Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/1841/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1841/21 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах як особі, яка працювала на роботах з особливою шкідливістю і особливо важкими умовами праці за Списком №1. Для підтвердження пільгового стажу позивачем була надана довідка від 26.01.2006 року №263, видана ВАТ «Черкаське хімволокно», про період роботи на посадах, що враховуються до пільгового стажу за Списком №1, які підписано керівником та начальником відділу кадрів, однак підстави для зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи із 19.10.1995 року до 13.06.2005 року, із 13.06.2005 року до 01.11.2005 року відповідно до вказаної довідки відсутні. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняло рішення №232350002902 від 02 березня 2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . У даному рішенні зазначено, що за результатами розгляду наданих позивачем документів страховий стаж останнього становить 33 роки 11 місяців 7 днів. Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною, звернувся з данним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які мають пільгових характер роботи, визначаються Законом України від 05.11.1991 року №1788-XIІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. У відповідності до частини першої статті 13 Закону № 1058 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам. У відповідності до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - закон № 1788-XII) особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього ж Закону України, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону України, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (у редакції, чинній на час звільнення позивача з роботи у 2006 році) затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до пункту 16-2а розділу XVI вказаної постанови робітники, майстри та старші майстри, механіки і енергетики цехів, зайняті ремонтом, профілактикою та обслуговуванням технологічного устаткування та електроустаткування (крім контрольно-вимірювальних приладів та вентиляції) на виробництві штучних або синтетичних волокон, основні робітники яких користуються правом на пільгову пенсію за Списком №1. Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Крім того, пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637. Так, відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637) у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 року пункт 20 Порядку № 637 доповнено новим абзацом, яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 134/1630/16-а. Так, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 28.07.1988 року ОСОБА_1 19 жовтня 1995 року прийнятий на роботу в ВАТ «Черкаське хімволокно» в електроцех І-ІІ виробництв, в якості електромонтера з обслуговування та ремонту електроустаткування прядільного і обробного цехів №2. З 13.06.2005 року переведений електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування дільниці хімічного цеху №1 (оперативний персонал) 5 розряду електроцеху з повним робочим днем, а 01.11.2005 року позивач звільнений з роботи за ст. 36 Кодексу законів про працю України. Таким чином, з 19.10.1995 року по 01.11.2005 року позивач працював на ВАТ «Черкаське хімволоно» повний робочий день в електроцеху І-ІІ виробництв в виробництві віскозного волокна в якості електромонтера з обслуговування та ремонту електроустаткування прядільного і обробного цехів №2 та електромонтера з обслуговування та ремонту електроустаткування дільниці хімічного цеху №1 (оперативний персонал) і вказані посади відносяться до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, розділом XVI, підрозділом код 16-2а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36. Отже, у зв`язку з тим, що трудова книжка позивача є належним чином оформленою, містить усі необхідні записи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність відмови відповідача у призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Що стосується посилань відповідача на неточності, які виявлені у довідці від 26.01.2006 року №263, колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки така довідка може бути підтвердженням наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.