Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 750/6215/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 750/6215/21 Суддя (судді) першої інстанції: Супрун О.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В. за участю секретаря Юрковець А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 липня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкинському, Чернігівському районах та м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ляшенка Антона Сергійовича, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- В С Т А Н О В И Л А: Представник ОСОБА_1 - адвокат Антоненко звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 28.05.2021 № 182-ДК/76По/08/01-21 та закриття справи про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 липня 2021 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідач діяв виключно на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, а спірна постанова винесена з дотриманням та у повній відповідності норм матеріального і процесуального права та є такою, яка не має підстав для скасування. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2021 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкинському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ляшенком А.С. за участю інженера-землевпорядника Дубашєвського О.В. (діє на підставі кваліфікаційного сертифіката інженера-землевппорядника № 011203 від 12.07.2013) складений акт № 182-ДК/177/АП/09/01/-21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою. Згідно акта, у результаті перевірки встановлено, що на території Біликівської сільської ради у напрямку на північний захід від села Жилин Млинок розташований масив земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які за видом використання належать до сіножатей, про що відділ Держгеокдастру у Козелецькому районі Чернігівської області надав інформацію, спираючись на матеріали розпаювання колишнього КСП «Україна». Під час перевірки на місцевості, при обстеженні зазначеного масиву земельних ділянок, встановлено, що земельні ділянки (сіножаті) розорані єдиним масивом. Зазначені земельні білянки перебувають як у приватній власності громадян, так і у користуванні (оренді) ТОВ "НОРДКАП 2020", частина розораних земельних ділянок належить до невитребуваних часток (паїв). На місцевості було визначено межі (контур) такого розорювання, а загалом і визначення площі розорених сіножатей. Встановлено, що носії земельних ділянок, що за складом угідь належать до сіножатей, розорані загалом на площі 71,2435 га. Перевіркою встановлено факт самовільного зайняття прибереженої захисної смуги річки Старухи на площі 0,4126 га, самовільне заняття невитребуваних часток (паїв) загалом на площі 6,4305 га. Разом з тим, у порушення вимог абзацу 2 частини 5 статті 20 та статей 31, 33-37 Земельного кодексу України, статей 35-37 Закону України «Про охорону земель» щодо використання даних земельних ділянок розорено земельні ділянки приватної власності сільськогосподарського призначення, які за видом використання належать до сіножатей (а.с. 11-13). 25.05.2021 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкинському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ляшенком А.С. складений протокол№ 182-ДК/82П/07/01-21про адміністративне правопорушення, за змістом якого при перевірці щодо дотримання вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючістю ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель, як об`єктів перевірки, які розташовані поблизу річок, зокрема річок Остер та Десна на території Козелецького району Чернігівської області, встановлено, що на території Біликівської сільської ради у напрямку на північний захід від села Жилин Млинок розташований масив земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які за видом використання належать до сіножатей, про що відділ Держгеокдастру у Козелецькому районі Чернігівської області надав інформацію спираючись на матеріали розпаювання колишнього КСП «Україна». У ході перевірки на місцевості, при обстеженні зазначеного масиву земельних ділянок встановлено, що земельні ділянки (сіножаті) розорані єдиним масивом. Зазначені земельні ділянки, що перебувають у єдиному масиві перебувають як у приватній власності громадян, так і у користуванні (оренді) ТОВ "НОРДКАП 2020", частина розораних земельних ділянок належить до невитребуваних часток (паїв). На місцевості було визначено межі (контур) такого розорювання, а загалом і визначення площі розорених сіножатей. Встановлено, що масив земельних ділянок, що за складом угідь належать до сіножатей розораний загалом на площі 71,2435 га. З них, зокрема, без будь-яких на те правових підстав, разом із земельними ділянками, що перебувають в оренді ТОВ "НОРДКАП 2020", єдиним масивом було розорано земельні ділянки, які належать до невитребуваних часток (паїв) загалом на площі 6,4305 га, що являється самовільним зайняттям земельних ділянок з боку ТОВ "НОРДКАП 2020" в особі керівника зазначеного підприємства ОСОБА_1 та порушенням вимог ст. cт. 125, 126 Земельного кодексу України (а.с. 9-10). 28.05.2021 головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкинському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ляшенком А.С. було винесено постанову № 182-ДК/76По/08/01/-21, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн (а.