Постанова 4851 № 591/4132/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 р.Справа № 591/4132/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. представника позивача: Полівади І.Є. представника відповідача: Зембри Є.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в інтересах відповідача на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Клименко А.Я., вул. Академічна, 13, м. Суми, 40030, повний текст складено 17.06.21 року по справі № 591/4132/21 за позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до ОСОБА_1 про примусове видворення громадянина за межі території України та його затримання з метою забезпечення примусового видворення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд: - примусово видворити за межі території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - затримати громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 6 місяців з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач документувався посвідкою на тимчасове проживання, строком дії до 09.04.2019, строк дії якої не продовжувався, підстав для подальшого законного перебування на території України, відповідач не має, жодних дій щодо легалізації свого перебування на території України відповідач не вчиняв. Зазначено, що 01.04.2021 Краснопільським районним сектором Управління ДМС України в Сумській області прийнято рішення №3 про примусове повернення з України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким відповідача ознайомлено під підпис. Відповідно до вказаного рішення, відповідач зобов`язався виїхати за межі території України до 30.04.2021. Вказане рішення відповідачем не виконано. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17.06.2021 позов задоволено. Примусово видворено за межі території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Затримано громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 6 місяців з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Рішення суду в частині примусового видворення звернуто до негайного виконання. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем та ОСОБА_2 , який діє в інтересах відповідача подано апеляційні скарги, зміст яких є ідентичний, в яких апелянти просили суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Позивачем подано відзив на апеляційні скарги, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 10.08.2021 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 01.04.2021 працівниками Краснопільського районного сектору УДМС України в Сумській області виявлено громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування в Україні. Встановлено, що відповідач незаконно перебуває на території України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного вище, 01.04.2021 відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МСМ №000621 за ч. 1 ст. 203 КУпАП (проживання без документів на право проживання в країні) (а.с.6-7) та начальником Краснопільського районного сектору Управління ДМС України в Сумській області застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн., відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 01.04.2021 (а.с.17-18). Судовим розглядом встановлено, що штраф відповідачем не сплачено. 01.04.2021 Краснопільським районним сектором Управління ДМС України в Сумській області прийнято рішення № 3 про примусове повернення з України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким відповідача ознайомлено під підпис (а.с. 19-21). Вказаним вище рішенням відповідач зобов`язався виїхати за межі території України до 30.04.2021. Копію рішення отримано відповідачем 01.04.2021 та не виконано останнім. На підставі невиконання відповідачем рішення від 01.04.2021 в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України від 22.09.2011 № 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (надалі - Закон № 3773-VI). Відповідно до ст. 26 Закону №3773-VI, іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в`їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України. Один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 30 Закону №3773-VI, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців. У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою. Відповідно до ч. 8 ст. 30 Закону №3773-VI, положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту". Відповідачем, ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів звернення до відповідних державних органів із заявами про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також докази його легального перебування на території України в матеріалах справи відсутні. Судовим розглядом встановлено, що за наявними обліками територіальних органів ДМС та відомчої інформаційної системи «Оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ЄІАС УМП установлено, що відповідач раніше документувався посвідкою на тимчасове проживання, строком дії до 09.04.2019, строк дії якої не продовжувався. Тобто, відповідач фактично з 10.04.2019 перебуває на території України без законних підстав. З урахуванням вказаного вище, підстав для подальшого законного перебування на території України, передбачених ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідач не має. Відповідач жодних дій щодо легалізації свого перебування на території України не здійснював. Під час перебування на території України до підрозділів ДМС України у Сумській області щодо продовження термінів чи інших питань перебування на території України не звертався. З заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту іноземець не звертався. Крім того, постанова від 01.04.2021 про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та рішення Краснопільського районного сектору Управління ДМС України в Сумській області від 01.04.2021 № 3 про примусове повернення з України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 відповідачем не оскаржувалися. Також в матеріалах справи наявна інформація, що громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 систематично вчиняє насильство в сім`ї відносно своєї дружини ОСОБА_3 . Так, рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 22.09.2020 по справі №578/712/20 розірвано шлюб між ним та ОСОБА_3 , рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 02.11.2020 по справі № 578/818/20 відповідача позбавлено батьківських прав відносно його дитини, рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 30.06.2020 по справі №578/721/20 стосовно ОСОБА_1 видано обмежувальний припис у виді тимчасового обмеження прав та покладено на нього обов`язки. Крім того, при розгляді справи не було встановлено фактів, які б свідчили про неможливість примусового видворення відповідача за межі України за обставин, передбачених Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України. Тобто, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства підлягають особи у випадку їх ухилення без поважних причин від виїзду в установлений рішенням про примусове повернення строк, або коли існують обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства буде ухилятися від виконання такого рішення ще до спливу цього строку. Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. Оскільки відповідач ухиляється від виїзду з України, іноземець підлягає затриманню на 6 місяців з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Затримання особи-відповідача, не зважаючи на серйозність заходу, з огляду на встановлені фактичні обставини, є цілком виправданими та належними, тому як в даному випадку застосування інших, менш суворих заходів, буде недостатніми для гарантування виконання такою особою певних обов`язків пов`язаних із залишенням території України. Затримання до закінчення проведенню процедури видворення, в тому числі для належної ідентифікації особи, відповідає вимогам національного законодавства, воно є також необхідним за конкретних обставин. З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. На підставі п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність звернення до негайного виконання рішення суду в частині примусового видворення іноземця чи особи без громадянства. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 271, 272, 288, 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в інтересах відповідача залишити без задоволення. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17.06.2021 по справі №591/4132/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 10.08.2021 року