Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/12864/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 року м. Херсон номер справи: 766/12864/20 номер провадження: 22-ц/819/1026/21 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В., суддів:Склярської І.В., Чорної Т.Г. секретарАвтонагова Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Майдан С.І. від 22 лютого 2021 року в справі за скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , на рішення приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича, стягувач: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», встановив: У серпні 2020 року ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду зі скаргою на рішення приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича, стягувач: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк». В обґрунтування скарги послалася на те, що 19.01.2011 року на підставі рішення Комсомольського районного суду м.Херсон від 09.12.2010 року видано виконавчий лист про стягнення солідарно з неї та ОСОБА_3 на користь ВАТ «Морський транспортний банк» (правонаступник - ПАТ «МТБ Банк») заборгованості за кредитом у розмірі 478 635,00 грн, з яких тіло кредиту 47 291,32 доларів США, що еквівалентно 374 509,43 грн; відсотки - 7 923,57 доларів США, що еквівалентно 62 748,34 грн; заборгованість зі сплати комісії - 7 775,81 грн, а також суми сплаченого судового збору в розмірі 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 26.05.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-3027/10 про стягнення з неї на користь ПАТ «МТБ Банк» заборгованості за кредитним договором від 26.03.2008 року в сумі 47 990,73 доларів США та 9 595,81 грн. При цьому виконавцем не враховано, що наведений виконавчий лист №2-3027/10 раніше перебував на примусовому виконанні в Корабельному РВ ДВС у рамках виконавчого провадження №23989519 і державним виконавцем як і у виконавчому листі було визначено загальну заборгованість у гривнях у розмірі 478 635,00 грн, а не у доларах США, а ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.02.2018 року було відмовлено у задоволені заяви ПАТ «Марфін Банк» про роз`яснення судового рішення щодо валюти зобов`язання з тих підстав, що резолютивна частина рішення суду містить загальну суму заборгованості, яка підлягає стягненню у гривні із визначенням еквіваленту в доларах США та окремо розмір кожної складової цієї заборгованості. Крім того, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.06.2017 року у справі №766/10675/17, яка на час винесення приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2020 року була чинною, стягнення за наведеним виконавчим листом зупинено. Посилаючись на незаконність винесеної постанови та на неправомірність дій приватного виконавця Манікіна Д.С. щодо зміни суми заборгованості, визначеної у рішенні суду та зазначеної у виконавчому листі у розмірі 478 635 грн без еквіваленту в доларах США, заявник просила суд поновити пропущений з поважних причин строк для звернення до суду зі скаргою, оскільки про зміст оскаржуваної постанови дізналася 28.07.2020 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження; визнати неправомірною та скасувати постанову, винесену 26.05.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С. про стягнення з неї на користь ПАТ «МТБ Банк» заборгованості за кредитним договором від 26.03.2008 року у сумі 47 990,73 доларів США та 9 595,81 грн. Стягнути з відповідача понесені судові витрати. Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 поновлено строк на звернення до суду зі скаргою на рішення приватного виконавця та зазначену скаргу залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити, зазначаючи, що висновки суду про відповідність вчинених приватним виконавцем дій положенням Закону України «Про виконавче провадження» не відповідають обставинам справи щодо здійснення приватним виконавцем заходів примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які не встановлені виконавчим документом і наведеним Законом, а також суперечать викладеному у постанові від 13.09.2017 року (справа № 556/1838/15-ц) висновку Верховного Суду України, згідно із яким виконавець не наділений правом змінювати суму заборгованості, розраховану та визначену у рішенні суду. Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Судове рішення мотивовано тим, що зазначивши у постанові про відкриття виконавчого провадження розмір визначеної до стягнення із боржника суми заборгованості в доларах США, а не в гривневому еквіваленті, приватний виконавець діяв з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц, та інформації, наданої йому стягувачем щодо розміру суми, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, тобто діяв правомірно та жодним чином рішення суду не змінював. Постанову про відкриття виконавчого провадження суд вважав документом, який констатує факт початку примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа та не може сам по собі визначати або встановлювати порядок і спосіб виконання рішення. В процесі розгляду справи суд встановив, що рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 09.12.2010 року (справа №2-3027/10), яке набрало законної сили, стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», кредитну заборгованість у розмірі 478 635 грн, з яких тіло кредиту - 47 291,32 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США становить 374 509,43 грн; зі сплати відсотків - 7 923,57 доларів США (62 748,34 грн); заборгованість по комісії - 7 775,81 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн. При цьому з тексту рішення суду від 09.12.2010 року вбачається, що банком боржнику надано кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у сумі 57 878,75 доларів США. Таким чином боржником, за кредитним договором отримані кошти в іноземній валюті - доларах США. На підставі вказаного рішення 19.01.2011 року судом видано виконавчий лист, який перебував на виконанні в Корабельному районному відділі державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та на підставі заяви стягувача відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» був повернутий йому постановою від 22 травня 2020 року. 26 травня 2020 року на адресу приватного виконавця Манікіна Д.