Постанова 4855 № 580/3749/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3749/20 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення середнього заробітку,- В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ НП в Черкаській області, в якому просив: - стягнути з ГУ НП в Черкаській області на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 208074,40 грн; - стягнути з ГУ НП в Черкаській області на користь позивача суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року скасовано і прийнято нову постанову суду, якою позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ГУ НП в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 25.01.2019 по 31.08.2020. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 26.04.2021 позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення, мотивовану тим, що при вирішенні питання про стягнення з ГУ НП в Черкаській області середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за період з 25.01.2019 по 31.08.2020 не було зазначено загальної суми середнього заробітку, яка підлягає стягненню. Враховуючи, що судове рішення суду апеляційної інстанції було ухвалено в порядку письмового провадження, згідно з ч.3 ст.252 КАС України питання про ухвалення додаткового рішення також підлягає вирішенню в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню, враховуючи наступне. Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. В силу ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 ухвалена у складі колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_2 ,, судді Мельничук В.П., Оксененко О.М. Разом з тим, оскільки рішенням Вищої Ради Правосуддя від 08.04.2021 №796/0/15-21 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення: головуючий суддя - Безименна Н.В., судді Бєлова Л.В. та Кучма А.Ю. За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 судом встановлено, що ухвалюючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 при визначенні права позивача на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за період з 25.01.2019 по 31.08.2020, судом не вирішено позовну вимогу в частині визначення конкретного розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача, тобто не встановлено способу виконання судового рішення, що є підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, відповідно до п. 2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. За приписами абз. 3 п. 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Пунктом 8 вищезазначеного Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Згідно з п. 9 Порядку № 100 та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. Відтак, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку обрахуванню підлягає сума заробітку за календарні дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати. Так, враховуючи межі позовних вимог та дані наявної у матеріалах справи довідки від 05.10.2020 №381 про розмір грошового забезпечення позивача за листопад-грудень 2018 року складає 10410,82 грн та 18131,72 грн відповідно, що в сумі становить 28542,54 грн. Середньоденна заробітна плата позивача розраховується наступним чином - 28542,54 грн / 61 к.д. (кількість календарних днів за два останні календарні місяці роботи), що становить 467,91 грн. Отже, сума середнього заробітку за час за час затримки розрахунку з 25.01.2019 по 31.08.2020 розраховується наступним чином - 467,91 грн (середньоденний заробіток) х 585 к.д. (календарні дні в період з 25.01.2019 по 31.08.2020) та становить 273727,35 грн. Однак, при визначенні розміру компенсації за затримку розрахунку необхідно виходити із принципу співмірності та враховувати розмір середнього заробітку позивача, суму заборгованості, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, те що відповідач є органом державної влади, фінансування якого здійснюється з державного бюджету та інші обставини справи. Колегія суддів звертає увагу, що частка невиплачених позивачу коштів складала 322,63 грн. Тобто, заявлена до стягнення сума середнього заробітку за час затримки розрахунку є значно більшою, ніж несвоєчасно виплачена сума. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 825/325/16, від 24.07.2019 у справі № 805/3167/18-а, який в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. При цьому, відповідно до ст.117 КЗпП України якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Виходячи з конкретних обставин справи, принципів законності та справедливості, враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, колегія судів доходить висновку, що сплаті на користь позивача підлягає частина середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2021, що складає 11350,00 грн, яка буде співмірною з урахуванням розміру спірної суми по компенсації та частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком у тому числі, й щодо періоду за який вона підлягає сплаті. Беручи до уваги, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 при визначенні права позивача на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за період з 25.01.2019 по 31.08.2020, судом не вирішено позовну вимогу в частині визначення конкретного розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача, тобто не встановлено способу виконання судового рішення, колегія суддів доходить висновку щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення Керуючись ст. ст.139, 252, 311, 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково. Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м.Черкаси, вул.Смілянська, 57, код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 25.01.2019 по 31.08.2020 у розмірі 11350,00 грн (одинадцять тисяч триста п`ятдесят грн 00 коп.). Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст додаткової постанови складено 12 серпня 2021 року Суддя-доповідач Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма