мета встановлення судового збору за подання апеляційної скарги не зводиться до переслідування фінансових цілей - наповнення доходної частини Державного бюджету України, а передбачає запобігання поданню безпідставних та очевидно необґрунтованих скарг. Коло осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору у вигляді звільнення від його сплати, визначено законом. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. За змістом наведених норм, судам надано право у виняткових випадках і залежно від обставин справи, врахувавши майновий стан сторони, звільнити її від сплати судового збору (для юридичних осіб - лише у випадку, якщо предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю), відстрочити або розстрочити його сплату (як для фізичних, так і для юридичних осіб). Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 14 січня 2021 року (справа №0940/2276/18). При цьому, КАС України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства. Колегія суддів зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. При цьому кожен із різновидів пільг із сплати судового збору (звільнення, розстрочення, відстрочення, зменшення) має різні за своєю правовою природою наслідки для його платників. Відтак, суди мають надавати оцінку поданим учасником справи відомостям щодо їх майнового стану також з урахуванням зазначених відмінностей. Частиною другою статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 169 КАС України). Отже, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб, визначений судом, тягне за собою повернення такої скарги. Як вбачається з ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд обґрунтовано вказав про ненадання доказів розміру річного доходу саме за період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року. При цьому суд не зазначав, якими саме доказами може бути підтверджено розмір річного доходу (том 2 а.с.230-231). Разом з тим, апелянт на виконання означеної ухвали апеляційного суду разом із клопотанням про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення надав докази, які, на його переконання, підтверджували відсутність у нього достатнього доходу у запитуваний судом період. В оскаржуваній ухвалі від 2 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційний суд, надаючи оцінку клопотанню останнього від 27 квітня 2021 року, лише обмежився загальним висновком, що питанню звільнення, відстрочення або розстрочення судового збору вже надавалась оцінка згідно з ухвалою від 17 березня 2021 року. Водночас, ухвала суду від 2 червня 2021 року не містить правової оцінки тим доказам, які були долучені ОСОБА_1 на виконання ухвали про продовження строку на усунення недоліків від 17 березня 2021 року, а саме відомостям з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2020 року по ІV квартал 2020 року. Також ухвала не містить висновку, чому розмір судового збору за таких обставин не може бути зменшено чи відстрочено. Справедливими є і доводи скаржника про поверхневий підхід суду апеляційної інстанції до вирішення клопотання ОСОБА_1 від 22 лютого 2021 року, оскільки при поданні останнього апелянт не просив звільнити його від сплати судового збору. Більш того, ОСОБА_1 судовий збір було сплачено, але у зменшеному розмірі, що мотивовано складним фінансовим становищем. Суд апеляційної інстанції, не дослідивши обставин, зазначених скаржником, і формально пославшись на те, що наведені скаржником у клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, не вказав, які саме обставини і докази на підтвердження рівня майнового стану мав надати ОСОБА_1 , враховуючи, що оцінка таким доказам надається саме судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. У справі «ФК Мретебі проти Грузії» Європейський суду з прав людини розглядав питання законності відмови Верховного Суду Грузії від звільнення від сплати судового збору заявника (футбольного клубу), та відмітив, що Верховний Суд неналежним чином дослідив аргументи заявника, не вказав, чи достатньо наданих йому доказів на підтвердження фінансової неможливості сплатити судовий збір та не витребував доказів, яких, на його думку, не вистачало. Верховний Суд просто зазначив, що ніяких підстав для надання звільнення від судового збору не існувало. У цій справі Суд назвав відмову Верховного Суду звільнити заявника від сплати судового збору, без відповідного обґрунтування, «безпідставним» обмеженням права останнього на доступ до правосуддя та зазначив, що, на його переконання, відмова у звільненні була зумовлена виключно бажанням Верховного Суду поповнити державний бюджет. Отже, питання перевірки реальної спроможності заявників сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року). З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 з направленням справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого слід надати оцінку наданим скаржником доказам майнового стану та навести мотиви щодо можливості/неможливості застосування до нього такого виду пільг у сплаті судового збору, про який він ставить питання. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі №580/1672/19 скасувати. Справу №580/1672/19 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак О.О. Шишов