с. 5-8). Вважаючи, що постанова про накладення адміністративного стягнення є протиправною та необґрунтованою, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посадова особа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ляшенко А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 53-1 КУпАП, перевищив свої повноваження, оскільки посада головного спеціаліста зазначеним Положенням прирівняна до посади державного інспектора, який в силу вимог статті 244 КУпАП не мав право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення у вигляді штрафу більше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП). Відповідно до вимог пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 № 15 (зі змінами та доповненнями) Державна служба У країни з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного зсмельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № І423-ІХ Кодекс України Про адміністративні правопорушення доповнено статтею 2422 «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин». Відповідно до цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 52-56 та 18856 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю, за використанням та охороною земель та його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їхні заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель та державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій. Відповідно до частини другої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244 21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Статтею 244 КУпАП у редакції до 28.04.2021 року було передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5). Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) Головний державний інспектор сільського господарства України - штраф на громадян до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники - штраф на громадян до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас, редакція ст. 244 КУаАП на час прийняття спірної постанови (28.05.2021 рроку) викладена наступним чином: Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 104-1, 108). Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) Головний державний інспектор сільського господарства України - штраф на громадян до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники - штраф на громадян до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В свою чергу, статтею 2422 КУпАП передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 52-56 та 188-56 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель та його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їхні заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель та державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій. Будь - яких обмежень щодо розміру штрафу по суб`єктах винесення постанови не встановлено. Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені в Законі України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року №963- IV. Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює нейтральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Згідно зі статтею 6 Закону №963- IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю: виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням: додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в 'тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок: ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання. Статтею 9 Закону №963- ІV передбачено, що державний контроль за використання та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охоронну земель і моніторинг грунтів здійснюється шляхом проведення перевірок Статтею 10 Закону №963-IV передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в у встановленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, встановлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків: складині акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності: у разі неможливою і і встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення, викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань пов`язаних з порушенням земельного законодавства України: передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення: проводи ні у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України: звертаюся до суду ; позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарської о виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону. Відповідно до статті 4 Закону України «Про державний контроль за використанням іа охороною земель» об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. Вбачається, що у Головного управління наявні повноваження на проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавств і ва за об`єктом - земельною ділянкою. На спірні правовідносини розповсюджуються положення Закону №963-1У, а не Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V, оскільки в даному випадку перевірявся не суб`єкт господарювання, а об`єкт - земельна ділянка, на предмет дотримання вимог земельного законодавства при її використанні. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 818/1512/17, від 17 вересня 2019 року у справі № 806/1723/18. Відповідно до п. 7 Положення про управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгсокадастру у Чернігівській області головний державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та його заступники, старші державні інспектори та державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням земельного законодавства України про охорону земель мають право підпису па документах щодо здійснення функцій з державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Головні та провідні спеціалісти, які безпосередньо здійснюють державний нагляд (контроль), є одночасно державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель па відповідній території. Відповідно до підпункту 30 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.05.2021 року № 248 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) в т.ч.: в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у т.ч. за дотриманням органами державної влади, органами місцевою самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття та реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення. Як вбачається з матеріалів справи, постанова про накладення адміністративного стягнення від 28.05.2021 № 182-ДК/76По/08/01-21 була прийнята головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкинському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ляшенком А.