LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд638/12512/20

від 09.08.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 09 серпня 2021 року м.Харків справа №638/12512/20 провадження № 22-ц/818/4371/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2021 року, постановлене під головуванням судді Штих Т.В., в залі суду в місті Харкові (повний текст судового рішення складено 26 квітня 2021 року), - в с т а н о в и в: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що наразі, окрім аліментів на доньку від першого шлюбу, він має сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина від другого шлюбу. Вважає, що у зв`язку з народженням дітей у новому шлюбі, знаходження його дружини ОСОБА_3 у відпустці по уходу за дитиною, позивач зобов`язаний забезпечувати належне матеріальне становище для обох своїх дітей, та дружини ОСОБА_3 , а відповідно сплата аліментів у встановленому судом розмірі за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.12.2010 року за позовом ОСОБА_2 до позивача про стягнення аліментів є неможливою. ОСОБА_2 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких доказів наявності у позивача підстав для зменшення розміру аліментів матеріали справи не містять, зокрема в постанові Харківського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу зазначено, що ОСОБА_1 в змозі при наявності аліментних зобов`язань в розмірі ј частини всіх доходів на доньку ОСОБА_5 , сплачувати 1/3 частину всіх видів доходів на сина ОСОБА_4 . Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який на даний час розірвано. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина проживає разом з матір`ю. Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 30 грудня 2010 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини всіх видів доходів з 17 листопада 2010 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2020 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, яке постановою Харківського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року змінено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу. Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що наявні підстави для зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку щомісяця, який був встановлений рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 30 грудня 2010 рокупо справі № 2-352/10 за позовом ОСОБА_2 до нього про стягнення аліментів, в розмірі ј частини всіх видів доходів, починаючи з 17.11.2010 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, що окрім аліментів на доньку від першого шлюбу, він має сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина від другого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також зазначає, що його дружина ОСОБА_3 на даний час перебуває на обліку по вагітності в жіночій консультації № 3 КНП «Міський пологовий будинок №3» Харківської міської ради. З огляду на вищезазначене позивач зобов`язаний забезпечувати належне матеріальне становище для обох своїх дітей, а відповідно сплата аліментів у встановленому розмірі є неможливою. Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 цієї статті). Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , крім доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має ще двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 ., ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2020 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, яке постановою Харківського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року змінено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу (а.с. 13-14, 40-41). У зв`язку зі стягненням з позивача аліментів за зазначеним рішенням суду та народженням у позивача ще одної дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , погіршилось матеріальне становище платника аліментів. У зв`язку з чим виникли обґрунтовані підстави для зменшення розміру аліментів, стягнутих за рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 30 грудня 2010 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини всіх видів доходів з 17 листопада 2010 року і до досягнення дитиною повноліття. Проте, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів. З урахуванням того, що на утриманні позивача знаходяться ще дві дитини, колегія суддів вважає доведеними наявність підстав для зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки після ухвалення рішення судом першої інстанції про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини змінився матеріальний стан платника у зв`язку із стягненням з нього аліментів на утримання іншої дитини. У зв`язку з вищевикладеним рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню частково. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З урахуванням того, що позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 підлягає поверненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн., з яких 840,80 грн. сплачені за подачу позовної заяви, та 1261,20 грн. - за апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2021 року - скасувати та ухвалити нове. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити. Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2008 року, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ј частини до 1/6 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Компенсувати із Державного бюджету України судовий збір, сплачений ОСОБА_1 при подачі позовної заяви та апеляційної скарги, у розмірі 2102,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: С.С. Кругова Н.П. Пилипчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»