Постанова 4857 № 300/3607/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3607/20 пров. № А/857/13089/21 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М. при секретарі судового засідання: Волошин М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року (рішення ухвалене о 11:42 у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Микитин Н.М., повне судове рішення складено 31.05.2021) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови №16-ФС від 05.11.2020,- ВСТАНОВИЛА: У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови №16-ФС від 05.11.2020 про накладання штрафу в сумі 50000,00 грн. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 18.09.2020 по 25.09.2020 ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт (довідка) фактичної перевірки від 25.09.2020 року № 090297, в якому зазначено, що ОСОБА_2 було допущено ФОП ОСОБА_1 до роботи без укладання трудового договору. Однак, на думку позивача висновки, викладені в акті від 25.09.2020 року № 090297 є необґрунтованими, безпідставними та не остаточними, оскільки відповідно до положень Податкового кодексу України, якщо платник податків не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною та які в подальшому мають бути враховані під час аналізу матеріалів перевірки, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Так, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення передбачає обов`язкове дотримання принципу прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття такого рішення. Однак, як вбачається з матеріалів справи позивач не був поінформований про дату та місце розгляду справи, відтак відповідачем розгляд справи про накладення штрафу здійснено без дотримання належного порядку повідомлення позивача, та за його відсутності, чим грубо порушено процедуру повідомлення про розгляд справи. Крім того, відомості, отримані від Головного управління ДПС у Івано-Франківській області, не є беззаперечним доказом вини позивача у порушенні вимог законодавства про працю, а підлягали перевірці, тоді як відповідачем інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , який використовує найману працю, не проводилося. Також, вважає, що відповідачем не враховані направлені ним 20.10.2020 засобами поштового зв`язку пояснення та докази перебування з ОСОБА_2 у трудових відносинах з ним на посаді продавця продовольчих товарів згідно трудового договору від 14.09.2020. В зв`язку із наведеним позивач вважає, що постанови №16-ФС від 05.11.2020 про накладання штрафу в сумі 50000,00 грн підлягає скасуванню. Просив позов задоволити. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Держпраці в Івано-Франківській області щодо винесення постанови №16-ФС від 05.11.2020 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Визнано протиправною та скасовано постанову управління Держпраці в Івано-Франківській області №16-ФС від 05.11.2020 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч ) гривень. Рішення суду першої інстанції оскаржило Управління Держпраці в Івано-Франківській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що 30.09.2020 року на адресу управління Держпраці в Івано-Франківській області надійшов лист Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.10.2019 за № 3105/9/09-19-07-06 про вжиття заходів відносно ФОП ОСОБА_1 за матеріалами фактичної перевірки. Одночасно із зазначеним листом відповідачу направлено копію Акту (довідки) про результати фактичної перевірки від 25.09.2019 № 090297 та пояснення ОСОБА_2 .. Як вбачається з акту 25.09.2019 спеціалістами ГУ ДПС в Івано-Франківській області під час перевірки виявлено, порушення законодавства про працю в частині використання праці найманих працівників без укладення трудових угод між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Згідно наданих письмових пояснень продавця ОСОБА_2 від 18.09.2020, вона працює у позивача з 01.10.2019, отримує мінімальну заробітну плату (а.с.101). 02.10.2020 листом за № 05-07/15-10/6309 відповідач повідомив позивача про те, що уповноваженою особою управління Держпраці в Івано-Франківській області отримано для розгляду матеріали фактичної перевірки, під час проведення якої виявлено факт використання праці неоформлених працівників, що є підставою для накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про працю відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України . 