Постанова 4820 № 686/1727/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/1727/20 Провадження № 22-ц/4820/772/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М., секретар судового засідання Кошельник В.М. з участю: представника позивача, відповідачів, представника відповідача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/1727/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою її представником адвокатом Савченко Оксаною Володимирівною, та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2021 року в складі судді Мазурок О.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмет спору, - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Новченков Ігор Вікторович про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення коштів. Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційними скаргами, суд в с т а н о в и в : В січні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким витребувати у ОСОБА_3 на її користь нежитлове приміщення приміщення 1 загальною площею 28,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , стягнути з ОСОБА_1 на її користь 526549 грн. 88 коп., сплачених ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , укладеного 02 липня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Новченковим І.В. за № 18371, стягнути з відповідачів судові витрати в солідарному порядку. ОСОБА_2 в позові вказувала, що 02 липня 2018 року між нею та ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №1 загальною площею 28,8 кв.м. по АДРЕСА_1 . Згідно п. 4 цього договору, сторони домовилися, що відчуження приміщення здійснено за 921462 грн. 29 коп. (еквівалентно 35000 доларів США), з яких 526549 грн. 88 коп. (еквівалентно 20000 доларів США), ОСОБА_2 сплатила на користь ОСОБА_1 до підписання цього договору, а решту суму 394912 грн. 41 коп., (15000 доларам США), ОСОБА_2 зобов`язалася сплатити до 01 січня 2019 року. Таким чином, на виконання умов вказаного правочину ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 526549 грн. 88 коп., а також приватний нотаріус здійснив за позивачем реєстрацію права власності на вищезазначене нежитлове приміщення №1. В зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 умов договору в лютому 2019 року ОСОБА_1 подала до суду позов про розірвання цього договору купівлі-продажу та стягнення з ОСОБА_2 інфляційних нарахувань і 3% річних. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2019 року, яке було залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року вказаний позов було задоволено розірвано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Новченковим І.В. та зареєстрований у реєстрі за №18371; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3949,12 грн. інфляційних втрат, 1915 грн. 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання, а всього 5864,12 грн. Надалі ОСОБА_2 , яка є власником нежитлового приміщення №1 площею 28,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , стало відомо про те, що 10 січня 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу вищезазначеного приміщення, який було також посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Новченковим І.В. та зареєстровано в реєстрі за номером

71. За цим договором приватний нотаріус здійснив за ОСОБА_3 реєстрацію права власності на вказане вище нежитлове приміщення №1. Отже, ОСОБА_2 в позовній заяві вказувала на те, що її протиправно було позбавлено права власності на нежитлове приміщення №1 площею 28,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , тому просила суд витребувати у ОСОБА_3 на її користь зазначений об`єкт нерухомості. При цьому, позивачка зазначала, що оскільки їй не повернуто, того, що було нею виконано за договором купівлі-продажу від 02 липня 2018 року, а саме не повернуто сплачені кошти, тому просила суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь 526549 грн. 88 коп. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2021 року вказаний позов було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 526549 грн. 88 коп. коштів сплачених на виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та 5265 грн. 50 коп. сплаченого судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Скасовано арешт, накладений згідно ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2020 року на нежитлове приміщення 1 загальною площею 28,8 кв.м., що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1338539268101, яке належить на праві власності ОСОБА_3 . Не погоджуючись частково із вказаним рішенням ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, ухвалити нове рішення, яким задоволити позов в цій частині, в іншій частині рішення не оскаржує. Апелянт вказує на порушення її прав, як власника майна, якого неправомірно позбавлено власності. Так ОСОБА_2 вважає, що нежитлове приміщення № 1 вибуло з її власності поза її волею, тому як власник має право звернутися до кінцевого набувача ОСОБА_3 з віндикаційним позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. Тому посилаючись на п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 щодо застосування до спірних правовідносин ст.ст. 387, 388, аналізу Верховного Суду України практики застосування ст.16 ЦК України від 01 квітня 2014 року, просила задоволити її позовну вимогу щодо витребування майна з чужого незаконного володіння. Відповідач ОСОБА_1 також частково не погодилася з оскаржуваним рішенням, подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2021 року в частині задоволення позову про стягнення з неї, ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 526549 грн. 88 коп. коштів сплачених на виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та 5265 грн. 50 коп. сплаченого судового збору, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в позові. В іншій частині, просить залишити рішення без змін. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права. Так, зазначає,що суд помилково послався на ч. 5 ст.653 ЦК України при вирішенні цього спору, оскільки вказана норма визначає можливість вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору у зв`язку з істотним порушенням договору, стороною, якій завдано цих збитків. Помилково посилаючись саме на це положення суд ухвалив рішення, про стягнення з неї коштів на користь ОСОБА_2 . Оскільки саме ОСОБА_2 і допустила таке істотне порушення укладеного між ними договору, саме їй було заподіяно збитки у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 , вчасно умов договору, а також у зв`язку із неповерненням приміщення більше року та збитки, які були заподіянні недобросовісним використанням приміщення. Крім того, вказує, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки, укладений між ними договір не передбачає умов повернення сплачених грошових коштів в разі його розірвання. Перевіривши матеріали справи, заслухавши колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити. У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Так судом встановлено, що 02.07.