Постанова 4816 № 950/2415/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2021 року м.Суми Справа №950/2415/20 Номер провадження 22-ц/816/990/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С. сторони: позивач Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради відповідач ОСОБА_1 розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 08 квітня 2021 року, в складі судді Косолапа В.М., ухвалене у м. Лебедин, повний текст якого складено 12 квітня 2021 року, в с т а н о в и в : 24 грудня 2020 року Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у розмірі 51347,34 грн. Уточнені позовні вимоги мотивовані тим, що протягом 2014-2019 років ОСОБА_1 зверталась до управління із заявами про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, однак при подачі декларації про доходи та майно осіб, які входять до складу сім`ї, не надала інформацію про наявність у її власності більше одного транспортного засобу, а саме: не зазначила відомостей про наявність у власності крім автомобіля AUDI 80, 1987 року випуску, причепу ПГА 1, 2007 року випуску, що свідчить про приховування майнового стану сім`ї та наявність підстав для відмови у призначенні такої соціальної допомоги відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» та п. 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (у редакції, що діяли на час призначення відповідачу допомоги). Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 08 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що до 01 січня 2015 року наявність причепу у власності сім`ї відповідача не впливала на право встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру. Однак, Законом України від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», виключено із розділу VII «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу», а постановою КМ України від 26 серпня 2015 року № 638 внесено відповідно зміни до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, та виключено абз. 6 п. 10 Порядку. Тобто, зазначеними змінами передбачено, обов`язок особи, яка звертається із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям вказувати інформацію щодо наявності у неї, або членів її сім`ї усіх транспортних засобів, в тому числі і тих, які не підлягають оподаткуванню, однак в порушення вимог Закону, при наступних зверненнях до Управління за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, ОСОБА_1 не декларувала наявність у власності ще одного транспортного засобу причепу ПГА 1, 2007 року випуску. Надання недостовірної інформації про майновий стан сім`ї є підставою для повернення надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї. Свою обізнаність про умови отримання такої соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї відповідач підтверджувала кожного разу при зверненні за призначенням соціальної допомоги проставленням особистого підпису в заяві та декларації. Не погоджується з висновком суду відсутність недобросовісності в діях відповідача, як набувача державної допомоги, щодо подання наступних декларацій, та вважає незаконною відмову у позові на підставі ст. 1215 ЦК України. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , спростовуючи доводи скарги, наполягає на відсутності у неї наміру приховувати від державного органу наявність у власності причепу з метою отримання державної допомоги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг, у якій просила призначити їй державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям (а.с. 10-11). 18 квітня 2014 року ОСОБА_1 була подана декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (а.с. 12-13). У розділі IV декларації «Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку та перебувають у власності або володінні членів сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей)» ОСОБА_1 вказала автомобіль Ауді 80, 1987 року випуску та підтвердила, що іншого транспорту не має (а.с. 12 зв.). Рішенням Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської рад від 22 квітня 2014 року ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї в розмірі 855,70 грн на період з 01 квітня 2014 по 30 вересня 2014 року (а.с. 14). У подальшому ОСОБА_1 подавались заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг від 29 січня 2015 року (а.с. 15-16), від 02 липня 2015 року (а.с. 21-22), від 04 січня 2016 року (а.с. 27-28), від 04 липня 2016 року (а.с. 33-34), від 06 січня 2017 року (а.с. 39-40), від 05 липня 2017 року (а.с. 45-46), від 02 січня 2018 року (а.с. 51-52), від 16 липня 2018 року (а.с. 56-57), від 31 січня 2019 року (а.с. 62-63). Разом із кожною із заяв ОСОБА_1 подавались декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, де у розділі IV декларації зазначались відомості про автомобіль Ауді 80, 1987 року випуску (а.с. 12-13, 17-18, 23-24, 29-30, 35-36, 41-42, 47-48, 53-54, 58-59, 64-65). У зв`язку з цим, за результатами проведеної перевірки документів про доходи та майновий стан, які були надані відповідачем, за рішення позивача від 27 вересня 2019 було припинено виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з 01 липня 2019 року у зв`язку з тим, що особами, які входять до складу сім`ї, приховано або навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру (а.с. 70). Підставою для прийняття вказаного рішення була інформація Територіального сервісного центру МВС від 11 липня 2019 року № 31/18/5943-1087 про наявність зареєстрованого за ОСОБА_1 автомобіля марки Ауді 80, 1987 року випуску, та причепу марки ПГА 1, 2007 року випуску (а.с. 67-68). Листами Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради від 03 жовтня 2019 року № 01-05/1304, від 05 листопада 2019 року № 01-07/1479, від 22 січня 2020 року № 01-07/150, від 15 липня 2020 року № 01-07/1251 ОСОБА_1 повідомлялась про необхідність повернення надмірно виплаченої суми допомоги в розмірі 56481,54 грн. (а.с. 73-74, 76, 77-78, 79). Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог мотивоване тим, що всупереч вимогам ст. ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не доведено належними та допустимими доказами умисного приховування відповідачем з метою отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї відомостей про належність їй причепу, не встановлено підстав вважати недобросовісними її дії щодо подання декларацій про доходи та майновий стан. При цьому, врахувавши соціальний статус відповідача та необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручання у права особи, суд дійшов висновку, що зобов`язання ОСОБА_1 повернути державну соціальну допомогу у розмірі 51347,34 грн призведе до покладення на неї, як малозабезпечену особу, неправомірного фінансового тягаря. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, на підставі наданих сторонами доказів, з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Згідно зі ст. 5 вказаного Закону розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (у редакції, що діяла на момент звернення відповідача за призначенням соціальної допомоги) заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації. У заяві дається згода сім`ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються, зокрема, декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім`ї (в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до цього Закону). Згідно з п. п. 2, 3 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою КМ України від 24 лютого 2003 року № 250 (далі Порядок № 250), державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім`ї. Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням. Відповідно до п. 6 Порядку № 250 для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї подає органу праці та соціального захисту населення, зокрема, декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї). Форма декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (зі змінами), затверджена наказом Міністерством соціальної політики України від 22 липня 2003 року № 204 (чинного на момент звернення відповідача за призначенням соціальної допомоги). Графи розділу IV «Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку та перебувають у власності або володінні членів сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей) декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб мали назви: прізвище, ініціали власника; автомобіль марки; державний номерний знак; рік випуску; автомобілі, отримані через органи праці та соціального захисту населення. Статтею 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (яка діяла до 01 липня 2020 року) встановлювалися умови, за яких державна соціальна допомога не призначається, зменшується її розмір або припиняється виплата. Так, згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 7 цього Закону державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім`ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). Частиною 4 статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (в редакції, що діяла на момент припинення виплати ОСОБА_1 соціальної допомоги) передбачено, що якщо сім`єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення. Відповідно до п. 25 Порядку № 250 (в редакції, що діяла на момент припинення виплати ОСОБА_1 соціальної допомоги) виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення. Відповідно до п. 28 Порядку (в редакції, що діяла з 31 серпня 2019 року), якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку. Отже, у розумінні абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (в редакції, що діяла на момент припинення виплати ОСОБА_1 соціальної допомоги) припинення виплати соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та/або повернення (стягнення) її, у випадку, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму), можливі тоді, коли мали місце обставини навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу, тобто коли відсутні обставини, передбачені частиною другою та/або частиною четвертою цієї статті. Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2019 року за наслідками розгляду справи № 545/163/17. Здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради населення із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, у якій засвідчила, що повідомлена про необхідність повідомити управління про всі обставини, які можуть призвести до припинення виплати допомоги (а.с. 10-11). Попереджена про відмову в призначенні або припиненні виплати державної соціальної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан членів сім`ї. На підставі ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» та п.6 Порядку відповідач разом з заявою подала декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім`ї, в якій у розділі IV «Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку та перебувають у власності або володінні членів сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей)» вказала про перебування у власності автомобіля Ауді 80, 1987 року випуску, зареєстрованого 05 липня 2007 року, однак не зазначила наявність у власності причепу ПГА 1, 2007 року випуску, зареєстрованого 25 вересня 2007 року (а.с. 7, 29-30). На час першого звернення позивача із заявою про призначення державної соціальної допомоги 18 квітня 2014 року наявність причепу у власності особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги, не впливала на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру. Упродовж 2015-2019 років ОСОБА_1 зверталася до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради із заявами про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї подаючи двічі на рік і відповідну декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та як і в першій своїй заяві не вказувала про наявність у власності причепу. В судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснила та наполягає у відзиві на апеляційну скаргу, що не була обізнана про необхідність зазначення у декларації про наявність у власності причепу та що це впливає на право отримання даного виду соціальної допомоги, тому не мала умислу на прихованні на володіння цим майном, надаючи інформацію про майновий стан сім`ї діяла добросовісно. Позивачем не надано доказів про обізнаність відповідача про внесення у 2015 році зміни до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, якими передбачено обов`язок особи, яка звертається із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям вказувати інформацію щодо наявності або членів її сім`ї усіх транспортних засобів, в тому числі і тих, які не підлягають оподаткуванню. Таким чином, суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 подаючи заяви про призначення державної соціальної допомоги і відповідні декларації, добросовісно помилялася щодо обставин наявності в сім`ї другого транспортних засобів, що виключає застосування до неї заходів цивільно-правової відповідальності у виді стягнення надміру сплачених коштів. Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на протилежне є безпідставним. При цьому суд обґрунтовано вважав, що покладення на ОСОБА_1 , як малозабезпечену особу, обов`язку по поверненню виплаченої державної соціальної допомоги в розмірі 51347,34 грн, буде для неї непомірним фінансовим тягарем. Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального права при додержанні норм процесуального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін. Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), тому, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ч. 13 ст.7, ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради залишити без задоволення. Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 08 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді : О.Ю. Кононенко О.І. Собина С.С. Ткачук