Постанова 4854 № 420/1651/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 серпня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1651/21 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 08 квітня 2021 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Національної поліції в Одеській області, а саме: визнання протиправною бездіяльність щодо розгляду заяви № 14/Г-640 від 24 листопада 2020 року та наданні неповної та необ`єктивної відповіді № 14/Г-640 від 03 грудня 2020 року; зобов`язання розглянути заяву № 14/Г-640 від 24 листопада 2020 року та надати відповідь з урахуванням висновків суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин ГУНП в Одеській області належним чином не розглянуло звернення (заяви) позивача від 24 листопада 2020 року. В даному випадку, апелянт вважає, що судом першої інстанції невірно встановлено фактичні обставини справи та не надано належної правової оцінки доводам позовної заяви про те, що ГУНП в Одеській області належним чином не розглянуло звернення (заяви) позивача від 24 листопада 2020 року. В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин ним не порушено вимог законодавства при розгляді звернення позивача. При цьому, позивачем подано відповідь на відзив у якій повторно обґрунтовано його позиції щодо недостовірності викладеної в листі ГУНП в Одеській області від 03 грудня 2020 року № 14/Г-640 інформації. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до ГУНП в Одеській області із заявою від 24 листопада 2020 року, в якій, посилаючись на тривале невиконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року, у справі № 420/5278/19 щодо повторного розгляду заяви-рапорту № Г-8852 від 31 серпня 2018 року про виплату одноразової грошової допомоги та отриману інформацію (від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УЗПВР в Одеській області) про втрату документів, які додано до заяви-рапорту № Г-8852 від 31 серпня 2018 року, просила: підтвердити чи спростувати цей факт; повідомити письмово про необхідність відновлення позивачу її документів (а.с. 13). В свою чергу, листом ГУНП в Одеській області від 03 грудня 2020 року (вих. № 14/Г-640) повідомлено позивача про те, що документи для призначення одноразової грошової допомоги згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року, у справі № 420/5278/19, повернуто листом № 9/Г-1569 від 13 вересня 2018 року. Крім того, ГУНП в Одеській області зазначено, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суд від 18 березня 2020 року, у справі № 420/5278/19, зобов`язано ГУНП в Одеській області повторно розглянути заяву (рапорт) позивача відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою КМУ № 850 від 21 жовтня 2015 року та про необхідність надання зазначених в Порядку документів позивача повідомлено листами від 18 червня 2020 року № 14/643, від 23 липня 2020 року №14/819 (а.с. 14). В свою чергу, позивач не погоджуючись із змістом отриманої відповіді звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень не порушено прав позивача, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Згідно ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про звернення громадян», заява (клопотання) звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Згідно ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Згідно ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивачем оскаржено бездіяльність ГУНП в Одеській області, яка на його переконання допущена при розгляді його звернення (заяви) від 24 листопада 2020 року. В даному випадку, у зв`язку з невиконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року, у справі № 420/5278/19, яким зобов`язано ГУНП в Одеській області повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги, а також наявністю інформації про втрату ГУНП в Одеській області документів, що подавались із заявою позивача про виплату одноразової грошової допомоги, позивач просив у своєму зверненні до ГУНП в Одеській області підтвердити чи спростувати відповідний факт втрати документів та повідомити його про необхідність відновлення втрачених документів. В свою чергу, листом ГУНП в Одеській області від 03 грудня 2020 повідомлено позивача про те, що документи для призначення одноразової грошової допомоги повернуто йому листом від 13 вересня 2018 року. При цьому, позивач вважає, що надана йому відповідь листом ГУНП в Одеській області від 03 грудня 2020 року № 14/Г-640 не є достовірною, так як ГУНП в Одеській області не доведено факту повернення позивачу документів листом 13 вересня 2018 року, що подавались із заявою позивача про виплату одноразової грошової допомоги. Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог, у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. В даному випадку, як вірно встановлено судом першої інстанції, оскаржувана відповідь ГУНП в Одеській області на звернення (заяву) позивача подана у порядку та у межах встановлених ЗУ «Про звернення громадян» строків. При цьому, аналізуючи надану ГУНП в Одеській області відповідь, колегія суддів вважає, що суб`єктом владних повноважень фактично надано відповідь на поставлені позивачем запитання щодо втрати документів та необхідності їх поновлення, шляхом зазначення про те, що такі документи наразі направлено позивачу (тобто не втрачено ГУНП в Одеській області). В свою чергу, колегія суддів зазначає, що в поданій позивачем заяві не ставилось питання про надання доказів щодо направлення або вручення йому листа ГУНП в Одеській області від 13 вересня 2018 року. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ГУНП в Одеській області у межах спірних правовідносин належним чином розглянуто звернення (заяву) позивача. З іншого боку, аналізуючи зміст зібраних у ході розгляду справи пояснень та доводів позивача, колегія суддів вважає, що останні зводяться виключно до того, що ГУНП в Одеській області протиправно не виконує судове рішення в адміністративній справі № 420/5278/19. Проте, колегія суддів зазначає, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано розділом IV КАС України. Так, згідно ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. В даному випадку, колегія суддів не може надавати правову оцінку посиланням позивача на неналежне виконання судового рішення в адміністративній справі № 420/5278/19, так як законодавцем встановлено інший порядок вирішення відповідного спору. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у межах спірних правовідносин ГУНП в Одеській області не порушено прав позивача фактом надання йому відповіді на його звернення (заяву). Крім того, колегія суддів вважає, що доводи позивача про тривалий розгляд справи судом першої інстанції та про наявність технічних помилок в складених відповідачем документах (реквізити листа від 13 вересня 2021 року) не можуть вважатись окремою та достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи, достатніх для скасування його рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.