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Новченковим І.В., зареєстрований в реєстрі за номером 1837, за умовами якого позивач передав (продав), а відповідач прийняв у власність (купив) нежитлове приміщення №1, загальною площею 28,8 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.4 цього правочину за домовленістю сторін продаж нежитлового приміщення вчинено за 921462,92 грн., що еквівалентно 35000 доларам США, за офіційним курсом Національного банку України на день укладення цього договору, з яких 526549,88 грн., що еквівалентно 20000 доларів США за офіційним курсом на день укладення цього договору відповідач (покупець) сплатив, а позивач (продавець) отримав повністю до підписання цього договору. Цим же п. 4 Договору передбачено, що решту 394912,41 грн., що еквівалентно 15000 доларам США, за офіційним курсом Національного банку України на день укладення цього договору відповідач (покупець) зобов`язаний сплатити позивачу (продавцю) до 01.01.2019 року. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, даний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 02 липня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Новченковим І.В. та зареєстрований у реєстрі за №18371 розірвано, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3949,12 грн. інфляційних втрат за період з 01 січня 2019 року по 01 лютого 2019 року, 1915 грн. 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання за період 01 січня 2019року по 01 березня 2019 року, а всього 5864,12 грн. При цьому судами було встановлено, що ОСОБА_2 не сплатила ОСОБА_1 в строк до 01.01.2019 року, як це передбачено умовами договору, решту суми в оплату придбаного нерухомого майна в розмірі 394912,41 грн., таким чином істотно порушила умови договору, що є підставою для розірвання договору. 28.12.2019 року на підставі рішення Хмельницького міськрайоннного суду Хмельницької області від 25 липня 2018 року приватним нотаріусом Новченковим І.В. за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 28,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . 10 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу за умовами якого ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_3 купив приміщення №1 площею 28,8 кв.м. по АДРЕСА_1 . В цей же день на підставі даного договору за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на вказане нежитлове приміщення. Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Відповідно до ст. 317 ЦК України - власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Ст. 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За нормами ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом . Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Отже за змістом даних норм цивільного законодавства витребовувати майно від іншої особи на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України може лише власник майна, яке вибуло з його власності протиправно та не з його волі. При цьому відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Так рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 02 липня 2018 року розірвано, а 28.12.2019 року на підставі цього рішення приватним нотаріусом Новченковим І.В. було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на дане нежитлове приміщення. Вказане рішення суду набрало законної сили, а державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на спірне приміщення 28.12.2019 року позивачем оскаржена не була, а тому відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_1 неправомірно набула право власності на спірне приміщення саме 28.12.2019 року, а дане майно вибуло з власності ОСОБА_2 протиправно та не з її волі іншим шляхом, а доказів в спростування цього позивачем суду не надано.. Отже за таких обставин, вимоги позивача про витребування спірного нежитлового приміщення у відповідача ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, а рішення суду про відмову в позові в цій частині є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги, що права апелянта як власника майна порушено шляхом неправомірного позбавлення власності на спірне приміщення, яке вибуло з її власності неправомірно слід відхилити, оскільки як зазначено в мотивувальній частині постанови доказів таких тверджень апелянта судом не здобуто, а встановлено, що на підставі судового рішення про розірвання договору купівлі-продажу, за яким апелянт набула право власності на спірне майно, відповідач ОСОБА_1 зареєструвала своє право власності на спірне нежитлове приміщення і така реєстрація права власності позивачем оспорена не була та не є предметом даного розгляду справи. В той же час колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 526549 гривень 88 копійок коштів сплачених на виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, так як договір купівлі-продажу розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, а тому друга сторона може вимагати відшкодування збитків. Так відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом, а якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, встановлено, що ОСОБА_2 не сплатила ОСОБА_1 в строк до 01.01.2019 року, як це передбачено умовами договору, решту суми в оплату придбаного нерухомого майна в розмірі 394912,41 грн., таким чином істотно порушила умови договору, що стало підставою для розірвання даного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 02 липня 2018 року Тобто судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що саме позивач ОСОБА_2 істотно порушила умови договору купівлі-продажу нежитлового приміщення 02 липня 2018 року, а тому саме на неї цим судовим рішенням покладено обов`язок відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних. А тому за змістом норм ч. 5 ст. 653 ЦК України саме ОСОБА_2 має відшкодовувати збитки завдані розірванням договору, а не ОСОБА_1 як про це помилково вказав суд першої інстанції. Крім того вказані кошти, які стягнуті на користь позивача не є збитками в розумінні норм ст. 653 ЦК України, а є коштами, сплаченими покупцем на виконання умов договору і за змістом ч. 4 ст. 653 ЦК України не може бути повернута покупця як сплачена ним за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення коштів підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові з підстав неправильного застосування норм матеріального права, а в решті рішення залишити без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником адвокатом Савченко Оксаною Володимирівною, залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 Анатоліївни526549 грн. 88 коп. та 5265 грн. 50 коп. судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення: В позові ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь 526549 грн. 88 коп. відмовити. В решті рішення залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7898 грн. 24 коп. судового збору, сплачених при поданні апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 11 серпня 2021 року. Судді А.М.Костенко Р.С. Гринчук Л.М. Грох