С. надійшла заява ПАТ «МТБ Банк» як стягувача про примусове виконання виконавчого листа №2-3027/10, виданого 19.01.2011 року Комсомольським районним судом міста Херсона. У заяві стягувач зазначив, що за виконавчим документом частково стягнуто заборгованість в сумі 181 435,75 грн., які були конвертовані банком у долари США згідно із курсом НБУ на дату отримання коштів, що склало 7 224,16 доларів США. Залишок заборгованості згідно рішення суду, яке пред`являється до виконання, становить 47 990,73 доларів США та 9 595,81 гривень. 26.05.2020 року приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Д.С. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №62180939 з виконання виконавчого листа №2-3027/10, виданого Комсомольським районним судом м.Херсона 19.01.2011 року, зазначивши про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ Банк» заборгованості за кредитним договором №01241RX від 26.03.2008 року у сумі 47 990,73 доларів США та 9 595,81 грн, що не є відтворенням змісту виконавчого документу. Відповідно до наданих виконавцем пояснень зобов`язання ОСОБА_1 за виконавчим документом визначено ним з врахуванням зазначеної стягувачем суми в доларах США, яка частково сплачена боржником, та вчиненої арифметичної дії щодо зазначених у виконавчому документі складових частин боргу в іноземній валюті (47 291,32 (тіло кредиту)+7 923,57 (відсотки)=55 214,89-7 224,16). Слід зазначити, що повторно звернутий до виконання виконавчий лист не містить відмітки державного виконавця про часткове виконання рішення суду, в ньому лише зазначено про повернення виконавчого документу 22.05.2020 згідно із пунктом 1 статті першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 52). Заявник надала суду надісланий на її адресу лист №53560 Корабельного РВ ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яким її, серед іншого, повідомлено, що станом на 22.05.2020 року за виконавчим документом стягнуто 188 837,21 грн., залишок боргу складає 289 797,79 грн. Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Як слідує зі змісту статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). За приписами частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню, зокрема підлягають рішення на підставі виконавчих листів, які видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Початок примусового виконання рішення врегульовано статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до пункту 1 частини першої якої виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця. Якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку (частини третя, п`ята, сьома, восьма, 11,12 статті 26 Закону). Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави зробити висновок про те, що розмір суми, яка підлягає стягненню з божника визначається саме рішенням суду, резолютивна частина якого, що передбачає заходи примусового виконання, відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», є обов`язковою складовою частиною виконавчого документа, який підлягає примусовому виконанню. Виконавець не наділений повноваженням при відкритті виконавчого провадження вносити зміни у розмір визначених судом до стягнення грошових коштів, в тому числі, за заявою стягувача про примусове виконання рішення за наявності часткової сплати боржником цієї суми, а може лише зафіксувати таку заяву та врахувати при вирішенні питання щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно із виконавчим документом, при відсутності заперечень з цього приводу з боку боржника. В свою чергу, відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті передбачені статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження», яка підлягає застосуванню виконавцем в процесі здійснення ним виконавчих дій, а саме: в процесі звернення стягнення на майно боржника та під час обчислення суми боргу в іноземній валюті, яких на час відкриття виконавчого провадження приватний виконавець Манікін Д.С. не здійснював, тому його висновки щодо розміру грошових коштів, які підлягають примусовому стягненню із ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ Банк» із врахуванням часткового виконання рішення суду на час відкриття виконавчого провадження (26.05.2020 року) є передчасними та такими, що зроблені без врахування заперечень боржника з цього приводу. