Ухвала КАС ВС № 140/16581/20

УХВАЛА 10 серпня 2021 року Київ справа №140/16581/20 адміністративне провадження №К/9901/26907/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мацедонської В.Е., суддів: Кашпур О.В., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації в Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року у справі № 140/16581/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, про визнання дій протиправними та стягнення суддівської винагороди, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Волинській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати суддівської винагороди в обмеженому розмірі, за період з 18.04.2020 року по 27.08.2020 року, згідно зі статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» - у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020 року; стягнення недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 року по 27.08.2020 року в сумі 99 299,95 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області щодо нарахування та виплати судді Шацького районного суду Волинської області ОСОБА_1 суддівської винагороди в обмеженому розмірі, за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року, згідно з статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» - у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області на користь судді Шацького районного суду Волинської області ОСОБА_1 недонараховану та недоплачену суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року в сумі 99299,95 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять грн. 95 коп.). Рішення суду в межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року в справі № 140/16581/20 - скасовано в частині задоволеної позовної вимоги щодо визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області щодо нарахування та виплати судді Шацького районного суду Волинської області ОСОБА_1 суддівської винагороди в обмеженому розмірі, за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року, згідно з статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" - у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року, прийнято в цій частині постанову, якою в задоволенні даної позовної вимоги - відмовлено. У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року в справі № 140/16581/20 - залишено без змін. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Волинській області подано касаційну скаргу до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку із відсутністю підстав касаційного оскарження. Відповідач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку зареєстровано 14 червня 2021 року. Однак, ухвалою від 01 липня 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржнику з тих самих підстав, а саме - незазначенням підстав касаційного оскарження. 19 липня 2021 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області втретє подано касаційну скаргу до Верховного Суду. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до статті 329 України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України). З матеріалів касаційної скарги установлено, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 06 травня 2021 року, а повторну касаційну скаргу у цій справі подано до суду поштою лише 19 липня 2021 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання. Судом установлено, що вперше з касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року у справі відповідач звернувся 14 травня 2021 року. Проте, 02 червня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області повернуто особі яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, а саме - відсутністю підстав касаційного оскарження. Копія ухвали про повернення касаційної скарги направлена позивачу та отримана ним 07 червня 2021 року, що підтверджується наявною інформацією у Діловодстві Верховного Суду. 01 липня 2021 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області вдруге звернулось з касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року. 14 червня 2021 року ухвалою Верховного Суду повернуто касаційну скаргу як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Втретє з касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській звернулось 19 липня 2021 року, у тексті якої міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що своє право на касаційне оскарження відповідач реалізував у межах строку на касаційне оскарження, проте Верховним Судом попередньо подані касаційні скарги були повернуті із визначенням того, що її повернення не перешкоджає повторному зверненню до суду касаційної інстанції. Враховуючи викладене, вважає причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та просить поновити такий строк. Суд зазначає, що втретє подана касаційна скарга за змістом аналогічна попереднім, містить лише виклад обставини справи, цитати нормативних актів, посилання на неправильне застосування норм процесуального та матеріального права. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте подана втретє касаційна скарга, аналогічно попереднім, так і не відповідає вимогам частини другої статті 330 КАС України, зокрема, в частині необхідності наведення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), з належним їх обґрунтуванням. Сукупність цих обставин свідчить про допущення позивачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними. Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв`язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже відповідачу необхідно довести наявність об`єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). При цьому, ухвалами Верховного Суду від 02 червня 2021 року та від 01 липня 2021 року вже надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав. Натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником при зверненні з касаційною скаргою втретє. У касаційній скарзі відповідач посилається на пункти 1, 3, та 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Щодо посилання на пункт 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд уже надав свої роз`яснення в ухвалах про повернення. Проте, відповідачем так і не враховано зауваження, викладені Верховним Судом в ухвалах від 02 червня 2021 року та від 01 липня 2021 року. Стосовно посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає про неврахування постанови Верховного Суду у справі №686/16581/20. Однак, скаржником не доведено подібності правовідносин вказаної справи та вищезазначеної справи, яка до того ж ухвалена у порядку цивільного судочинства. Перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки позивачем не обґрунтовано підстави для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відповідач не зазначив щодо якої саме норми права (пункт, частина, стаття) відсутній висновок Верховного Суду. Касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів, посилання на постанови Верховного Суду та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви, а також уточненої касаційної скарги із належним обґрунтуванням зазначеної відповідачем підстави касаційного оскарження судових рішень, відповідним пунктом частини четвертої статті 328 КАС України, на якій подається касаційна скарга. Керуючись статтями 3, 169, 328, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Волинській області строку на касаційне оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року в справі №140/16581/20. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року у справі № 140/16581/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, про визнання дій протиправними та стягнення суддівської винагороди - залишити без руху. Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги, а неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або визнання судом наведених підстав неповажними - для відмови у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді О. В. Кашпур Н. В. Шевцова