Постанова 4854 № 540/3860/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 серпня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/3860/20 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Херсон Повний текст судового рішення складений 27.01.2021р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., за участю секретаря судового засідання Ішханяна Р.А., представника відповідача Оперчук О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, третя особа Управління Державної казначейської служби України в м. Херсоні Херсонської області про стягнення пені, - В С Т А Н О В И В: 02.12.2020р. фізична особа-підприємець (надалі - ФОП) ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, третя особа Управління Державної казначейської служби України в м. Херсоні Херсонської області про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені у сумі 10347,84грн. за несвоєчасне погашення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання судових рішень у справах №821/89/16 та №821/1122/16 та вимог податкового законодавства відповідачем не перераховано суму бюджетного відшкодування, заявленого у податковій декларації за грудень 2015р., а тому підлягає стягненню пеня за порушення строків бюджетного відшкодування. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27.01.2021р. позов задоволений частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 пеню за порушення строків бюджетного відшкодування за період з 01.11.2019р. по 30.11.2020р. включно у розмірі 10187,85грн.; в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 пені за порушення строків бюджетного відшкодування за період з 01.11.2019р. по 30.11.2020р. включно у розмірі 159,99грн. відмовлено. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в яких посилається на порушення судом першої інстанції, при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 08.10.2015р. Головним управлінням ДФС у Херсонській області (нині Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) винесено податкове повідомлення-рішення №004261703 щодо зменшення позивачу бюджетного відшкодування із ПДВ за грудень 2015р. на 87178грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 43589грн. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30.03.2016р. у справі №821/89/16 (набрала законної сили 31.05.2016р.), визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.10.2015р. №0004261703 щодо зменшення позивачу бюджетного відшкодування із ПДВ за грудень 2015р. на 87178грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 43589грн. В подальшому, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.11.2016р. у справі №821/1122/16 (залишена без змін постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 26.06.2021р.), визнано протиправною бездіяльність Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, яка полягає у ненаданні висновків щодо заявлених ФОП ОСОБА_1 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 87178грн.; зобов`язано Херсонську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області подати органу Державного казначейства України в Херсонській області висновок щодо відшкодування ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість у сумі 87178грн. за лютий 2015р. з державного бюджету. У зв`язку з відсутністю перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, 15.08.2019р. позивач звернулася до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі із заявою щодо виконання рішення суду по справі №821/1122/16. /а.с.11/ Листом Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 04.09.2019р. №63/ФОП/21-22-06-02-11 повідомлено позивача, що на виконання рішення суду листом від 16.03.2017р. №1204/9/21-03-07-02-13 до Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні було надано висновок про суми відшкодування податку на додану вартість від 15.03.2017 №317-07 за декларацією від 21.04.2015р. №9074681722 на суму відшкодування 87178грн., проте він повернутий Управлінням Державної казначейської служби України у м. Херсоні без виконання з формальним посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. №39, яка на той час була чинною, але не регламентувала порядок відшкодування ПДВ за рішенням судів. /а.с.12/ 26.09.2019р. ФОП ОСОБА_1 звернулась до Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні для отримання пояснень щодо причин не виконання висновку Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 15.03.2017р. №317-07 про відшкодування ПДВ у сумі 87178грн. та не перерахування вказаної суми відшкодування ПДВ. Листом Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні від 08.10.2019р. позивачу роз`яснено, що підставою невиконання висновку Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі є ненадання Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області до органу Казначейства узагальненої інформації, яка є обов`язковою складовою в процесі відшкодування податку на додану вартість, згідно з Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. №39. Оскільки податковим органом не відшкодовано суму ПДВ з державного бюджету у розмірі 87178грн., позивач звернулася з позовом до суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.02.2020р. у справі №540/2512/19 (набрало законної сили 15.04.2020р.), стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 пеню за порушення строків бюджетного відшкодування за період з 08.06.2016р. по 31.10.2019р. включно у розмірі 55152,86грн.; в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 пені за порушення строків бюджетного відшкодування за період з 08.06.2016р. по 31.10.2019р. включно у розмірі 679,22грн. відмовлено. /а.с.15-18/ Оскільки податковим органом станом на 01.12.2020р. не відшкодовано суму ПДВ з державного бюджету у розмірі 87178грн., позивач звернулася з даним позовом до суду. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Згідно з п.п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п.200.10 ст.200 ПК України). Згідно із п.200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Пунктом 200.12 ст.200 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (пункт 200.13 статті 200 ПК України). Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. У подальшому, 21.12.2016р. Верховною Радою України прийнято Закон України №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покрашення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01.01.2017р. Вказаним законом змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Таким чином, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС у вказаному Реєстрі інформації про її узгодження. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017р. №26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який набирає чинності з 01.04.2017р. Постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно п. 52 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 01.01.2017р. (надалі Порядок №26). Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. У зв`язку з набранням чинності Порядком №26, з 01.04.2017р. втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016р. №68 (надалі Порядок - №68), який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу. Відповідно до п.10 Порядку №68 передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017р., так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами. Отже, позивач не повинен був звертатись до відповідача з відповідними заявами, оскільки п. 200.15 ст. 200 ПК України (у редакції, чинній станом на час виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування) після закінчення процедури судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01.04.2017р., відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017р. єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016р., за якими станом на 01.01.2017р. суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017р. мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України. Водночас, з 01.04.2017р. передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження. Судом першої інстанції встановлено, що податкове повідомлення-рішення №004261703 щодо зменшення позивачу бюджетного відшкодування із ПДВ за грудень 2015р. на 87178грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 43589грн. оскаржувалось позивачем у судовому порядку. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України (у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Згідно з ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Статтею 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Так, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30.03.2016р. у справі №821/89/16 (набрала законної сили 31.05.2016р.), визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.10.2015р. №0004261703 щодо зменшення позивачу бюджетного відшкодування із ПДВ за грудень 2015р. на 87178грн. та застосування штрафних санкції у розмірі 43589грн. Таким чином, судовим рішенням по справі №821/89/16, яке набрало законної сили, визнано право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2015р. у розмірі 87178грн. Разом з тим, як встановлено судом, питання щодо повернення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ наразі відповідачем не вирішено. При цьому, відповідачем не надано суду доказів, які б перешкоджали контролюючому органу внести дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку - підприємця. Згідно п.200.17 ст.200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Отже, оскільки сума податку на додану вартість, на яку позивач має право, у встановлені ПК України строки йому не відшкодована, вона набули статусу заборгованості бюджету, на яку, відповідно до наведених вище приписів ПК України, нараховується пеня. Крім того, не відшкодовані платнику податку протягом встановленого строку суми, вважаються бюджетною заборгованістю, за стягненням яких платник податку має право в будь-який момент після виникнення такої бюджетної заборгованості звернутися до суду та нарахувати пеню на суму такої заборгованості. При цьому, посилання Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, що Управлінням Державної казначейської служби України у м. Херсоні вищезазначений висновок було повернуто без виконання з супровідним листом від 24.03.2017р. №06-31/250 з формальним посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. №39, яка на той час була чинною, але не регламентувала порядок відшкодування ПДВ за рішенням судів, на переконання суду, не свідчить про належне виконання податковим органом свого обов`язку забезпечення права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки стягнення пені у даному випадку пов`язується саме з фактом порушення контролюючим органом строків відшкодування сум ПДВ з бюджету, а не з поверненням Управлінням Державної казначейської служби України у м. Херсоні без виконання вищевказаного висновку контролюючого органу, як це вказує податковий орган. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.02.2020р. у справі №540/2512/19 (набрало законної сили 15.04.2020р.) стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 пеню за порушення строків бюджетного відшкодування за період з 08.06.2016р. по 31.10.2019р. включно у розмірі 55152,86грн.; в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 пені за порушення строків бюджетного відшкодування за період з 08.06.2016р. по 31.10.2019р. включно у розмірі 679,22грн. відмовлено. /а.с.15-18/ Таким чином підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.11.2019р. по 30.11.2020р., включно, пеня у розмірі 10187,85грн., розрахунок суми якої податковою не оспорюється. Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)). За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)). ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував забезпеченням поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019р. у справі №826/7380/15; Верховного Суду від 06.04.2020р. у справі №250/4334/18. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.11.2019р. по 30.11.2020р., включно, у розмірі 10187,85грн. На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи повно з`ясовано обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 11.08.2021р. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.