20.10.2020 за наслідком ознайомлення із вищевказаним листом, позивач направив відповідачу засобами поштового зв`язку пояснення в яких заперечив використання праці неоформлених працівників та долучив відповідні докази, в тому числі щодо оформлення трудових відносин із ОСОБА_2 останній звернулася до позивача із заявою від 14.09.2020 про прийом її на роботу за сумісництвом на посаду продавця продовольчих товарів з 15.09.2020 з неповним робочим днем. За результатом розгляду заяви про прийом на роботу 14.09.2020 між ФОП ОСОБА_1 та працівником ОСОБА_2 , укладено трудовий договір із встановленим часом виконання робіт згідно графіку змінності 2 години на день. Наказом від 14.09.2020 №2 прийнято ОСОБА_2 на роботу за сумісництвом на посаду продавця продовольчих товарів з 15.09.2020 з неповним робочим днем (2 години на день), з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу з посадового окладу відповідно до штатного розпису, підстава заява ОСОБА_2 від 14 вересня 2020 року. На підставі Акту фактичної перевірки ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 25.09.2020 за № 090297 начальником управління Держпраці в Івано-Франківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.11.2020 за № 16-ФС, якою до за порушення вимог статей 21-24 КЗпП України відповідальність за яке передбачено абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 50000,00 грн.. Згідно ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Як зазначено в акті ГУ ДПС в Івано-Франківській області, що використання праці найманих працівників без укладення трудових угод між ФОП ОСОБА_1 та продавцем ОСОБА_2 (трудова угода не укладалась). Проте, згідно наказу ФОП ОСОБА_1 № 2 від 14.09.2020 ОСОБА_2 прийнято на роботу за сумісництвом з 15.09.2020 продавцем продовольчих товарів з неповним робочим днем та оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Повідомлення про прийняття працівника на роботу було сформовано та подано ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Івано-Франківській області 13.10.2020. Свідок ОСОБА_2 під час розгляду справи у суді першої інстанції спростувала надані під час проведення перевірки пояснення щодо стажу роботи на посаді продавця у ФОП ОСОБА_1 з 01.10.2019, натомість посвідчила, що вказана дата стосується її основного місця роботи у ФОП ОСОБА_3 , в якої вона працює також продавцем з жовтня 2019 року. Вказала, що приступила до роботи у ФОП ОСОБА_1 після прийняття її на роботу за сумісництвом з 15.09.2020. Покази свідка ОСОБА_4 підтверджено звітністю форми 1-ДФ ФОП ОСОБА_3 поданою до ГУ ДПС в Івано-Франківській області за період з ІІІ кварталу 2019 по ІІІ квартал 2020. ОСОБА_2 було прийнято на посаду продавця продовольчих товарів ФОП ОСОБА_3 відповідно до наказу від 05.09.2019 № 1 . 05.09.2019 ФОП ОСОБА_3 повідомила про прийняття на роботу ОСОБА_2 ГУ ДПС в Івано-Франківській області, що підтверджується відповідним повідомленням. Таким чином, з вересня 2019 року та на даний час ОСОБА_2 працює за трудовим договором у ФОП ОСОБА_3 продавцем, що є її основним місцем роботи та з 15.09.2020 за сумісництвом у позивача з неповним робочим днем та оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Відтак, показами свідка ОСОБА_2 та звітністю форми 1-ДФ ФОП ОСОБА_3 спростовано висновки акту перевірки в частині використання праці найманого працівника без укладення трудового договору. Оскаржуваною постановою №16-ФС від 05.11.2020 штраф на позивача накладено відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Відтак, апеляційним судом не встановлено порушень трудового законодавства, яке полягало використанні позивачем праці найманого працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору, проте Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області застосовано штраф передбачений абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України виключно за вказане порушення, яке ФОП ОСОБА_1 не вчинено. Таким чином, суд вказує на те, що відповідачем у даному випадку безпідставно притягнуто позивача до відповідальності на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України, що є підставою для скасування постанови №16-ФС від 05.11.2020 про накладення на позивача штрафу в сумі 50 000 грн. Положення Порядку № 509 про обов`язкове повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи було передбачено в редакції від 16.05.2017 року, яка була чинною до 30.08.2019 року. Пунктом 6 Порядку № 509 було визначено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, внесено зміни до Порядку № 509, відповідно до яких пункт 6 Порядку № 509 виключено, а тому вимога, яка передбачала обов`язкове повідомлення суб`єкта господарювання або роботодавця про розгляд справи про накладення штрафу втратила чинність з 30.08.2019 і не підлягає застосуванню в цій справі, оскільки спірні відносини виникли у вересні 2020 року. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року у справі №300/3607/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття. На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 11.08.2021