Постанова 4857 № 140/17698/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/17698/20 пров. № А/857/9900/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Обрізка І.М., Сеника Р.П., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, суддя у І інстанції Сорока Ю.Ю., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складення повного тексту рішення 25 березня 2021 року, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ) щодо зменшення відсотку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Волинській області від 24 лютого 2020 №2732, у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, з урахуванням виплачених сум. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 140/17698/20, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у задоволенні позову було відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, встановлюючи позивачу розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60 % суддівської винагороди при здійсненні його перерахунку з 19 лютого 2020 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку із чим позовні вимоги до задоволення не підлягають. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким його позовні вимоги задовольнити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що норми спеціальних законів, які були чинними у період від моменту призначення йому спірних виплат до їх перерахунку у 2020 році, не передбачали зменшення відсоткового показника довічного грошового утримання судді у відставці. З метою урахування зміни розміру заробітної плати (суддівської винагороди) працюючого судді змінною величиною і підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці була лише зміна суддівської винагороди. Правила обрахування стажу роботи на посаді судді, які застосовувалися на момент виходу судді у відставку, як і відсотковий розмір вже призначеного довічного грошового утримання, є сталими та не можуть змінюватися. Окрім того, з 1 серпня 2018 року його стаж на посаді судді становить 27 років 0 місяців 5 днів і посадові особи ГУ ПФУ вийшли за межі наданих законом повноважень, самовільно встановивши, що стаж роботи на посаді судді позивача становить 25 років 0 місяців 5 днів. У відзиві на апеляційну скаргу позивача ГУ ПФУ підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує довічне грошове утримання, як суддя у відставці. На виконання постанови Іваничівського районного суду Волинської області від 12 березня 2016 року у справі №165/395/16-а, яка набрала законної сили 22 березня 2016 року, він з 29 грудня 2015 року отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду 17 вересня 2020 року у справі №140/5964/20 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ від 13 березня 2020 року №907510151853 про відмову позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язано відповідача здійснити ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Волинській області від 24 лютого 2020 року №272 з урахуванням фактично виплачених сум. 30 жовтня 2020 року на виконання вказаного судового рішення ГУ ПФУ проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача та встановлено його розмір у 60 % від грошового утримання працюючого судді. ОСОБА_1 не погодився із такими діями ГУ ПФУ щодо зменшення розміру його довічного грошового утримання судді у відставці з 90 % до 60 % та звернувся до адміністративного суду з позовом, що розглядається. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За правилами частини 5 статті 308 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до преамбули Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні. Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу. Частиною 1 статті 142 Закону №1402-VI передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Відповідно до частини 2 статті 142 Закону №1402-VI суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Як передбачено частиною 3 статті 142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Водночас пунктом 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII було встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами. Відтак, як слушно зауважив суд першої інстанції, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Отже позивач набула право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді. Як безспірно встановлено судом першої інстанції, пункт 25 розділу ХІІ Закону № 1402-VIII, що був чинним станом на дату призначення позивачу довічного грошового утримання 29 грудня 2015 року, передбачав можливість призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям, що не відповідали встановленим у Закону №1402-VIII вимогам, у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. При цьому за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшувалося на два відсотки грошове утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. З урахуванням наведеного при призначенні довічного грошового утримання судді позивачу відсоток розміру від суддівської винагороди працюючого судді був визначений у 90 %, який був обчислений виходячи із стажу судді у 25 років 0 місяців 5 днів, з урахуванням положень абзацу другого пункту 25 розділу ХІІ Закону №1402-VIII. Водночас відповідно до Закону № 2453-VI грошове утримання судді обраховувалося з 15 мінімальних заробітних плат (з урахуванням пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018). Виходячи із приписів частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Частиною 3 статті 135 Закону № 1402-VIII встановлено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відтак, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що наведені правові норми та встановлені фактичні обставини дають підстави для висновку про те, що з 19 лютого 2020 року щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з 60 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Окрім того, судом першої інстанції слушно зауважено, що визначення відсотка розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді на підставі норм Закону №1402-VIII не призводить до порушення статті 22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач згідно з нормами Закону №1402-VIII, не є меншим ніж той, який був визначений йому на підставі положень Закону від 07 липня 2010 року №2453-VI. Щодо доводів скаржника про те, що з 01 серпня 2018 року його стаж на посаді судді відповідно до повторно виданого Нововолинським міським судом розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці, становить 27 років 0 місяців 5 днів і ГУ ПФУ самовільно встановило, що стаж його роботи на посаді судді становить 25 років 0 місяців 5 днів, апеляційний суд зазначає таке. Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20 березня 2017 року № 5-1), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891 (далі - Порядок № 3-1). Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку № 3-1 1 заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа). Заява про призначення щомісячного довічного утримання може бути подана суддею особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, завіреної в установленому законодавством порядку. За правилами пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного утримання додаються: копія рішення Вищої ради правосуддя (копія рішення Конституційного Суду України) про звільнення судді з посади; наказ про звільнення судді з посади; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637; довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) для обчислення щомісячного довічного утримання; розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 4); документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи, що засвідчують особливий статус особи: посвідчення ветерана війни (для встановлення підвищень згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»); посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для встановлення додаткової пенсії згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»); посвідчення жертви нацистських переслідувань (для встановлення підвищення згідно із Законом України «Про жертви нацистських переслідувань»); документи, що підтверджують наявність особливих заслуг перед Батьківщиною, передбачених статтею 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 8 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні». Разом із тим, за правилами пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди. При цьому згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 3-1 заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 3-1 встановлено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді. На підставі системного аналізу наведених норм Порядку № 3-1 апеляційний суд дійшов переконання, що при призначення та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді до пенсійного органу подається відмінний перелік документів. При цьому розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 4) подається при призначенні довічного грошового утримання судді, а при його перерахунку окрім заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання подається лише довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2). Відтак, розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 4) подається лише одного разу при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді. Водночас апеляційний суд окремо акцентує увагу на тому, що ОСОБА_1 на виконання постанови Іваничівського районного суду Волинської області від 12 березня 2016 року у справі №165/395/16-а з 29 грудня 2015 року отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді, яке було обраховане зі стажу 25 років 0 місяців 5 днів, що встановлено цим судовим рішенням (а.с. 11-13) на підставі відповідного розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 4). Окрім того, 30 жовтня 2020 року ГУ ПФУ проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача та встановлено його розмір у 60 % від грошового утримання працюючого судді на виконання рішенням Волинського окружного адміністративного суду 17 вересня 2020 року у справі №140/5964/20, яким відповідача було зобов`язано здійснити ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Волинській області від 24 лютого 2020 року №272 з урахуванням фактично виплачених сум. При цьому цим судовим рішенням не було передбачено врахування, зокрема, повторно виданого Нововолинським міським судом розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці З огляду на викладене доводи скаржника про самовільне визначення відповідачем його суддівського стажу у 25 років 0 місяців 5 днів, на переконання апеляційного суду, є безпідставними. Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 140/17698/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною 5 статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді І. М. Обрізко Р. П. Сеник