Постанова 4804 № 243/1891/20

Єдиний унікальний номер 243/1891/20 Номер провадження 22-ц/804/2146/21 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2021 року м. Бахмут справа № 243/1891/20 провадження № 22-ц/804/2146/21 Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Хейло Я.В., суддів Тимченко О.О.,Халаджи О.В. за участю секретаря Цимбал Д.А., учасники справи: позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Керанчук Валерій Борисович на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору (суддя Мірошниченко Л.Є.), ухваленого в приміщенні суду в місті Слов`янськ Донецької області, - ВСТАНОВИВ: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ ПОЗОВУ У вересні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору. Просили розірвати спадковий договір, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 10 березня 2016 року у місті Слов`янську Донецької області, посвідчений приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Бігуном В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1119, 1120.8, 1121.9. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ У СПРАВІ Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору залишено без руху. Надано позивачам семіденний строк з дня вручення копії цієї ухвали строк на усунення зазначених в ній недоліків, а саме сплати на користь держави судовий збір у розмірі 6002 грн. 97 коп. (а.с. 199-200) Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду (а.с. 203-204). КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Керанчук В.Б., посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спір у даній справі є майновим, тому оскаржувану ухвалу слід скасувати. (а.с. 207-208) УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник позивачів - адвокат Керанчук В.Б. в засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягає задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає. Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не було сплачено судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», оскільки спір, що виник між сторонами є майновим, ціна позову дорівнює вартості майна у договорі, а саме 1304700 гривень (1158040 грн. вартість будинку, 146660 гривень вартість земельної ділянки) та один відсоток від ціни позову складає 13047 грн. Враховуючи, положення ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд прийшов до висновку, що позивачі мають сплатити судовий збір у розмірі 5 відсотків річного доходу у сумі 6002,97 грн., в іншій частині оплату судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення. Оскільки позивачі судовий збір, у визначеному судом розмірі не сплатили, суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду. Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи із наступного. З позовної заяви вбачається, що предметом позову є розірвання спадкового договору, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 10 березня 2016 року у місті Слов`янську Донецької області, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Бігуном В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1119, 1120.8, 1121.9. Відповідно до абзацу 2 пункту 15 Постанови Пленуму ВССУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК). За подання до суду таких заяв сплачується судовий збір згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Враховуючи, що позов подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК, доводи апеляційної скарги про те, що даний спір є немайновим, апеляційний суд вважає обґрунтованими, а висновок суду першої інстанції про належність даного спору до майнового та визначення виходячи із цього розміру судового збору помилковим. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, подану апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий Я.В. Хейло Судді О.О. Тимченко О.В. Халаджи Повний текст судового рішення складено 11.08.2021 р. Я.В. Хейло