Ухвала КАС ВС № 400/5736/20

УХВАЛА 12 серпня 2021 року м. Київ справа № 400/5736/20 адміністративне провадження № К/9901/28483/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В. М. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 400/5736/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ" до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу, УСТАНОВИВ: У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА НАУКОВА ЕКОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ" (далі - позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - відповідач), у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ № 282 від 19.11.2020 у частині анулювання ліцензії позивача серії АЕ №263993 від 17.07.2013. Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами загального позовного провадження. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.03.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021, у задоволенні позову відмовлено. 03.08.2021 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 400/5736/20. За змістом частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Суд, надавши належну оцінку матеріалам касаційної скарги, дійшов висновку, що скаржник, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду, не конкретизував щодо питання застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права Верховний Суд не сформулював правової позиції, а також не вказав, у межах яких саме подібних правовідносин немає висновку Верховного Суду (охарактеризувати зміст відносин (певний їхній аспект), яких (якого) стосується касаційна скарга, для можливості чіткого визначення відсутності правових висновків Верховного Суду за критерієм подібності предмету спірних відносин). Скаржником указано, що судами першої та апеляційної інстанції протиправно не застосовано частину 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та частину 2 статті 15 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Аналіз наведеної норми свідчить про загальну норму, отже, таке обґрунтування підстав звернення з касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Варто зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її взяття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, щодо забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі заявник зобов`язаний навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями), беручи до уваги передбачені КАС України підстави для його скасування або змінення (статті 351-354 КАС України), з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, та одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були ним застосовані. Отже, касаційна скарга має містити вказівку на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник зобов`язаний зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом під час його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції. Натомість, подана касаційна скарга не містить ані (1) конкретизації того, яку норму права суди неправильно застосували та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися або яка правова норма застосована не була, ані (2) деталізації того, порушення якої норми процесуального права припустилися суди під час ухвалення оскаржених судових рішень і у чому саме полягає таке порушення відповідної норми права та як воно вплинуло на ухвалення цих судових рішень. Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За приписами частини першої статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Суд зауважує, що саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норм права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. З огляду на те, що скаржник не навів передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, передбачених частиною 2 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 400/5736/20 - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується. Суддя-доповідач В. М. Бевзенко