Ухвала КАС ВС № 620/6130/20

УХВАЛА 10 серпня 2021 року м. Київ справа № 620/6130/20 провадження № К/9901/27214/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В., перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі за позовом громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : 22 липня 2021 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв`язку. 26 липня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вимогам процесуального закону, перевіривши аргументи касаційної скарги і вивчивши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд виходить із такого. На підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» Верховний Суд проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що позивач, звернувшись до суду з цим позовом, заявив такі вимоги: - визнати протиправним (незаконним) рішення Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області від 26 листопада 2020 року № 74014300005712 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну; - зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області прийняти рішення про видачу позивачу дозволу на імміграцію в Україну. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що звернувся до міграційної служби із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну у зв`язку з перебуванням у шлюбі з громадянкою України понад два роки. Однак, відповідач відмовив у наданні дозволу на імміграцію в Україну з посиланням на пункт 4 частину першу статті 10 Закону України «Про імміграцію». Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 10 лютого 2021 року відмовив у задоволенні позову. Шостий апеляційний адміністративний суд рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року скасував. Прийняв нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги. Визнав протиправним (незаконним) рішення Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області від 26 листопада 2020 року № 74014300005712 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну - громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 . Зобов`язав Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області прийняти рішення про видачу громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його у касаційному порядку. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Своєю чергою, за змістом пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України. Отже, предметом касаційного оскарження є позовні вимоги, які вищенаведеними приписами процесуального закону віднесені до категорії незначної складності. Аналіз аргументів касаційної скарги у сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обставин Верховний Суд також не встановив. На підставі викладеного Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі за позовом громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді О. Р. Радишевська Н. В. Шевцова