Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 2а-17965/12/2670

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а-17965/12/2670 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євромета-Регіон» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС (правонаступником якої є ГУ ДПС у м.Києві), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012 №0009091520. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013, у задоволенні позову відмовлено. За наслідками перегляду справи в касаційному порядку, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.12.2016 касаційну скаргу ТОВ «Євромета-Регіон» задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що судам необхідно перевірити, зокрема, чи змінилась в результаті виправлення описки в Реєстрі загальна сума задекларованого позивачем податкового кредиту та чи відповідала відомостям додатку № 5 до Декларації з ПДВ за відповідний період. Також необхідно встановити наявність або відсутність розбіжностей в Єдиному реєстрі податкових накладних мiж даними позивача та даними контрагента на момент направлення відповідачем Акта перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що податковий кредит у квітні 2012 року позивачем сформовано на підставі податкової накладної від 05.03.2012 №5709/005, що була отримана від ТОВ «Епіцентр К», яка не була зареєстрована в ЄРПН. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що при формуванні реєстру виданих та отриманих податкових накладних, який разом і декларацією з податку на додану вартість за квітень 2012 року було подано до податкового органу допущено описку в номері однієї з податкових накладних, а саме замість №5709/5 зазначено №5709/005, водночас вказана описка не вплинула на формування показників податкової звітності з податку на додану вартість та була виправлена 13.11.2012, до дати отримання позивачем вказаного акту перевірки та прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участю його представника у судовому засіданні. Суд звертає увагу, що в даному випадку, безпосередня участь сторін у судовому засіданні, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин. Частиною 2 ст.311 КАС України визначено, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, ухвалене в порядку письмового провадження, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін, а тому клопотання скаржника задоволенню не підлягає. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.05.2012 позивач подав декларацію з ПДВ за квітень 2012 року до якої додано «Реєстр наданих та отриманих податкових накладних», де в рядку 19 Розділу ІІ зазначено про те, що від ТОВ «Епіцентр К» було отримано податкову накладну від 05.03.2012 за №5709/005 на загальну суму 193840,90 грн, в тому числі ПДВ в сумі 32306,82 грн (а.с.10-25). 09.11.2012 контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ «Євромета-Регіон» за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт №4330/1520-37312106, в якому зафіксовано, порушення п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого було занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 32307,00 грн, яке полягає у тому, що податковий кредит у квітні 2012 року було сформовано на підставі податкової накладної від 05.03.2012 за №5709/005, отриманої від ТОВ «Епіцентр К», яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.6-8). 13.11.2012 ТОВ «Євромета-Регіон» подано уточнений «Реєстр наданих та отриманих податкових накладних», де в Розділі ІІ у рядку 5 зменшено дані податкової накладної від 05.03.2012 за №5709/005 на загальну суму 193840,90 грн (у тому числі ПДВ в сумі 32306,82 грн) та внесено дані податкової накладної 05.03.2012 за № 5709/5 на загальну суму 193840,90 грн (у тому числі ПДВ в сумі 32306,82 грн) (а.с.28-30). 06.12.2012 на підставі акту перевірки від 09.11.2012 №4330/1520-37312106 ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення № 0009091520, яким збільшено суму грошового зобов`язання а платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 40383,75 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 8076,75 грн (а.с.9). Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що в результаті виправлення позивачем описки в "Реєстрі наданих та отриманих податкових накладних" загальна сума задекларованого позивачем податкового кредиту не змінилась та відповідала відомостям додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, оскільки виправлення описки полягало виключно у коригуванні номеру накладної з № 5709/005 на № 5709/5, при цьому податкова накладна від 05.03.2012 № 5709/5 на суму ПДВ 32306,92 грн була належним чином зареєстрована контрагентом позивача ТОВ «Епіцентр К». За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів виходить з наступного. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією. Як вбачається з матеріалів справи при формуванні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, який разом і декларацією з ПДВ за квітень 2012 було подано до податкового органу, позивачем було допущено описку в номері однієї з податкових накладних, а саме: замість податкової накладної №5709/5 від 05.03.2012 із сумою ПДВ 32306,92 грн до реєстру помилково було внесено №5709/005 від 05.03.2012 із сумою 32306,92 грн та вказана помилка були самостійно виправлена позивачем 13.11.2012. Відповідно до п. 3.3 розділу 3 «Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН», затвердженими наказом ДПС України № 420 від 15.05.2012 (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), податковий орган зобов`язаний вжити заходів щодо самостійного виправлення помилки платником ПДВ шляхом коригування РПН методом "сторно" на підставі п. 1 Порядку № 1002 (за необхідності - надання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за відповідний період на підставі ст. 50 та п. 201.6 ст. 201 Кодексу) (наприклад, шляхом направлення посадовим особам СГД інформаційного листа із відповідними пропозиціями коригування РПН). Абзацом 2 п.44.6 ст.44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо платник податків після закінчення перевірки та прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Згідно з п.1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України № 1002 від 24.12.2010 р., виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів. Судом першої інстанції встановлено, що виправлення помилки в частині зазначення в Реєстрі невірного номеру податкової накладної внаслідок технічної помилки здійснено позивачем 13.11.2012, тобто до отримання акту перевірки від 09.11.2012 №4330/1520-37312106, який надійшов на поштову адресу позивача 14.12.2012, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверта та інформацією про відстеження поштових відправлень (а.с.206-207). При цьому, вказана технічна помилка не призвела до завищення позивачем податкового кредиту, оскільки в «Реєстрі наданих та отриманих податкових накладних», що був поданий разом із декларацією з ПДВ за квітень 2012 року, було відображено податкову накладну від 05.03.2012 за №5709/005 на загальну суму 193840,90 грн, в тому числі ПДВ в сумі 32306,82 грн та вказаний Реєстр не містив інформації про податкову накладну від 05.03.2012 за №5709/5 на таку ж суму. Допущені позивачем помилки та їх подальше виправлення не призвели до зміни суми податкового кредиту у додатку 5 до декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, при цьому податкова накладена від 05.03.2012 № 5709/5 на загальну суму 193840,90 грн, в тому числі ПДВ в сумі 32306,82 грн була належним чином зареєстрована в ЄРПН продавцем ТОВ «Епіцентр К». З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, враховуючи, що помилки в нумерації податкової накладної, які були відображені в «Реєстрі наданих та отриманих податкових накладних», були самостійно виправлені позивачем та не призвели до зміни суми податкового кредиту, висновки контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту на 32307,00 грн є безпідставними, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, як протиправне. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови виготовлено 11 серпня 2021 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді В.О.Аліменко А.Ю.Кучма