Постанова 4855 № 620/6857/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/6857/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФ України в Чернігівській області, в якому просив: - визнати протиправною відмову відповідача щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром; - зобов`язати відповідача провести ОСОБА_1 з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що пенсія йому призначена у 2006 році, а тому до неї не може бути застосовано обмеження максимальним розміром, оскільки таке обмеження застосовується виключно до пенсій, які призначені після 01.01.2016. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що станом на 04.12.2020 (дату на яку посилається позивач у позові) максимальний розмір пенсії становить 17 690,00 грн, в той час як розмір пенсії позивача складає 17667,70 грн, що є менше ніж максимальний розмір пенсії, а тому таке обмеження до нього не застосовується. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів виходить з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач з 10.05.2006 перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно з довідкою Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії від 12.06.2018 № 046767 позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 70 відсотків (а.с.11). У відповідь на звернення позивача щодо розрахунку його пенсії, листом від 16.12.2019 №4649/02/Д-12 (а.с.22-23) відповідач повідомив його, зокрема, про те, що відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 по справі №620/1888/19 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Чернігівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дій, позовні вимоги задоволено, зобов`язано ГУ ПФ України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (5 х 4173,00 грн = 20865,00 грн), відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводити перерахунок пенсії виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціальні захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на виконання якого ГУ ПФ України в Чернігівській області проведено перерахунок пенсії з 25.04.2019. Розмір пенсії позивача з 25.04.2019 складав 21842,80 грн, а саме: 20865,00 грн - основний розмір пенсії (4173,00 грн х 5); 379,60 грн - додаткова пенсія особам з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; 598,80 грн - підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи (1497,00 грн х 40 %); 50,00 грн - цільова допомога особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи. Виходячи з вищевикладеного розмір пенсійної виплати з 25.04.2019 складав 14970,00 грн (1497,00 грн - прожитковий мінімум і осіб, які втратили працездатність х 10). З 01.07.2019 позивачу проведено перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії станом з 01.07.2019 складає 21920,20 грн, а саме: 20865,00 грн - основний розмір пенсії (4173,00 грн х 5): 379,60 грн - додаткова пенсія особам з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; 625,60 - підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи (1564,00 грн х 40 %); 50,00 грн - цільова допомога особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи. Виходячи з вищевикладеного розмір пенсійної виплат 01.07.2019 складав 15640,00 грн (1564,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність х 10). З 01.12.2019 позивачу проведено перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії станом на 01.12.2019 складає 21949,80 грн, а саме: 20865,00 грн - основний розмір пенсії (4173,00 грн х 5); 379,60 грн - додаткова пенсія особам з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; 655,20 грн - підвищення особам з інвалідністю 2 групи (1564,00 грн х 40 %); 50,00 грн - цільова допомога особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи. Виходячи з вищевикладеного розмір пенсійної виплати позивача з 01.12.2019 складає 16380,00 грн (1638,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність х 10). У відповідь на звернення позивача щодо розрахунку його пенсії від 17.11.2020 (а.с.35) листом від 23.12.2020 № 5126-5310/Д-02/8-2500/20 (а.с.36-37) відповідач повідомив, зокрема, що загальний розмір пенсії позивача станом 04.12.2020 становить 17 667,70 грн, а саме: 16530,50 грн - основний розмір пенсії від (4723,00 грн х 5 х 70 %); 379,60 грн - додаткова пенсія особам з інвалідністю II групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; 707,60 грн - підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи; 50,00 грн - цільова допомога особам з інвалідністю 2 групи. Згідно з інформаційної довідки підсистеми призначення та виплати пенсії (а.с.38-40), розмір пенсії позивача: з 01.01.2020 - 30.06.2020 з надбавками становить 17615,30 грн; максимальний - 16380,00 грн; з 01.07.2020 - 30.11.2020 з надбавками - 17644,90 грн; максимальний - 17120,00 грн; з 01.12.2020 - 22.06.2021 з надбавками - 17667,70 грн. Вважаючи неправомірним застосуванням до своєї пенсії обмеження максимальним розміром, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про відсутність підстав для виплати позивачу пенсії в більшому, ніж граничному розмірі. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-VI (далі - Закон №1058-VI) та Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ). Відповідно до статті 51 Закону №1058-IV пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Частиною третьою статті 53 Закону №1788-XII встановлено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія. Згідно зі статтею 54 Закону №1788-XII працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок мають право на пенсію за вислугу років незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті. Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21липня 1992 року №418. У відповідності до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2015 року №529) пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку. Згідно з пунктом "в" пункту 7 Порядку у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Отже, законодавством, передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня. Проте, відповідачем було обмежено нарахування та виплата призначеної йому пенсії. Положеннями ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 2006 року. Перерахунок пенсії позивача здійснено в 2019 році на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі №620/1888/19, яким відновлено право позивача на перерахунок розміру його пенсії з 25.04.2019, тому застосуванню у спірних правовідносинах підлягають норми, що регулюють порядок перерахунку та здійснення виплати пенсії станом на 25.04.2019. Так, станом на 25.04.2019 редакція ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Абзац 1 п.2 р.ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи передбачав, що встановлені цим Законом обмеження максимального розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.10.2011 року. Разом з тим, абзацом 2 п.2 р.ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» наведеного Закону передбачено, що пенсії, які перевищують встановлені цим Законом обмеження максимального розміру пенсії, хоча і не зменшуються, проте нараховуються без здійснення будь-яких перерахунків та індексації до того моменту, поки їх розмір не буде меншим, ніж встановлені Законом обмеження. Отже, після 01.10.2011 пенсії, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів не перераховуються до того моменту, поки їх розмір не буде меншим, ніж встановлені Законом обмеження. Відповідно, перераховані пенсії, розмір яких був меншим, ніж десять прожиткових мінімумів до 01.10.2011, обмежуються граничним розміром. На осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Таким чином, після здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі №620/1888/19 відповідач правомірно застосував до пенсії позивача її обмеження максимальним розміром. Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 08.07.2020 у справі №607/7115/17 та від 04.03.2021 у справі №752/9907/16-а, яка підлягає врахуванню при вирішенні спірних правовідносин. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 10 серпня 2021 року. Суддя-доповідач Н.В.Безименна Судді В.О.Аліменко А.Ю.Кучма