С. за порушення вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України ТОВ «Нордкап 2020» в особі керівника ОСОБА_1, та зазначено, що за вказане порушення передбачена відповідальність згідно ст. 53-1 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що головний спеціаліст Ляшенко А.С., приймаючи оскаржувану постанову діяв поза межами своїх повноважень, оскільки посада головного спеціаліста вищевказаним Положенням прирівняна до посади державного інспектора, який в силу вимог статті 244 КУпАП не мав право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення у вигляді штрафу більше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що статтею 244 КУпАП передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 104-1, 108). Водночас, статтею 2422 КУпАП передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 52-56 та 188-56 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель та його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їхні заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель та державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій. Крім того, слід зазначити, що стаття 2422 КУпАП не передбачає обмеження щодо накладення адміністративного стягнення державним інспектором (до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб), які були визначені статтею 244 КУпАП у редакції до 28.04.2021 року. З внесенням змін до ст. 244 КУпАП та утворенням нової статті 2422 КУпАП законодавець розділив повноваження певних посадових осіб щодо прийняття рішень про застосування штрафних санкцій за порушення в двох різних сферах. Обмеження щодо суб`єктів винесення рішень в залежності від суми штрафу залишились лише при застосуванні штрафу при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації. В той час, як у даному випадку, розмір штрафу було застосовано відповідно до статті 53-1 КУпАП. Сам факт зазначення в постанову про накладення адміністративного стягнення від 28.05.2021 № 182-ДК/76По/08/01-21 статті 244 КУпАП, а не ст. 2422 КУпАП не може бути підставою для скасування вказаного рішення. Таким чином, колегія суддів вважає, що на момент прийняття оскаржуваної постанови головний спеціаліст Ляшенко А.С. діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Щодо доводів позивача стосовно недоведеності вчинення адміністративного правопорушення та самовільного зайняття вказаних в оскаржуваній постанові земельних ділянок ТОВ «Нордкап2020», колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки дотримання вимог земельною законодавства від 26.04.2021 № 182-ДК/177/АП/09/01/-21, шляхом обмірів інженером - землевпорядником Дубашевським О.В. (діє на підставі кваліфікаційного сертифіката інженера землевпорядника № 011203 від 12.07.2013) встановлено факт самовільного зайняття прибережної захисної смуги річки Старухи на площі 0,4126 га; самовільне зайняття невитребуваних часток (паїв), а саме ділянки з кадастровими номерами: 7422080700:28:214:1178 площею 0.8068 га, 7422080700:28:208:0251 площею 0,5391 га, 7422080700:28:208:0258 площею 0,9437 га, 7422080700:28:208:0276 площею 0,5393 га. 7422080700:28:208:0381 площею 0.5392 га, 7422080700:28:208:0229 площею 0.5393 га. 7422080700:28:208:0252 площею 0,5393 га, 7422080700:28:208:0264 площею 0,9054 га., 7422080700:28:208:0277 площею 0,5392 га, чим порушено вимоги ст. 61,125, 126 ЗК України. Згідно витягів проекту землеустрою, зображено експлікацію земельних часток (паїв) у таблицях, які розподілялись між членами КПС «Україна» (в тому числі угіддя - сіножаті). Проектом підтверджується, що членами КСП «Україна» залишились невитребуваними паї за №№ 178, 229, 251, 252, 258, 264, 276, 277, 381 (пізніше ділянками присвоєні відповідні кадастрові номери 7422080700:28:214:1178, 7422080700:28:208:0251, 7422080700:28:208:0258, 7422080700:28:208:0276, 7422080700:28:208:0381, 7422080700:28:208:0229, 7422080700:28:208:0252, 7422080700:28:208:0264, 7422080700:28:208:0277. Також, в акті перевірки зазначено, що у ході перевірки на місцевості, при обстежені зазначеного масиву земельних ділянок було становлено, що вказані земельні ділянки розорені єдиним масивом із земельними ділянками які перебувають у користуванні (оренді) ТОВ «Нордкап 2020». Відповідно, паї є не витребуваними, договору оренди ТОВ «Нордкап 2020» з власниками не заключено, проте обробляються ТОВ «Пордкап 2020» єдиним масивом, що є порушенням діючою законодавства. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 1 ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного. Разом з цим, позивачем не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправні дії суб`єкта владних повноважень або протиправність прийнятих ним рішень. Отже, враховуючи, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. За наведених обставин у їх сукупності та взаємозв`язку, колегією суддів встановлено, що доводи апелянта заслуговують уваги, оскільки спростовують висновки суду першої інстанції. З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, у зв`язку з чим прийняв незаконне та необґрунтоване рішення. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Частиною 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно п. 4 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 242, 271, 286, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області - задовольнити. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 липня 2021 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена до Верховного Суду. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді А.Ю. Кучма Л.В. Бєлова Повний текст постанови складено « 12 » серпня 2021 року.