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що виклавши у постанові про відкриття виконавчого провадження зміст виконавчого документу, який підлягає примусовому виконанню у спірних правовідносинах, не дослівно резолютивної частини рішення суду, приватний виконавець фактично змінив розмір визначеної судом до стягнення із ОСОБА_1 суми грошових коштів, а тому діяв неправомірно, порушивши при цьому права боржника, яка із зазначеною ним сумою боргу не погоджується та вважає її визначеною неправильно. Отже, висновки суду щодо правомірності дій приватного виконавця при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження в частині викладення змісту виконавчого документу є помилковими. Відповідно до положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Враховуючи, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні, на яку покладається обов`язок щодо виконання судового рішення, колегія суддів вважає, що зазначення виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження суми боргу, розмір якого не відповідає визначеній судом до стягнення сумі заборгованості, порушує її право бути обізнаною щодо обсягу зобов`язань за виданим судом виконавчим документом та брати безпосередню участь у визначенні розміру залишку заборгованості із наведенням відповідних мотивів та заперечень, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах йдеться не про добровільне виконання боржником зобов`язань за виконавчим документом, а про часткове примусове виконання судового рішення у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження констатує факт початку примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа та не може сама по собі визначати або встановлювати порядок та спосіб виконання рішення. Якщо процесуальний документ, винесений в межах виконавчого провадження, містить певні недоліки або неточності, то це не може вважатися достатньою підставою для визнання його незаконним та скасування. Після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження виконавче провадження є відкритим незалежно від наявності недоліку. Оскільки виконавче провадження відкрито приватним виконавцем Манікіним Д.С. на підставі виданого судом у встановленому законом порядку виконавчого листа, наявність визначених частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» підстав щодо повернення якого стягувачеві судом не встановлено та на такі заявник не посилається, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування оскарженої ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження та вважає, що її порушене право підлягає відновленню шляхом зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Л.Л. внести зміни до постанови про відкриття виконавчого провадження від 26 травня 2020 року в частині змісту прийнятого до виконання виконавчого листа №2-3027/10, виданого Комсомольським районним судом м. Херсона 19.01.2011 року, шляхом викладення його відповідно до резолютивної частини рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 09.12.2010 року у справі №2-3027/10 та виданого на підставі цього рішення виконавчого листа. Доводи апеляційної скарги в іншій частині, зокрема, щодо помилкового, на думку скаржника, посилання суду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.07.2018 року у справі №761/12665/14-ц про те, що у разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів у іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні, стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні, колегія суддів вважає такими, що не впливають на висновки суду по суті скарги, оскільки вони не мають правового значення для вирішення питання щодо законності винесеної приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження із наведених вище підстав, а дії виконавця щодо зазначення у цій постанові суми боргу, яка є відмінною від суми визначеної судом до стягнення кредитної заборгованості, визнано судом апеляційної інстанції неправомірними незалежно від мотивів, якими керувався виконавець, викладаючи зміст виконавчого документу в оскарженій заявником постанові. В той же час колегія суддів вважає ці висновки суду передчасними, оскільки вони зроблені не за наслідком застосування виконавцем порядку звернення стягнення на майно боржника та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті, які на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження виконавцем не вчинялися та не є предметом дослідження судом, зважаючи на предмет оскарження та обраний заявником спосіб захисту прав боржника у виконавчому провадженні. Судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 строку для звернення із скаргою до суду учасниками справи в апеляційному порядку не оскаржено, тому в силу статті 367 ЦПК України не є предметом розгляду судом апеляційної інстанції. На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 375, 376 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 лютого 2021 року в частині відмови у задоволенні скарги скасувати і ухвалити нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , на рішення приватного виконавця частково задовольнити. Зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича усунути порушення прав боржника ОСОБА_1 при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження №62180939 шляхом внесення змін до постанови про відкриття виконавчого провадження від 26 травня 2020 року в частині змісту прийнятого до виконання виконавчого листа №2-3027/10, виданого Комсомольським районним судом м. Херсона 19.01.2011 року, виклавши його відповідно до резолютивної частини рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 09.12.2010 року у справі №2-3027/10 та виданого на підставі цього рішення виконавчого листа. В решті частині це ж судове рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Л. В. Пузанова Судді: І. В. Склярська Т. Г. Чорна Повний текст постанови складено 12 серпня 2021 року Суддя Л. В. Пузанова