Ухвала КАС ВС № 9901/52/19

УХВАЛА 05 серпня 2021 року Київ справа №9901/52/19 адміністративне провадження № Зн/9901/22/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Головуючої судді - Желтобрюх І.Л., суддів: Бевзенка В.М., Білоуса О.В., Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г., за участю: секретаря судового засідання - Вітковської К.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №9901/52/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: 28 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДК прокурорів), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення КДКП від 05.12.2018 року №545дп-18, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади прокурора Приморського відділу Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду у відповідності до пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - у зв`язку з повторною неявкою позивача. 24 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №9901/52/19. Вказана заява мотивована тим, що ухвалою Приморського районного суду м.Маріуполя, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного суду від 20 травня 2021 року, було закрито кримінальне провадження №42018000000000827 від 05.04.2018 року за обвинуваченням його у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. За твердженням заявника, рішення КДКП від 05.12.2018 року №545дп-18, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади прокурора, базувалось виключно на матеріалах означеного вище кримінального провадження, а, відтак, заявник вважає, що закінчення судового розгляду матеріалів такого кримінального провадження є нововиявленою обставиною, яка вимагає перегляду ухвали Верховного Суду від 14 травня 2019 року про залишення адміністративного позову без розгляду. Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, Верховний Суд зазначає наступне. Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. В свою чергу закінченням розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі прийняття рішення щодо частини позовних вимог відповідно до частини першої статті 247 КАС України, ухвалення додаткового судового рішення (стаття 252 КАС України) або в разі, якщо під час підготовчого провадження відповідач визнав позов (частина третя статті 183 КАС України), та вирішення вимог апеляційної та касаційної скарг. Разом з тим КАС України передбачено випадки, коли закінчується не розгляд справи, а провадження у справі без ухвалення рішення по суті спору - закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду. Підстави, за яких суд залишає позов без розгляду визначені статтею 240 КАС України. Відповідно до частини четвертої вказаної статті особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку . Аналіз наведених вище процесуальних норм дозволяє дійти висновку, що залишення заяви без розгляду - це закінчення провадження у справі без постановлення судового рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена. Зазначена правова позиція узгоджується з висновком, викладеним в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2020 року по справі №800/98/17, залишеною без змін Великою Палатою Верховного Суду ухвалою від 20 травня 2020 року. Постановляючи таку ухвалу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду наголошував на обґрунтованості такого розуміння сутності інституту перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами, який є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Як зазначалось вище, переглянутим за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили. Сукупність підстав для такого перегляду вказує на те, що вони не пов`язані із порушенням судом норм матеріального або процесуального права при ухваленні рішення, яким закінчено розгляд справи, проте встановлено існування обставин, про які раніше не було відомо суду та відповідній особі, яка звертається із заявою, і які вірогідно вплинули б на прийняте судом рішення, якщо були б відомі суду на час ухвалення такого рішення. Також зазначав, що інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення. В той же час, ухвала суду про залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню особи до суду після усунення підстав, тому її не можна вважати судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи в розумінні частини першої статті 361 КАС України. За наявності нових обставин, які не були враховані судом у цій справі при постановленні ухвали від 14 травня 2019 року про залишення позову без розгляду, позивачу надана можливість повторно звертатись до суду із адміністративним позовом та заявою про поновлення пропущеного строку із посиланням на поважні причини його пропуску. Колегія суддів також враховує, що посилання заявника на обставини, які, на його думку, доводять протиправність рішення КДКП від 05.12.2018 року №545дп-18, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади прокурора Приморського відділу Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області, не стосуються обставин, які стали підставою для постановлення Верховним Судом ухвали від 14 травня 2019 року, оскільки суд цією ухвалою вирішив виключно процесуальне питання, не досліджуючи та не надаючи оцінки обставинам, що стосуються предмета позову, та не вирішуючи позов по суті заявлених вимог. З огляду на викладене Верховний Суд дійшла висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №9901/52/19 необхідно відмовити. Керуючись статтями 243, 344, 355, 359, 361, 368, 369 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №9901/52/19. Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження. Головуюча суддя: І. Л. Желтобрюх Судді: В.М. Бевзенко О.В. Білоус Н.А. Данилевич Т.Г. Стрелець