Постанова 4820 № 686/1941/21

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/1941/21 Провадження № 22-ц/4820/869/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Грох Л.М., Костенка А.М. секретар судового засідання Кошельник В.М., з участю представника позивача, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2021 року, суддя Бондарчук В.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, встановив : В січні 2021 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з серпня 2006 року сторони перебувають у шлюбі, мають спільних синів, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя не склалося через різні погляди на сімейне життя, відсутнє взаєморозуміння та повага один до одного, у зв`язку з чим вони припинили сімейні відносини, наміру їх відновлювати позивач не бажає. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.03.2021 року позов задоволено, розірвано шлюб, що зареєстрований 13.08.2006 року Хмельницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , актовий запис №1479. Вирішено питання про судові витрати. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що сторони з грудня 2020 року припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, спільно не проживають, примирення між подружжям є неможливим, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу. Сім`я сторін розпалась і зберегти її неможливо, а подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечить їх інтересам. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апелянт наголошує, що він бажає зберегти сім`ю в інтересах малолітніх дітей, оскільки вони потребують в однаковій мірі любові, як матері так і батька, у зв`язку з цим останнім в суді першої інстанції було заявлено клопотання про надання строку на примирення, однак суд безпідставно його відхилив. Насильства по відношенню до дружини чи своїх дітей апелянт не чинив, завжди мав та має намір у збереженні сімейних відносин та вихованні дітей. Вказав, що збереження шлюбу не буде суперечити моральним засадам суспільства. Апелянт в судове засідання апеляційного суду повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи апеляційним судом був повідомлений належним чином. В заяві просив суд апеляційної інстанції відкласти розгляд справи у зв`язку із захворюванням дітей та неможливістю його особистої явки в судове засідання через необхідність постійного догляду за дітьми. Враховуючи повторність неявки апелянта в судове засідання суду апеляційної інстанції, вік дітей, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діагноз медичного закладу щодо захворювання дітей, ГРВІ, перебування на лікуванні з 10.08.2021 року, амбулаторний режим лікування, проживання ОСОБА_1 з дітьми у м. Хмельницькому, по місцю розгляду судом поданої ним апеляційної скарги, з урахуванням вимог ст.ст. 371, 372 ЦПК України, колегія суддів доходить висновку щодо неповажності причин повторної неявки апелянта в судове засідання та можливості розгляду справи в даному судовому засіданні. Представник позивача в суді просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Пояснив, що спільне життя позивача та відповідача є неможливим, останній застосував до його довірительки фізичне насильство під час розгляду справи в суді першої інстанції. Заслухавши учасника справи та перевіривши матеріали справи колегія суддів доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Відповідно доч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 13.08.2006 року, мають спільних синів, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5-6, 15). Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України). Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно зі ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (ст. 111 СК України). Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Апелянтом не заперечувалася та обставина, що з грудня 2020 року вони з позивачем припинили подружні стосунки, спільне господарство не ведеться. Відповідачем вживались заходи щодо примирення, однак позивач їх ігнорувала. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.03.2021 року сторонам було відмовлено у наданні строку на примирення. Відмовляючи в задоволенні клопотання суд вказав на те, що в приміщенні суду між сторонами відбувся конфлікт, в ході якого, як ствердила позивач, до неї було застосовано фізичне насилля з боку відповідача. Ці обставини спростовують твердження апелянта щодо того, що збереження шлюбу відповідатиме моральним засадам суспільства, на яких будується шлюб. Посилання ОСОБА_1 на формальний підхід суду першої інстанції до вирішення справи, оскільки той не врахував інтересів двох неповнолітніх дітей, не перевірив всіх обставин справи, не заслуговують на увагу, оскільки подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, позивач категорично заперечує проти відновлення подружнього життя, є спір щодо місця проживання дітей, сторони подружні відносини припинили й не ведуть спільного господарства. Доводи скарги зводяться виключно до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм права та не впливають на законність судового рішення. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України). Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, не допустив порушення норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 11 серпня 2021 року. Судді: Р.С. Гринчук Л.М. Грох А.М. Костенко